Тема:2.2 Повітря робочої зони

1.МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ (МІКРОКЛІМАТ) РОБОЧОЇ ЗОНИ, ЇХ ДІЯ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.

“Робочою зоною” рахується простір висотою до 2-х метрів над рівнем підлоги або площадки, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих.

Постійне робоче місце – це місце, на якому працюючий знаходиться більше 50% робочого часу або безперервно більше 2-х годин.

Мікроклімат виробничих приміщень визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь. В дорожньому будівництві метеорологічні умови залежить від технологічного процесу і від зовнішніх погодних умов.

1.1 Температура повітря сильно впливає на самопочуття людини і продуктивність її праці. Вона являється основним фактором, який подразнює нервові закінчення поверхневих частин тіла. Від температури залежить глибина і частота дихання, швидкість циркуляції крові, інтенсивність окислювальних і біохімічних процесів.

а. Висока температура повітря у виробничих приміщеннях при збереженні інших параметрів на оптимальних і допустимих рівнях несприятливо впливає на серцево-судинну, центральну нервову систему людини, стравотворіння, викликаючи порушення нормального їх функціонування. Вона викликає швидку стомлюваність організму, призводить до розслаблення тіла людини, зниження уваги, а у найбільш несприятливих умовах – до перегріву організму (теплового удару).

б. Низька температура може викликати місцеве і загальне положення організму і стати причиною простудних захворювань. В першу чергу від низької температури повітря страждають відкриті або недостатньо захищені частини тіла (пальці рук, ніг, щоки, вуха). Можливі випадки відморожування, навіть при температурі +4… С при високій відносній вологості повітря і сильному вітру.

1.2 Вологість повітря оцінюється вмістом в ньому водяних парів.

Підвищена вологість повітря призводить до порушення терморегуляції організму людини (зменшення віддачі тепла за рахунок випаровування поту), до його перегрівання при високій температурі повітря, погіршується стан і працездатність.

Низька відносна вологість призводить до прискореної віддачі тепла організмом людини за рахунок випаровування поту, що є несприятливим при низьких температурах повітря. Крім того, пониження відносної вологості повітря до 20% сухості слизистих оболонок верхніх дихальних шляхів.

Як правило вологість буває в межах 35…70% при температурі повітря біля 18 С. (Приклад, яким заміряється вологість повітря – психрометр).

1.3 Рух повітря всередині виробничих приміщень викликається природною і механічною вентиляцією, нерівномірним нагріванням повітряних мас і за рахунок збудження повітряних потоків деталями, які рухаються і обертаються.

Швидкість руху повітря в залежності від температури може по різному впливати на організм людини. При високій температурі повітря його рух сприяє збереженню доброго самопочуття, покращується віддача тепла організму за рахунок конвекції. В той час велика швидкість руху повітря, особливо в холодну пору року, призводить до протягів і як наслідок, до простудних. (Вимірюється швидкість руху повітря АНЕМОМЕТРОМ).

1.4 Променева енергія виділяється в простір наслідок сильного нагріву різного обладнання.

Потоки теплових випромінювань складаються, головним чином, з інфрачервоних променів, які характеризуються місцевою і загальною дією організм людини.

В результаті поглиблення променевої енергії підвищується температура тіла людини, посилюється потовиділення. Під впливом опромінення відбувається біохімічні зсуви в організмі, порушується робота серцево-судинної і центральної нервової системи, понижується кров’яний тиск, збільшуються частота пульсу і дихання.

Вище названі параметри, які характеризують метеорологічні умови, діють на організм людини взаємопов’язані, їх дія багато в чому залежить від здатності організму людини регулювати теплообмін з навколишнім середовищем (терморегуляція організму).

2.ЗАГАЛЬНІ ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ НОРМАЛІЗАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ.

Метеорологічні умови на виробництві, які забезпечують нормальний тепловий стан організму, створюються наступними заходами:

2.1 Підвищення рівня механізації важких і трудоємких робіт.

2.2 Застосування дистанційного управління тепло випромінюючими процесами і апаратами.

2.3 Теплоізоляція гарячих поверхонь обладнання.

2.4 Влаштування тамбурів і теплових повітряних заслонів при входах у виробничі приміщення.

2.5 Влаштування загально обмінної і місцевої вентиляції.

2.6 Влаштування системи кондиціонування повітря.

Вище переліченими методами регулювати метеорологічні умови можна тільки у виробничих приміщеннях.

При виконанні дорожньо-будівельних робі на площадці робітники захищаються від дії несприятливих метеорологічних факторів за допомогою засобів колективного та індивідуального захисту.

Так, для запобігання дії атмосферних опадів, прямих сонячних променів використовують тимчасові навіси. Для захисту від вітру дорожні робітники забезпечуються спецодягом з щільної тканини, яка не продувається. В зимовий час такий спецодяг забезпечується знімним утеплювачем.

При виконанні робіт у вологих умовах використовується водонепроникний спецодяг. Спецодяг для виконання робіт, які пов’язані отримання опіків (електрозварювальними, газозварювальники) виготовляється з тканини з тканини з вогнестійким просочуванням.

