Основная терминология пои. 4 страница

Тысяцкий – военный предводитель городского ополчения («тысячи») на Руси до середины XV в. В Новгороде избирался на вече и был ближайшим помощником посадника – ведал вопросами торговли, взимания налогов, торгового суда.

Тягло – в Русском государстве XV– начала XVIII в. денежные и натуральные государственные повинности крестьян и посадских людей. В XVIII—ХIХ вв. тяглом называлась единица обложения крестьян повинностями в пользу помещиков.

Удел, удельное княжество – на Руси в ХII–XVI вв. составная часть крупных великих княжеств, управлявшаяся членом великокняжеской семьи.

Уланы – разновидность лёгкой кавалерии в XVIII – XX вв.

Улус – становище кочевников, поселение. В широком значении – родоплеменное объединение с определенной территорией, подвластное хану или вождю у народов Центральной и Средней Азии и Сибири. После распада империи Чингисхана улусом называлась страна или область, подчиненная одному из ханов-чингизидов.

«Урочные лета» – устанавливаемые царскими указами с конца XVI в. сроки сыска и возвращения беглых крестьян их владельцам (от 5 до 15 лет). Отменены в середине XVII в., когда сыск стал бессрочным, Соборным уложением 1649 г.

Учредительное собрание – представительное, парламентское учреждение в России, впервые созванное на основе всеобщего избирательного права для установления формы правления и выработки конституции. Созыв Учредительного собрания – программное требование всех революционных, демократических, либеральных партий России начала XX в., в том числе и большевиков. Созданное после Февральской революции правительство называлось Временным до созыва Учредительного собрания. Выборы прошли в ноябре – декабре 1917 г. Большевики получили только 24 % голосов. Это означало невозможность проведения в жизнь решений большевиков через этот орган власти. Учредительное собрание было открыто 5 (18) января 1918 г. в Таврическом дворце в Петрограде. Большинство избранных депутатов составляли эсеры (59 %). Собрание не признало легитимности СНК и декретов советской власти. Большевики покинули зал заседаний, а в 5 часов утра 6 (19) января 1918 г. Учредительное собрание было разогнано. Официально декрет о его роспуске был принят ВЦИК Советов в ночь с 6 (19) на 7 (20) января 1918 г.

Феодальная рента – одна из форм земельной ренты. Существовала в виде отработочной (барщина), продуктовой (натуральный оброк) и денежной (денежный оброк) ренты.

Фискал – в Российской империи в 1711–1729 гг. государственный служащий, надзиравший за деятельностью государственных учреждений (главным образом финансовых) и должностных лиц. Собирал сведения о нарушениях законов, взяточничестве, казнокрадстве и т. п. Возглавлял фискалов обер-фискал, входивший в состав Сената.

«Хождение в народ» – уникальное явление в российской истории: стихийное массовое движение радикальной молодежи, вдохновленной идеями революционного народничества, в 1873–1874 гг. Более 2 тыс. пропагандистов устремились в деревню в надежде поднять народ на «всеобщий бунт». «Хождение в народ» потерпело провал. Свыше тысячи человек были арестованы, 193 наиболее активных участников движения предстали перед судом.

«Холодная война» – состояние противоборства между СССР и его союзниками, с одной стороны, и США с их политическими партнерами – с другой. Продолжалось с 1946 г. до конца 80-х годов. Получило название «холодная война», поскольку, в отличие от «горячих войн» (открытых военных конфликтов), осуществлялось экономическими, идеологическими и политическими методами.

Холопы – категория зависимого населения в Древней Руси, известная с Х в. Холопы были близки по положению к рабам. В XVII в. постепенно слились с крепостным крестьянством.

Хутор – сельское поселение, состоявшее чаще всего из одного двора. В результате аграрной реформы, проведенной правительством П.А. Столыпина, – обособленная крестьянская усадьба, находившаяся за пределами общины.

Черносотенные организации – крайне правые общественно-политические объединения в России в начале ХХ в. Выступали под лозунгами монархизма, великодержавного шовинизма, антисемитизма («Союз русского народа», «Союз Михаила Архангела» и др.).

