Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Літургія вірних




 

Спаситель три роки трудився між ізраїльським народом.

Нераз пройшов Палестину, голосячи добру новину відкуплення по селах і містечках. Земська карієра Христа не була блискучою. Гонення ворогів, шикани фарисеїв, незрозуміння народу й учнів огірчували працю Спасителя.

По трьох роках Ісус опинився на передодні Голгофської траґедії. Знав, що Його жде. Нетерпеливо чекав на Страсті та смерть, бо тільки Хресна Смерть Богочоловіка зможе врятувати людство від прокляття: Я маю хреститися хрещенням власної крови, й як Я мучуся, поки сповниться. (Лк. 16, 50).

В квітну неділю Спаситель урочисто в’їхав до Єрусалиму по­серед небувалих оплесків одушевленого народу. Три дні нав­чав у Святині. В четвер установив Пресвяту Евхаристію, від­правляючи першу Літургію, що мала увіковічнити на зем­лі Його смерть на Голгофті. — Ще того самого вечора вибрався до Гефсимаий, де розпочав свої Страсті, що в п’ятницю закін­чилися болючою смертю на хресті.

По трьох днях воскрес із гробу, пробув 40 днів із учнями. Опісля відійшов до неба...

Всі ці події коротко відтворені в Літургії Вірних.

 

МОЛИТВИ ВІРНИХ. – Літургію Вірних можна поділити на чотири частини: І. Великий Вхід. И. Канон. III. Святе При­частя. IV. Закінчення Жертви.

Закликаючи оглашенних вийти з церкви чи радше із при­твору, де вони слухали Літургію Оглашенних, священник роз­виває антиминс немов на знак, що внедовзі відкриється перед очима вірних найбільша тайна Божої всемогутності та любови цебто переміна хліба в Тіло та вина в Пресвяту Кров Спасите­ля.

Антиминс це квадратова, льняна хусточка, що має мощі якогось Святого чи Святої, що пригадують нам, що перші хри­стияни відправляли Божественну Літургію на гробах Святих. Не завжди можна було відправляти Літургію на гробі Святих чи тому, що подекуди не було таких гробів або через гонення християн неможливо було удаватися до їх гробів. Оттоді наша Східня Церква заступила цю практику антиминсом, який лег­ко можна переносити з місця на місце.

 

При кінці Літургії Оглашенних нехрещені та публичні грі­шники виходили з церкви, бо наближалася врочиста хвилина жертвоприношення Тіла та Крови Сина Божого, в чому вони негідні були брати участь. Полишалися самі вірні, добрі хри­стияни. Священник взиває їх приготовлятися до принесення жертви Богові: Єлици вірий, паки й паки миром Господу по­молімся! – Молімся, Браття, щоб достойно, побожно та без­грішно принести Богові Евхаристийну Жертву. Потім Священник мовчки молиться Господеві за вірних, благаючи для приявних чистого сумління, очищення з усякого тілесного та ду­шевного бруду, просвічення розуму, щоб зрозуміли гідність Новозавітньої Жертви та могли заслужливо участвувати в ній, бо не зможе бути мила Богові жертва того, хто пробуває в тяжкім гріху чи в неволі пристрастей.

Яко под державою твоєю всегда храними… – так кінчаються молитви за вірних.

 

ВЕЛИКИЙ ВХІД. – Помолившись за вірних у двох тихих мо­литвах, Священник з піднесеними до неба руками молиться за себе самого. Простягнені до неба руки виявляють палкість його серця, з якого молитви линуть до Бога. Чого ж Священник благає для себе? – Просить Господа вчинити його гідним жертвоприносцем, очистити його сумлін­ня від усякого бруду гріхов­ного, відв’язати серце від земських дібр і журб, бо йнакше не зможе достойно та на­лежно принести в жертву Христове Тіло та Кров.