Дорожні робітники забезпечуються також спецвзуттям в залежності від виду робіт, які виконуються. Так, гідромоніторники, бетонники отримують гумові чоботи, асфальтобетонщики – черевики з тепло ізолюючими підошвами тощо.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДЛИВИХ ДОМІШОК ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА.

Шкідливими називають речовини, які при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки, можуть викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення від нормального стану здоров’я.

За ступенем дії на організм шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:

3.1 1-й – дуже небезпечні;

3.2 2-й – висока небезпечні;

3.3 3-й – помірно небезпечні;

3.4 4-й – мало небезпечні.

Знаходження шкідливих речовин в повітрі робочої зони обмежується гранично допустимими концентраціями (ГДК).

Це такі концентрації, які при щоденній роботі в межах робочої зміни на протязі всього виробничого стажу не викладають у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров’я.

Всі промислові гази і пари за ГДК поділяють на 6 розрядів:

- найбільш шкідливі речовини – 1 розряду;

- найменш шкідливі – 6-го розряду.

Такі речовини як бензол, аміак та інші розчинники; бензин, соляр, гас, які використовують як паливо; пек, смоли, негашене вапно тощо відносяться до 4 і 5 розрядів.

4. ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ І ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВ ШКІДЛИВИМИ РЕЧОВИНАМИ.

Багато виробничих процесів на підприємстві супроводжується виділенням в повітря робочої зони шкідливих речовин.

Проникаючи в невеликих дозах в організм людини, шкідливі речовини викликають зміни як в організмі в цілому, так і в його органах і системах.

Ступінь і характер змін залежить:

4.1 Від кількості шкідливих речовин.

4.2 Від тривалості дії шкідливих речовин на організм на організм.

4.3 Від шляхів проникнення шкідливих речовин в організм.

4.4 Від хімічної структури шкідливої речовини.

4.5 Від температури навколишнього середовища.

4.6 Від стану організму людини та інших факторів.

Часто на автотранспортних підприємствах і в дорожніх організаціях зустрічаються такі шкідливі речовини:

4.1 Пил – складає особливу групу шкідливих речовин.

Виділення пилу пов’язано з щоденним обслуговуванням автомобілів, обробкою металу, дерева, при пере обробці мінеральних матеріалів, при вантажно-розвантажувальних роботах тощо. Пил шкідливо діє на дихальні шляхи, викликає їх хронічне запалення. До найбільш важких захворювань легенів від пилу відноситься силікоз (). Силікоз розвивається, як правило, повільно і проявляється через 8…10 років. Пил також подразнює шкіру (пил синтетичної смоли, вапна, карбіду кальцію). Тверді пилинки з твердими краями можуть викликати травму ока. Абразивний пил (при заточувальних та шліфувальних роботах) може призвести до помутніння роговиці.

4.2 Етиловий бензин використовується як паливо. Володіє отруйними властивостями і порушенні встановлених санітарних правил може викликати гострі та хронічні отруєння.

4.3 Бензин має різкий запах, легко займається, при звичайній температурі випаровується, пери бензину важчі від повітря і при 16…20 С тримаються в нижніх шарах приміщення. Викликає наркотичну дію, гострі та хронічні отруєння, діє на центральну нервову систему. При слабких отруєння – головний біль, стан сп’яніння, у більш важких випадках – втрата свідомості, судоми і навіть смерть. Максимально допустима концентрація парів бензину 0.3 мг/л.

4.4 Ацетон виділяє в повітря при фарбувальних роботах. Володіє наркотичними властивостями і викликає подразнення шкіри.

4.5 Лак етиноль виготовляється з відходів виробництва синтетичного каучуку. Вогненебезпечний, володіє наркотичними властивостями, подразнює верхні дихальні шляхи і може викликати екземи та інші шкіряні захворювання.

4.6 Бітуми нафти – продукт переробки нафти. Шкідливо діють на організм за рахунок високого випаровування і токсичності.

4.7 Кам’яновугільний дьоготь, при його нагріванні утворюються отруйні пари. Можуть статися важкі отруєння і запалення дихальних шляхів. Ознаки отруєння: головний біль, головокружіння, сонливість, втома.

4.8 Епоксидні смоли є основою епоксидних клеїв, які використовують при ремонті автомобілів (зашпаровування тріщин, вм’ятин, раковин, видалення корозійних ушкоджень на кузові). Можуть викликати захворювання шкіри (екземи, дерматити). Дуже небезпечне попадання в очі.

4.9 Кислоти застосовують в акумуляторній і мідницько-акумуляторній частинах. Подразнюють шкіру, слизові оболонки, викликають дерматити, омертвіння шкіри.

4.10 Оксиди азоту і вуглецю – продукт відпрацьованих газів. Подразнюють слизові оболонки очей, носа, рота, з’являється кашель, набряк легенів, відбуваються порушення в центральній нервовій системі, погіршується пам'ять, з’являється головний біль і біль в області серця, можливий крововилив у сітчатці очей, параліч і смерть.

Дата добавления: 2015-06-25