Редагування текстів наукового стилю

Описать ваши шаги (клики мыши, открытие отчетов, ввод данных в поля)

Сообщить о проблеме в целом

Вопросы и ответы

Скачать установочные файлы MS Access с официального сайта поставщика программного обеспечения.

Заказ программы

Для работы в ПО "Учет кредитов" пользователь должен установить:

1. Получить ПО «Учет кредитов», инструкцию, скачать на компьютер. (предварительно написав запрос на адрес [email protected])

Все вопросы по работе ПО «Учет кредитов» прошу обращаться по адресу: [email protected]

Правила обращения:

3. Подкрепить описание скриншотами. (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D1%ED%E8%EC%EE%EA_%FD%EA%F0%E0%ED%E0)

Переклад не завжди передає лінгвістичні засоби оригіналу, але він повинен передавати їх функцію в загальній системі і взаємозв'язку. Переклад може бути виконаний за допомогою інших формальних і структурних засобів мови, але він повинен враховувати їх семантичну, естетичну та інші функції як на лінгвістичному, так і на інших рівнях – наприклад, лексичними і синтаксичними засобами.

У практичній роботі над перекладом редактор повинен прагнути довести його до єдності змісту, структури, мови і стилю оригіналу. Його головною метою є удосконалення тексту перекладу у стилістичному відношенні, виправлення помилок перекладача на всіх рівнях (синтаксичному, семантичному і прагматичному) і забезпечення максимально повної передачі інформації, що міститься у вихідному тексті.

Допомогти редактору в опануванні комплексом необхідних знань, що сприяють розвитку навичок лінгвістичної обробки тексту, можуть стилістика та літературне редагування. Стилістика – це розділ науки про мову, що вивчає функціональні стилі мовлення, закономірності функціонування мови в різних сферах використання, особливості застосування мовних засобів в залежності від обстановки, змісту і цілей висловлювання. Стилістика розглядає систему мови на всіх її рівнях і стилістичну організацію правильного, точного, логічно побудованого і виразного мовлення. Вона тісно пов'язана з іншими розділами лінгвістики, і практичний ефект від її застосування у редагуванні перекладу залежить від загальної лінгвістичної ерудованості редактора.

Однією із умов коректного редагування перекладу є усвідомлення процесу виникнення повідомлення (побудова тексту) і процесу його сприйняття. Приступаючи до редагування перекладу тексту будь-якого стилю, необхідно враховувати інтерпретативні характеристики перекладу і різницю між двома мовами, яка призводить до певних втрат і можливих компенсацій. Це вимагає проведення оцінки значимості та виявлення елементів тексту оригіналу, якими можна пожертвувати та елементів, які слід зберегти. При проведенні такої оцінки перекладу будь-якого іноземного тексту потрібно враховувати:

1) Відображення у перекладі наукового, ідеологічного та естетичного змісту оригіналу;

2) Збереження достовірності образів у загальній системі;

3) Дотримання еквівалентності на прагматичному рівні (ідентичність впливу оригіналу і перекладу на одержувача інформації);

4) Дотримання еквівалентності на лексичному рівні (Особливу увагу треба звернути на помилки, що були допущені внаслідок нерозуміння змісту чи неправильного сприйняття, непродуманого вибору відповідників, випадки виправданої і невиправданої відмови від інтерлінгвістичного відповідника та збільшення кола синонімів)

· Адекватність застосування перекладацьких трансформацій

· Відмова від прямих словникових відповідників для запобігання порушення норм лексичної дистрибуції у мові перекладу

· Ступінь збереження стилістичного забарвлення слова (розмовне, наукове і т.д.)

· Перекладацькі знахідки і помилки при стилістичних компенсаціях;

5) Відтворення у перекладі загального і авторського стилю, тону оповіді та інтонації оригіналу;

6) Правильний переклад слів-реалій;

7) Ступінь дотримання у перекладі норм і правил цільової мови (буквалізм, інакомовні конструкції, помилки у лексичній та семантичній дистрибуції);

9) Багатство і правильність мови перекладу (використання на практиці її лінгвістичних ресурсів).