Черносошные крестьяне – в Русском государстве ХIV–XVII вв. свободные крестьяне, владевшие общинными землями и несшие государственные повинности. В XVIII в. стали государственными крестьянами.

Черта оседлости – в 1791–1917 гг. ограниченные территории Российской империи, за пределами которых евреям запрещалось постоянное проживание.

Шляхта – в Польше, Литве, Чехии наименование светских феодалов, соответствующее дворянству.

Экспроприация (лат. лишение собственности) – принудительное лишение собственности, безвозмездное или оплачиваемое.

Язычество – общее название политеистических религий («многобожия»).

Янычары – привилегированная часть войск Османской империи, султанская гвардия.

Ярлык – льготная грамота, выдаваемая золотоордынскими ханами светским и духовным феодалам подвластных земель.

Ярмарки – периодически организуемые в установленном месте торги, рынки.

Ясак – в России XV—ХХ вв. натуральный налог с народов Севера и Сибири, который взимался в основном пушниной.

Ясса – свод законов Монгольского государства, создание которого приписывается Чингис-хану.

У процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. На межі банкрутства перебуває сьогодні багато підприємств, які не мають змоги вчасно виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов’язання.

Зрозуміло, що підмінною умовою оздоровлення вітчизняної фінансової системи є санація суб'єктів господарської діяльності. Лише в такому разі можна буде відновити платоспроможність і прибутковість основної маси платників податків, а отже, оздоровити державну фінансову систему. Водночас оздоровлення економіки значною мірою залежить від своєчасної та якомога безболіснішої ліквідації (реорганізації) неефективних виробничих структур, які не лише не поповнюють бюджет держави, в й потребують її постійної фінансової підтримки.

Актуальність цієї проблематики підсилюється прийняттям Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що регулює питання фінансової санації та банкрутства підприємств.

Виведення одних вітчизняних підприємств з фінансової кризи та ефективне застосування ліквідаційних процедур до інших ускладнюється дефіцитом теоретико-методичного забезпечення процесів санації (ліквідації) та відсутністю кваліфікованих фахівців у сфері управління санацією,

На вимогу часу в багатьох вищих навчальних закладах України, які готують фахівців зі спеціальності "Фінанси», запроваджено навчальну дисципліну "Фінансова санація та банкрутство підприємств». Предмет її вивчення — фінансові відносини, що виникають у ході санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб'єктів господарювання.

Пропонований термінологічний словник відповідає програмі дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств». Він вирішує проблему забезпечення цієї дисципліни категоріальним апаратом.

У процесі термінологічного словника використано нові законодавчі й нормативні документи, що регулюють фінансову санацію та банкрутство суб'єктів господарювання, численні зарубіжні та вітчизняні науково-практичні джерела.

Ажіо – відхилення ринкового курсу цінних паперів від їх номінальної вартості в бік перевищення. Визначається у процентах до номіналу. На противагу ажіо розглядають дизажіо.

Альтернативна санація – форма фінансової санації з допомогою власників підприємства, за якою акціонер на добровільних засадах може зробити вибір між деномінацією чи консолідацією своїх корпоративних прав, з одного боку, та здійсненням безповоротної фінансової допомоги підприємству – з іншого. Перед власниками постає проблема вибору: або вони роблять цільові внески для погашення непокритих збитків підприємства і зберігають належну їм частку номінальної вартості статутного фонду, або погоджуються на зниження номінальної вартості своїх корпоративних прав, уникаючи будь-яких доплат.

Андеррайтери – фінансові посередники, професійні торгівці цінними паперами, до послуг яких вдаються емітенти корпоративних чи боргових прав, щоб швидко та ефективно розмістити цінні папери. Посередники можуть взяти на себе зобов’язання з розміщення всієї емісії або її частини. При цьому емітенту надається гарантія розміщення емісії.

