Лекція 1 Загальні відомості про науку

ОСНОВИ НАУКОВОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Група Поб-1-11-4.0д

Основи наукових досліджень

	Богдан Юлія		D
	Вознюк Людмила		F
	Гераська Віталіна		E
	Гончарук Юлія		C
	Грицаєнко Діана		FX
	Гусакова Наталія		FX
	Король Ірина		A
	Кузьменко Інна		B
	Кусяк Аліна		A
	Літвінчук Тетяна		FX
	Локайчук Анна		E
	Лупій Оксана		B
	Мазур Вікторія		FX
	Мальчик Вікторія		FX
	Нанюк Світлана		C
	Нестеренко Наталія		C
	Ніколайчук Аліна		E
	Олійник Інна		FX
	Онофрук Світлана		C
	Опанасенко Оксана		A
	Ошурко Наталія		C
	Петриченко Наталія		E
	Пилюгіна Поліна		FX
	Писаренко Ольга		E
	Полотнянко Анастасія		D
	Рудоквас Яна		A
	Савчук Олександра		FX
	Семінченко Вікторія		D
	Скиба Маргарита		F
	Старунська Аліна		FX
	Сухобрус Ірина		A
	Сябрук Вікторія		B
	Тихоненко Олена		C
	Токарець Оксана		A
	Шарук Валерія		C
	Шарук Вероніка		C
	Швець Ірина		B

Викладач

кандидат педагогічних наук, доцент

Листопад Олексій Анатолійович

Змістовий модуль 1. Структура і логіка науково-педагогічного дослідження

Наука – сфера людської діяльності, функція якої – вироблення й теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність; одна з форм суспільної свідомості, містить як діяльність на одержання нового знання, так і її результат – суму знань, що лежать в основі наукової картини світу; позначення окремих галузей наукового знання.

Безпосередні цілі науки: опис, пояснення і передбачення процесів та явищ дійсності, що становлять предмет її вивчення, на основі законів, що вона відкриває. Основне завдання науки – виявлення об’єктивних законів дійсності, а її головна мета – істинне знання.

Система наук умовно ділиться на природничі, суспільні й технічні. Наука має міцні зв’язки з філософією, ідеологією й політикою.

У зв’язку з потребами суспільної практики, внаслідок історичного розвитку, наука перетворилася на важливий соціальний інститут, що потужно впливає на всі сфери буття суспільства. Упродовж життя сучасної пересічної людини кількість наукової інформації на земній кулі зростає щонайменше у 30 разів.

Критеріями науковості, які відрізняють науку від інших форм пізнання, є: об’єктивність, системність, практична націленість, орієнтація на передбачення, сувора доказовість, обґрунтованість і достовірність результатів.

Наукове співтовариство – сукупність людей, що здійснюють наукову діяльність, є складною системою, що самоорганізується і складається з державних інституцій, громадських організацій та неформальних груп.

Наукове співтовариство визнає або відкидає нові ідеї й теорії, забезпечує розвиток нового знання, підтримує систему освіти й підготовки нових наукових кадрів.

Вчений – представник науки, що свідомо формує наукову картину світу, чия наукова діяльність та кваліфікація одержали певне визнання від наукового співтовариства. Головною формальною ознакою наукової кваліфікації є публікація матеріалів дослідження в авторитетних наукових виданнях та доповіді на авторитетних наукових конференціях. В СРСР, і тепер в Україні кваліфікація вчених формально підтверджується державою (а саме Вищою атестаційною комісією) через надання наукових ступенів (кандидат чи доктор наук) і вчених звань (старший науковий співробітник, доцент, професор).

Науковий метод – сукупність основних способів одержання нових знань у межах будь-якої науки. До структури сучасного наукового методe входять такі дії: спостереження, аналіз, узагальнення, прогноз, перевірка. На кожному етапі важливе значення має критичне ставлення до вихідних даних та одержаних результатів будь-якого рівня. Наука відрізняється від інших форм пізнання тим, що в ній необхідно все доводити, обґрунтовувати даними, що перевіряються, підтверджувати теоретичні висновки результатами експериментів.

Теорія – система основних ідей у певній галузі знання; форма наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності й суттєві зв’язки дійсності.

Гіпотеза – недоведене твердження, припущення, здогад. Висловлюється на основі низки спостережень, що її підтверджують. Доведена гіпотеза стає встановленим фактом, заперечена гіпотеза переводиться до розряду тверджень. Недоведена й незаперечена гіпотеза вважається відкритою проблемою.

Закон – твердження, що описує співвідношення, зв’язки між різними науковими поняттями, запропоноване для пояснення фактів і визнане на цьому етапі науковим співтовариством.

Експеримент у науковому методі – дії, що робляться для перевірки гіпотези чи наукового вивчення зв’язків між феноменами.

Наукове дослідження – процес вивчення, експерименту, концептуалізації й перевірки теорії, пов’язаний з одержанням наукових знань. Наукові дослідження бувають фундаментальні (здійснюються з метою одержання нових знань незалежно від перспективи їх застосування) та прикладні.

Науково-дослідний інститут – установа, що здійснює дослідження в галузі науки й техніки, основна організаційна форма здійснення науково-дослідної роботи певного напряму в Україні та в багатьох інших країнах.

Наукова етика –сукупність моральних принципів, яких дотримуються науковці у своїй діяльності, і які забезпечують функціонування науки.

Роберт Мертон у своїх соціологічних працях виділив чотири моральних принципи в науці: 1.Колективізм (результати дослідження мають бути відомі науковому співтовариству); 2.Універсалізм (оцінка кожної наукової ідеї чи гіпотези має залежати лише від її змісту й відповідності технічним стандартам наукової діяльності, а не від соціальних характеристик її автора, наприклад, від посади, вченого ступеня, вченого звання); 3.Некорисливість (при оприлюдненні наукових результатів дослідник не мусить прагнути одержати особисту вигоду, крім задоволення від розв’язання проблеми); 4.Організований скептицизм (дослідники мають критично ставитися що до власних ідей, що до ідей колег). Існує ще два принципи: самоцінність істини й цінність новизни.

Коли мова йде про наукове доведення обов’язковим є такий принцип: всі дослідники є рівними, ніякі колишні заслуги будь-якого дослідника не беруться до уваги.

Важливою є наукова чесність при викладенні результатів дослідження. Помилятися вчений може, проте він не має права підтасовувати результати. Може повторити зроблене кимось раніше відкриття, але не має права привласнювати першість собі. Наявність посилань є обов’язковою вимогою оформлення наукової статті чи монографії, що дає змогу зафіксувати авторство певних ідей і наукових текстів, розрізняти вже відоме в науці від нових результатів.

До порушників етичних принципів науки в різних наукових співтовариствах застосовують санкції різної жорсткості.

Дата добавления: 2015-06-25