Об’єкт зобов’язальних правовідносин

Спільної діяльності.

Згідно ГК існують такі типи договорів:

v договір поставки

v договір контрактації сільськогосподарської продукції

v договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

v договір оренди майна

v договір лізинга

v договір міни (бартера) у сфері господарювання

v договір складського зберігання.

v агентський договір

v договір перевезення вантажу

v договір транспортного експедирування

v транспортні договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг

v договір підряду на капітальне будівництво

v договір на створення і передачу науково-технічної продукції

v договір підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт

v договір банківського вкладу (депозиту)

v договір на розрахункове обслуговування

v кредитний договір

v договір факторингу

v договір банківського лізингу

v договір страхування

1.4. Структура договірних правовідносин (договірних зобовязань)

Договірні правовідносини, як і будь-які інше правовідносини, складається з 4-х основних елементів, що і становлять його структуру.

Суб’єкти договірних правовідносин.

У зобов'язанні, як і в будь-якому іншому цивільному чи господарському правовідношенні, беруть участь не менше двох осіб, які іменуються його суб'єктами. У визначенні зобов'язання, сформу­льованому у ст. 510 ЦК України, названі два суб'єкти – кредитор і боржник. Це загальне найменування сторін, в окремих видах зобо­в'язань вони мають спеціальні назви, наприклад, замовник та під­рядник, страхувальник та страховик, довіритель та повірений, потер­пілий та заподіювач шкоди, покупець та продавець, тощо.

Кредитор – це особа, яка управомочена вимагати від іншої особи (боржника) виконання певної дії (дій) або утриматися.

Боржник – це особа, яка зобов’язана вчинити на користь кредитора певну дію, або утримуватися від вчинення певної дії на вимогу кредитора.

Як кредитором, так боржником у зобов’язанні можуть бути: фізичні, юридичні особи, держава, соціальні утворення.

Переважна більшість зобов’язань – це зобов’язання, у яких кожна із сторін має одночасно права і обов’язки і, отже, є одночасно і кредитором, і боржником: кредитором відносно того, що вона зобов’язана вчинити на її користь.

Об’єкт в зобов’язальному правовідношенні має два значення: юридичне та матеріальне.

Юридичним об’єктом зобов’язання є певна поведінка зобов’язального суб’єкта.

Матеріальним об’єктом зобов’язання виступає певне матеріальне благо, заради якого між суб’єктами виникають юридичні зв’язки. Особливість юридичною об’єкта зобов’язання полягає у покладенні на боржника обов’язку щодо здійснення ним відповідних активних дій.

Зміст зобов’язальних правовідносин

Зміст зобов’язання складають права та обов’язки його суб’єктів.

Суб’єктивне право, що належить управомоченій стороні, іменується правом вимоги.

Суб’єктивний обов’язок зобов’язальної сторони називається боргом.

Дата добавления: 2015-06-26