Антикризове фінансове управління – система принципів і методів розробки і реалізації комплексу спеціальних управлінських рішень, направленнях на попередження і подолання фінансових криз підприємства, а також мінімізацію їх негативних фінансових наслідків.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали арбітражного суду. Одна й та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. У разі коли арбітражному суду не запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого у встановленому законом порядку, арбітражний суд має право призначити арбітражним керуючим працівника державного органу з питань банкрутства за поданням останнього.

Аудит – незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, яка має на меті визначити достовірність цієї звітності, з’ясувати повноту обліку й відповідність чинному законодавству, сформувати висновки щодо реального фінансового стану суб’єкта.

Балансова вартість основних фондів – первісна вартість основних засобів за відрахуванням їх зносу.

Банківські консорціуми – тимчасові об’єднання банків, які створюються для координації дій під час виконання різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої та ризикованої угоди і засновуються банками на паритетних засадах. Банківські консорціуми для надання санаційних кредитів можуть створюватися з метою об’єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.

Банкрутство – визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Згідно із Законом “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безперечні вимоги кредиторів до боржника становлять разом не менш як 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені протягом трьох місяців після визначеного для їх погашення строку.

Банкрутство реальне – характеризує повну нездатність підприємства відновити в майбутньому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність у силу реальних втрат використовуваного капіталу. Катастрофічний рівень втрат капіталу не дозволяє такому підприємству здійснювати ефективну господарську діяльність у майбутньому періоді, унаслідок чого воно з'являється банкрутом юридично.

Банкрутство приховане – навмисне приховування факту стійкої фінансової неспроможності поданням недостовірних даних кредиторам, державним органам та іншим зацікавленим особам. Має на меті одержання кредиту, вигідного державного замовлення і т. ін. Якщо приховування банкрутства завдало матеріальних збитків кредиторам чи державі, то винні в цьому особи караються згідно з Кримінальним кодексом України.

Банкрутство технічне – стан неплатоспроможності підприємства, викликаний істотним простроченням його дебіторської заборгованості. При цьому розмір дебіторської заборгованості перевищує розмір кредиторської заборгованості підприємства, а сума його активів значно перевершує обсяг його фінансових зобов'язань.

Банкрутство умисне – це свідоме доведення суб’єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності, до якого з корисливих мотивів вдається власник або посадова особа підприємства, вживаючи протиправних заходів або не виконуючи свої службові обов’язки, і яке істотно зашкоджує державним або громадським інтересам чи законним правам власників та кредиторів. Винні в доведенні до банкрутства особи караються згідно з законом.

Банкрутство фіктивне – явно неправдива заява громадянина – засновника або власника підприємства, а також посадової особи цього підприємства про фінансову неспроможність виконати зобов’язання перед кредиторами та бюджетом. Такі дії мають на меті – порушити справу про банкрутство чи санацію підприємства в рамках провадження справи про банкрутство, приховати незаконне витрачання коштів, ліквідацію, реорганізацію чи приватизацію підприємства з метою зміни форми власності, увести в оману незалежного аудитора з метою одержання необ’єктивного висновку про фінансовий стан підприємства. Якщо факт фіктивного банкрутства завдав матеріальних збитків кредиторам чи державі, то винні в цьому особи караються згідно з законом.

Безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає одній з наведених далі ознак:

- заборгованість за зобов’язаннями, щодо якої минув строк позовної давності;

- заборгованість, яка лишилася непогашеною за браком майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;

- заборгованість, яка лишилася непогашеною через нестачу коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах майна позичальника, переданого в заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора стосовно примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості.

Безперечні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Бенчмаркінг – метод контролінгу, який полягає в перманентному, безперервному порівнянні товарів, виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства з аналогічними показниками інших підприємств чи структурних підрозділів. Основна мета бенчмаркінгу полягає у виявленні негативних відхилень у значенні порівнюваних показників, причин таких відхилень та розробці пропозицій щодо їх ліквідації.

Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Вартість бізнесу – це вартість діючого підприємства або вартість ста відсотків корпоративних прав у діловому підприємстві.