Тимчасом хор або нарідспіває чудову пісню Іже Херувими. Чому Церква велить народові співати цю Ангельську пісню? Бог сотворив Анголів, щоб вони прославляли Його в небі. Те, що Анголи роблять у небі, люди повинні чинити на землі, бо Бог сотворив людство, щоб воно славило Його. Люди це тілесні Анголи, тому Церква каже до них: Іже Херувими тайно, образующе …. Люди, прославляйте Бога, бо ви заступаєте Херувимів на землі! Евхрастійне втілення Христа на престолі в часі Божественної Літургії перетворює Церкву на небо, де люди, злучившись із Анголами, мають славити свого Творця, відкинувши всі земські журби та клопоти.

Херувимська пісня та молитва ввійшла до нашої Літургії за часів Юстиніяна И (565-578). Ця чудова пісня-молитва велить християнам забути про земські справи в неділю, що пригадує нам Христове воскресіння, та звернути свої серця та гадки до великої тайни, що внедовзі відкриється перед нашими очима. Ця тайна це містичне втілення та розп’яття Божого Сина в часі освячення. Херувимська пісня нагадує анголів, що Св. Іван бачив у небі, як співали перед Божим троном: «Аллилуя» цебто «Прославляймо Господа!» (Апок. 19, 3)

Священник обкаджує престіл перед Великим Входом і так гейби приготовляє Спасителеві дорогу до добровільної смерти, що Він відновляє при кожнім освяченні Святих Дарів. Це при­гадує християнам, як єврейські діти стрічали Христа при в’їзді до Єрусалиму та як одушевлений народ вистелював перед Ним дорогу вітками й одіжжю.

Обкадивши престіл і Вірних, Священник переносить Святі Дари з проскомидийника на головний престіл, молячись за Голову Христової Церкви, Папу Римського, Єпископів, вірних, бо Літургія це жертва за все людство подібно, як Хресна Жертва Спасителя на Голгофті, яку вона містично та таїнственно відтворює на наших престолах.

Вірні відповідають на молитву Священника чудовим і порив­ним окликом: Яко да Царя всіх подимем... Колись римські вояки, звеличуючи своїх вождів, складали щити на списи, са­жали на них Полководця‑Тріюмфатора та посеред одушевление окликів несли його в поході. – Христос, наш духовий Вождь, переможець смерти і Сатани, що визволив нас із неволі гріха та від пекла. За те треба підняти Його на щиті наших сер­дешних похвал і подякувати Йому за визволення від вічного прокляття.

Отак кінчається Великий Вхід, що пригадує нам урочис­тий в’їзд Спасителя до Єрусалиму на передодні Його Страстей і смерти.

При кінці молитви Великого Входу Священник згадує: І всіх вас православних хрістіян... – Хто ці православні християни? Чи ті, що відлучилися від Церкви? – Ні! Пра­вославний це той, що прославляє Бога так, як треба, так як Бог цього бажає. — Прославляють же так Бога ті, що нале­жать до тої Церкви, яку оснував Ісус Христос.— Христос оснував одну, святу, католицьку й апостольську Церкву, якої видимим Головою на землі був Святий Петро. Римський же Папа, займаючи єпископський престіл Святого Петра, є його наслідннком на землі та видимим головою Христової Церкви. Хто ж злучений із видимим Головою Церкви та слухає його розпорядків про службу Богові, той належно цебто по-православному прославляє Бога.

Перенісши Святі Дари на головний престол, священник став­ляє їх посеред престола та відмовляє 20-21 стих 50-го псаль­ма: «Господи, поступай ласкаво з Сіоном... Тоді ласкаво спо­глянеш на жертви правди, приноси та цілопаленпя: тоді по­кладуть телята (в жертву) на Твій престол». Стихи псальма пригадують нам старозавітні жертви, особливо жертву ягняти, що зображала смерть Спасителя на хресті, бо Христос це Боже Агня, що забрав і спокутував гріхи людства. При відмовлюванні стихів псальма священник обкаджує Св. Дари на престолі. Це своєрідна присвята речей Богові в жертву. Отак присвяче­ні Богу дари заслуговують на пошану та поважання.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 352; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.