Ремонт дорожніх одягів 2 страница

Необхідна швидкість руху автогудронатора повинна бути забезпечена до початку розливання бітуму.

Захисні матеріали прибирають з покриття після закінчення розливання бітуму.

8.60. Розподіляння чорного щебеню починають відразу після розливання бітуму і завершують протягом часу, що не перевищує однієї години.

Теплий чорний щебінь, оброблений в'язким бітумом, під час укладання на дорожнє покриття повинен мати температуру 80 - 100° C, а оброблений рідким бітумом - 60 - 80° C. Температура гарячого чорного щебеню повинна становити 130 - 150° C.

Після проходження щебенерозподілювача окремі місця з порушеною однорідністю виправляють вручну за допомогою металевих грабель або віників.

Норми витрат чорного щебеню та бітуму для улаштування одиночної поверхневої обробки наведені в табл. 8.5.

Таблиця 8.5

Фракція чорного щебеню, мм	Витрати щебеню	Витрати бітуму л/м^2
кг/м^2	м°/100 м^2
10 - 15	15 - 20	1,2 - 1,4	0,5 - 0,7
15 - 20	20 - 25	1,3 - 1,5	0,7 - 0,9
20 - 25	25 - 30	1,4 - 1,6	0,9 - 1,2

8.61. Укочування чорного щебеню здійснюють спочатку середніми (2 - 3 проходи по одному сліду), а потім важкими (не менше 2 проходів по одному сліду) котками.

Для кращого формування поверхневої обробки доцільно застосовувати самохідні пневмокотки або котки, металеві вальці яких покриті гумовою оболонкою.

Рух транспорту по відремонтованій ділянці покриття дозволяється через 6 - 12 годин після завершення укочування чорного щебеню.

8.62. Під час улаштування поверхневої обробки із застосуванням емульсії, спочатку її розливають у кількості 30 % від норми і розподіляють щебінь у кількості 70 % від норми, а потім негайно розливають решту кількості емульсії (70 % від норми) і розподіляють щебінь (30 % від норми), який залишився після першого розподілу. Норми витрат чорного щебеню такі, як і для поверхневої обробки із застосуванням бітуму. Витрати бітумної емульсії в залежності від фракції чорного щебеню наведені в табл. 8.6.

Таблиця 8.6

Фракція чорного щебеню, мм	Витрати бітумної емульсії, л/м^2
у перерахунку на бітум	з концентрацією бітуму, %
10 - 15	0,9 - 1,0	1,8 - 1,0	1,5 - 1,7
15 - 20	1,0 - 1,2	2,0 - 2,4	1,7 - 2,0
20 - 25	1,2 - 1,3	2,4 - 2,6	2,0 - 2,2

Примітка. Якщо температура повітря становить нижче 20° C, застосовують емульсію з концентрацією бітуму 60 % і нагрітою до температури 40 - 50° C, якщо температура повітря становить вище 20° C, - з концентрацією бітуму 50 % без попереднього її підігрівання.

Укочування виконують згідно п. 8.61, приурочуючи цю операцію до початку розпаду емульсії.

Рух транспорту відновлюють не раніше однієї доби після завершення укочування чорного щебеню.

8.63. Поверхневу обробку із застосуванням бітумної мастики і холодного чорного щебеню виконують, головним чином, на тих ділянках міських вулиць та доріг, які постійно зазнають зсувні навантаження під час руху транспорту (зупинки громадського транспорту, підходи до перехресть та пішохідних переходів, ділянки з великим ухилом проїзної частини, віражі тощо).

8.64. Мастику для поверхневої обробки готують з бітуму марки БНД 40/60, БНД 60/90, або БН 60/90 і мінерального матеріалу (вапняковий мінеральний порошок або вапнякові висівки фракції 0 - 5 мм без домішок глини) у співвідношенні 1:7.

8.65. Мастику з температурою не нижче 110° C наносять на дорожнє покриття, яке підготовлюють згідно п. 8.55 і очищують від пилу та забруднень, і розподіляють дерев'яними гладилками шаром товщиною 1 - 1,5 см (20 - 30 кг/м²).

Холодний чорний щебінь розподіляють в один шар у кількості 10 - 15 кг/м². Надлишок щебеню змітають з покриття до початку укочування.

Щебінь укочують декількома проходами легкого котка.

8.66. Протягом перших 10 діб після улаштування поверхневої обробки необхідно здійснювати догляд за дорожнім покриттям. Щебінки, які не закріпилися на дорожньому покритті, повинні бути видалені не пізніше однієї доби, а дефектні ділянки слід зліквідовувати негайно.