Відокремлення підприємств - форма реорганізації, за якою на базі існуючого суб’єкта господарювання чи його структурної одиниці створюється нове підприємство. У разі відокремлення з підприємства одного чи кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільним актом у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого підприємства. Частина його активів і пасивів передається правонаступнику або кільком правонаступникам, які створюються внаслідок реорганізації. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством. Коли йдеться про відокремлення, нова юридична особа виникає з використанням лише частини майна, належного реорганізованому підприємству. Решта стає базою для продовження його господарської діяльності.

Витрати банкрутства – потенційна величина можливих утрат наданого підприємству позикового капіталу в процесі очікуваного його банкрутства та ліквідації, генеруючих високою часткою використання ним позикових фінансових засобів.

Власний капітал – це підсумок першого розділу пасиву балансу. Він відбиває частку активів (майна) підприємства, яка фінансується за рахунок внесків держателів корпоративних прав та власних коштів суб’єкта господарювання. Головними його складовими є статутний фонд, додатковий капітал, резервні фонди й прибуток. Показники власного капіталу є одним із індикаторів кредитоспроможності підприємства, основою для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Внутрішні механізми фінансової стабілізації – система методів стабілізації фінансового стану підприємства, використовуваних їм при погрозі банкрутства, з метою виходу з кризи без зовнішньої допомоги.

Внутрішній аудит – це сукупність процедур, які забезпечують подання керівництву підприємства вірогідної та повної інформації; додержання внутрішніх і зовнішніх нормативних актів у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності; збереження майна підприємства та його кредиторів; оптимальне використання наявних ресурсів; управління ризиками; забезпечення чіткого виконання управлінських розпоряджень, спрямованих на досягнення мети, яка поставлена в стратегічних та інших планах.

Вороже поглинання – придбання контрольного пакета акцій компанії її конкурентами без попереднього узгодження з радою її директорів.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в арбітражний суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф), визначена на день подання заяви до арбітражного суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникають з такої участі.

Гудвіл – ділова репутація підприємства, нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу. Гудвіл виникає завдяки застосуванню раціональних управлінських заходів, новим технологіям тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат підприємства.

Деномінація акцій – зменшення номінальної вартості акцій акціонерного товариства, що має на меті зробити відповідною відповідальність номінальну вартість випущених в обіг акцій з розміром статутного фонду у разі його зменшення. Деномінація може здійснюватися подрібненням акцій або їх консолідацією.

Державний орган з питань банкрутства – державний орган України, до відомства якого належить відповідна проблематика. Сприяє створенню організаційних, економічних та інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Ліцензує діяльність фізичних осіб, які виконують функції арбітражних керуючих.

Дизажіо – відхилення ринкового курсу цінних паперів від їх номінальної вартості в бік зменшення.

Дисконтування – процес набуття майбутньої вартості грошей їх теперішньої вартості. Процес дисконтування може здійснюватися за простими чи складеними процентами.

Діагностика банкрутства – система цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують погрозу його банкрутства в майбутньому періоді.

Діагностика фінансового кризи – система цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення можливих тенденцій і негативних наслідків кризового розвитку підприємства.

Доарбітражне врегулювання спорів полягає у зверненні кредитора до дебітора з письмовою претензією про відшкодування заборгованості. Доарбітражне врегулювання спорів, а також їх розгляд в арбітражному порядку регулюється Арбітражним процесуальним Кодексом України.

Добровільна ліквідація підприємства-боржника – це процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза судовими органами на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками відповідального підприємства та кредиторами і під контролем кредиторів.

Додатковий капітал – це сума приросту майна підприємства, яка виникла в результаті переоцінювання, безоплатно одержаних матеріальних цінностей та від емісійного доходу. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку додатковий капітал поділяється на додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал.

Досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутства боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

Експертне оцінювання майна – визначення оцінної вартості майна підприємства експертом згідно з договором із замовником.

