Центральнокримська рівнинна область

Північно-Кримська низовинна область

Ця область займає північну, найбільш знижену, частину крим­ського степу і являє собою низовинну рівнину з висотами 0,5—40 м над рівнем моря. Територія цієї області приурочена до Каркініт-сько-Присиваської западини і західної частини Індоло-Кубансько-го прогину, які виповнені товщею крейдових, палеогенових, неогено­вих та антропогенових відкладів. Клімат помірно теплий. Середньо­річні температури становлять +10...4-10,5 °С, суми опадів — 300—420 мм. Низовинний рельєф, близьке залягання засолених ґрунтових вод в умовах посушливого клімату зумовили формування каштанових солонцюватих і темно-каштанових залишково-солонцюватих ґрунтів, чорноземів південних залишково-солонцюватих. У комплексі з ними розвинулись лучно-солонцюваті ґрунти, солонці хлоридно-сульфатного засолення. У рослинному покриві домінують типчаково-ковилові, полинні та солянково-полинні степові угруповання. Характерною ландшафтною особливістю області є те, що за умоврівнинного рельєфу тут виявляється вертикальна диферен­ціація природних комплексів. У ландшафтній структурі виділяють: 1) лагунно-прибережні солянкові та полинні напівпустелі на каштанових солонцюватих, лучних солонцюватих ґрунтах та солонцях, пересипи, коси; 2) малодреновані рівнини з типчаково-полиновими і типчаково-ковиловими сухими степами на каштанових солонцю­ватих ґрунтах; над рівнем моря ці рівнини піднімаються на 10— 20 м; 3) хвилясті рівнини з ковилово-типчаковими та ковилово-різнотравними степами на темно-каштанових і чорноземних солон­цюватих ґрунтах, абсолютні висоти сягають 35—40 м.

Основні види природокористування — зрошуване землеробство, тваринництво, рекреація. Великими є ресурсно-рекреаційні можли­вості (Арабатська Стрілка та ін.). У Каркінітській затоці охороня­ються численні водоплавні птахи, серед них лебеді-шипуни. На ост­ровах Китай, Куюк-Тук, Мартинячий охороняються кормові угіддя і гніздування багатьох птахів.

Ця область являє собою низовинну нахилену рівнину, яка поступово підвищується від Приазов'я до кримських передгір'їв, про що свідчить зростання абсолютних відміток поверхні від 40—50 м до 100—120 м. У геоструктурному відношенні територія області неоднорідна: вона приурочена до частини Скіфської платформи, Альминської та Індольської передгірних западин. Ландшафтоутворююче значення мають континентальні бурі глини, лесоподібні суглинки, облесовані пролювіально-делювіальні відклади з гірською галькою. У річкових долинах галечниковий алювій має потужність до 20 м. Його перекриває незначна (3—5 м) товща алювіально-делювіальних продуктів вивітрювання. Клімат помірно теплий, з короткою вологою зимою, жарким посушливим літом. Кількість опадів — 350—435 мм на рік. Природна рослинність збереглася мало.

Ландшафтну структуру області утворюють такі основні види ландшафтів: 1) лесові рівнини з чорноземами малогумусними карбонатними; 2) акумулятивно-денудаційні рівнини з чорноземами південними на елювіально-делювіальних відкладах; 3) лесові слаборозчленовані рівнини з чорноземами південними і темно-кашта­новими солонцюватими ґрунтами, переважно розораними. У західній частині області структура ландшафтів ускладнюється долинно-бал­ковими, приморсько-терасовими та лиманно-солончаковими місце­востями.

Область характеризується високим землеробським освоєнням; завдяки зрошувальним меліораціям ефективними є зернове господарство, садівництво, виноградарство, тваринництво та ін.

Дата добавления: 2015-06-26