Ці положення ні в якому разі не можна вважати чітко визначеними критеріями оцінки перекладу, оскільки вони мають надто загальний характер і лише допомагають редактору провести класифікацію значимості елементів оригіналу і оцінку їх правильного відтворення у перекладі. Окрім цього, редактор повинен виявити ступінь відповідності тексту перекладу літературній нормі. Під літературною нормою слід розуміти загальноприйняте і узаконене вживання слів. Це найбільш прийнятна для обслуговування носіїв даної мови у процесі спілкування і найбільш доцільна система засобів виразу на всіх лінгвістичних рівнях – засобів вимови, слововживання, синтаксичних засобів і т.д. Однак при визначенні правильності мови не можна спиратися лише на загальнолітературну норму. Необхідно враховувати ситуацію, в якій відбувається процес спілкування. Те, що буде правильним в одній сфері спілкування, може бути неправильним в іншій сфері. Нормативність мови накладає обмеження на вибір варіантів мовних елементів при їх застосуванні у різних функціональних стилях. Це призводить до виникнення поняття стилістичної норми, тобто такої, що властива певному функціональному стилю мови. Не можна оцінювати один стиль, використовуючи норми іншого. При виборі мовних засобів слід дотримуватися функціонального підходу – мовні засоби повинні відповідати обраному стилю мови.

Таким чином, стилістична норма – це сукупність правил, що визначають доцільність, правильність і доречність використання мовних засобів в залежності від їх функціонування у мові, тобто із врахуванням сфери і мети спілкування і умов даного висловлення. Поняття стилістичної норми особливо важливе для редактора наукової літератури, оскільки цей вид літератури має особливий набір мовних засобів, необхідних для вираження змісту у науковій сфері спілкування, а норми вживання слів, словоформ та конструкцій мають специфічні риси.

Редактора наукового тексту цікавить перш за все позиція одержувача перекладу (читача), і задача редагування в даному випадку полягає у тому, щоб після необхідної редакторської правки зміст повідомлення був зрозумілим читачу так, як цього прагнув автор тексту оригіналу, тобто щоб в залежності від читацького призначення тексту його переклад був оптимальним для читача, на якого він розрахований.

Редагуючи тексти наукової тематики слід пам'ятати, що вони призначені для того, щоб передавати певну наукову інформацію. Під час роботи з перекладом таких текстів редактор повинен звертати увагу на дотримання відповідної стилістичної норми і наступні моменти:

· Точність перекладу термінології та визначень;

· Присутність у перекладі нелогічності, непослідовності, розривів причинно-наслідкових зв'язків;

· Відображення у перекладі екстралінгвістичного контексту у даній галузі (якщо він присутній);

· Виявлення у перекладі нечіткого висловлення, незрозумілих та необгрунтованих переходів між фразами та абзацами;

· Присутність складних іншомовних конструкцій, які важко сприймаються читачем;

· Наявність банальних неінформативних виразів;

· Велика кількість повторів і надмірна багатослівність;

· Неоднозначність вираження думки;

· Присутність буквалізмів у перекладі.

Редактор не повинен забувати про можливість існування у перекладі індивідуальних помилок перекладача. Вони виникають внаслідок недостатньої лінгвістичної ерудиції, і при наявності повторів у тексті оригіналу можуть простежуватися у всьому тексті перекладу.

Звісно, критичний погляд на будь-який переклад повинен містити аналіз труднощів, що постали перед перекладачем в процесі перекладу та рішень, які були прийняті ним для подолання таких труднощів. Критика повинна не тільки висвітлювати невдалі моменти перекладу та помилки, а і підкреслювати вдалі моменти перекладу, оригінальні вирішення проблем та перекладацькі знахідки і т.д.

Дата добавления: 2015-06-26