Експрес-діагностика банкрутства характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу.

Емісійний дохід – сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав) над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав). Тобто це різниця між курсом емісії і номінальним курсом акції. Емісійний дохід є одним із джерел формування додаткового капіталу підприємства.

Емісія акцій або облігацій підприємств – сукупність дій емітента щодо здійснення передплати на акції або продажу облігацій.

Ефект синергізму – додаткові економічні переваги, що утворяться при успішному об'єднанні підприємств (їхньому злитті та поглинанні). Ці економічні переваги формуються за рахунок ефективного використання їх загального фінансового потенціалу, взаємодоповнення технологій і продукції, що випускається, можливостей зниження рівня їхній поточних витрат і інших аналогічних факторів. Ефект синергізму може бути використаний при прогнозуванні потенційного прибутку чи ринкової вартості сукупних активів, намічуваних до об'єднання підприємств, при реорганізаційних формах санації й у ряді інших випадків.

Ефект фінансового лівереджу – підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позичкового капіталу, якщо рентабельність активів перевищує проценти за кредит. Ефект фінансового лівереджу характеризує залежність рентабельності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх активів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості. Він вимірює ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки позичкового капіталу.

Заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі й звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Застава – засіб забезпечення виконання зобов’язання, своєрідна майнова гарантія його виконання в обумовленому обсязі й у визначені умовами договору застави складається документ, в якому фіксуються вид зобов’язання, його розмір, терміни та порядок одержання. Заставне зобов’язання видається кредиторові, щоб підтвердити його право на отримання належної суми коштів у разі невиконання погоджених умов.

Захисна стратегія санації підприємства передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, консервацію та розпродаж обладнання, звільнення персоналу, скорочення окремих частин ринкового сегмента, зниження відпускних цін та скорочення обсягів реалізації.

Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити:

- найменування арбітражного суду, до якого подається заява;

- найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу;

- найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання;

- номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);

- виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;

- перелік документів, що додаються до заяви.

Зворотний лізинг – господарська операція, яка передбачає продаж основних фондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів в оперативний або фінансовий лізинг.

Злиття підприємств - форма реорганізації суб’єктів господарювання, що полягає в об’єднанні підприємства (кількох підприємств), яка перебуває у фінансовій кризі, з іншим фінансово стійким підприємством (кількома підприємствами). У разі злиття підприємств усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, який виник в результаті злиття. Бухгалтерські баланси підприємств консолідуються. Під час реорганізації злиттям активи і пасиви підприємств, що реорганізуються, в повному обсязі передаються підприємству-правонаступнику, а підприємства, які злилися, припиняють свою господарську діяльність і втрачають юридичний статус.

Значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

Золоте правило балансу – принцип фінансування підприємств, який вимагає не лише паралельності строків фінансування, а й дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів і активів. Це правило передбачає виконання двох умов:

а) основні засоби мають фінансуватися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик;

б) довгострокові капіталовкладення мають фінансуватися за рахунок коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви мають використовуватися не лише для фінансування основних фондів, а й для довгострокових оборотних активів.

Золоте правило фінансування – називають також золотим банківським правилом, або правилом узгодженості строків. Воно вимагає, щоб строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, збігалися зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. Це означає, що фінансовий капітал має бути мобілізований на строк, не менший від того, на який відповідний капітал заморожується в активах підприємства, тобто в об’єктах основних та оборотних засобів. Дотримання вимог золотого правила фінансування забезпечує підприємству стабільну ліквідність і платоспроможність.

Інноваційний проект – комплекс взаємозв’язаних заходів інвестиційного характеру, спрямованих на комерційне застосування науково-технічних розробок, освоєння нових видів продукції, послуг, упровадження новітніх технологій. Проект оформляється згідно з вимогами Державного інноваційного фонду у вигляді формалізованого опису та включає техніко-економічне обґрунтування й бізнес-план.

Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення арбітражного суду організовує здійснення санації боржника.

Дата добавления: 2015-06-04