Кінсько-Ялинська низовинна область

Орільсько-Самарська низовинна область

Розташована на півночі краю в межах Придніпровської низови­ни. На півночі межа проходить по лінії Царичанка — Красноград, а на півдні — Дніпропетровськ — Павлоград. У геологічній будові області важливу роль відіграють палеогенові й неогенові осадочні відклади, які відслонюються по річкових долинах, балках і ярах. На міждолинних просторах вони перекриті антропогенними відклада­ми, серед яких головне значення мають лесоподібні відклади. У річко­вих долинах значно поширені алювіальні відклади.

Понад половину території області займають ландшафтні місце­вості слабохвилястих лесових міждолинних рівнин зі звичайними середньо- і малогумусними чорноземами, які майже повністю роз­орано. Більше 20 % території області покриті долинно-терасовими ландшафтними місцевостями з лучно-чорноземними частково засо­леними ґрунтами (содове засолення). На борових терасах трапля­ються соснові ліски з домішкою берези й осики. Ширина борових терас сягає 3—7 км. На заплавах, які теж мають значну ширину, поширені дерново-глейові ґрунти, а також старичні озера і болота.

На схилах височинних ділянок та долин розвинені яружно-балкові ландшафтні місцевості з еродованими чорноземними ґрунтами, де-не-де збереглися байрачні ліси.

В області знаходяться природоохоронні території республіканського значення: Дібровський лісовий заказник на берегах р. Вовча у Покровському районі Дніпропетровської області (1079 га) з дібро­вою з дуба, ясена, клена, осики, акації білої; Кільчанський ландшафтний заказник в Дніпропетровському районі цієї ж області (100 га), де охороняється природний комплекс із мальовничими пле­сами з байрачними лісами (дуб, клен, береза, дика груша, глід, шип­шина та ін.); Волошанська дача — орнітологічний заказник у Павло­градському районі Дніпропетровської області (643 га), з байрачним лісом в яружно-балковій ландшафтній місцевості.

ЇЇ територія займає середню частину краю від долини Дніпра до Приазовської височини в основному басейні річок Кінська і Мокрі Яли. Більша частина області знаходиться в межах зниженої ділян­ки Українського кристалічного щита (Кінсько-Ялинська западина), де відслонюються палеогенові й неогенові осадочні відклади, які перекриті антропогеновими лесоподібними суглинками. Частина області, що знаходиться поблизу Дніпра та Приазовського масиву, відрізняється відслоненнями докембрійських кристалічних порід. У рельєфі області значну роль відіграють річкові тераси, балки та яри, а міждолинні території являють собою хвилясту лесову рівнину. Це й зумовило розвиток основних ландшафтних місцевостей. Знач­ну частку займають долинно-терасові місцевості зі звичайними се-редньогумусовими чорноземами. У долинах поширені також борові місцевості. У придолинних ділянках переважають яружно-балкові місцевості зі звичайними малогумусними чорноземами. Тут розви­нені зсувні процеси, переважно на червоно-бурих глинах. Міждолинні простори мають вигляд лесових хвилястих рівнин із середньо- і ма­логумусними чорноземами, які зайняті під сільськогосподарські угіддя. Поля покриті мережею полезахисних лісових смуг.

Дата добавления: 2015-06-26