Для забезпечення нормальних умов формування поверхневої обробки швидкість руху транспорту на цей період слід обмежити до 40 км/год.

8.67. На міських вулицях та дорогах з інтенсивним рухом транспорту замість звичайної поверхневої обробки, як шар зносу улаштовують шорсткі шари товщиною 1,5 - 2,5 см із спеціально підібраних гарячих щебенистих асфальтобетонних сумішей, які вміщують 60 - 85 % щебеню фракції 5 - 15, 5 - 20, 5 - 25 мм.

Перед укладанням шорсткого шару проводять підготовку дорожнього покриття у відповідності з п. 8.55, очищують його від пилу та забруднень і оброблюють в'язким бітумом у відповідності з пп. 8.57 і 8.59.

8.68. Гарячу щебенисту асфальтобетонну суміш укладають асфальтоукладачем з вимкненими трамбуючим брусом і віброплитою у кількості 33 - 35, 45 - 50 і 55 - 60 кг/м², якщо максимальний розмір щебеню становить відповідно 15, 20 і 25 мм.

8.69. Укочування гарячої щебеневої асфальтобетонної суміші виконують пневмокотками: спочатку легкими за 10 - 14 проходів по одному сліду, коли температура суміші становить 120 - 140° C, а потім важкими за 6 - 10 проходів по одному сліду, коли температура суміші становить 90 - 120° C.

8.70. Регенерацію верхнього шару асфальтобетонного покриття виконують різними способами термопрофілювання, основними технологічними операціями яких є розігрівання попередньо очищеного покриття, його розпушування, планування і укочування розпушеної суміші.

8.71. В залежності від стану дорожнього покриття і виду термопрофілювальних машин застосовують такі різновиди технології термопрофілювання: термопланування, термогомогенізацію, термоукладання, термозмішування, термопластифікацію.

8.72. Середня глибина розпушування розігрітого покриття з піщаного, дрібнозернистого і крупнозернистого асфальтобетону не повинна бути меншою відповідно 20, 25 і 45 мм.

8.73. Способи термопланування і термогомогенізації застосовують на тих покриттях, в яких фізико-механічні властивості старого асфальтобетону ще відповідають чинним вимогам, а водонасичення зразків, виготовлених з подрібненого старого асфальтобетону при температурі 80 ± 3° C, не перевищує 4 %.

8.74. Термопланування асфальтобетонного покриття передбачає виконання тільки основних операцій, зазначених у п. 8.70. Роботи здійснюють за допомогою термопрофілювальної машини або профілювальної машини у комплекті з асфальторозігрівачем.

Після термопрофілювання дорожнього покриття, як правило, на ньому улаштовують захисний шар методом поверхневої обробки або укладання шару зносу.

8.75. Під час термогомогенізації дорожнього покриття окрім основних операцій, зазначених у п. 8.70, виконують перемішування розпушеної старої асфальтобетонної суміші, чим покращується, у порівнянні з термоплануванням, ущільнення шару, однорідність та фізико-механічні властивості асфальтобетону.

Роботи здійснюють за допомогою термопрофілювальної або профілювальної машини (остання використовується разом з асфальторозігрівачем), оснащених мішалкою у вигляді однієї машини або комплекту машин.

8.76. Способи термоукладання і термозмішування застосовують для ремонту значно зношеного і потрісканого покриття з великими нерівностями і вибоїнами, а також у випадках, коли по якій-небудь причині покриття не вдається розпушити на глибину, зазначену в п. 8.72.

Покриття, в яких водонасичення зразків не перевищує 6 %, ремонтують способом термоукладання, а якщо перевищує - термозмішуванням.

8.77. Під час термоукладання дорожнього покриття окрім основних операцій, зазначених у п. 8.70, улаштовують новий асфальтобетонний шар поверх розпушеної старої суміші. В залежності від рівності покриття та міри його зносу кількість нової асфальтобетонної суміші становить 20 - 50 кг/м².

Роботи здійснюються за допомогою термопрофілювальної машини, оснащеної устаткуванням для приймання та розподілу нової асфальтобетонної суміші у вигляді однієї машини або комплексу машин.

Під час термоукладання укочування старої розпушеної асфальтобетонної суміші виконують одночасно в одному шарі.

8.78. Під час термозмішування, на відміну від термоукладання, виконують перемішування нової асфальтобетонної суміші зі старою і укладання одержаної суміші одним шаром.

Роботи здійснюють за допомогою термопрофілювальної машини, яка, окрім устаткування для термоукладання, повинна бути оснащена також і мішалкою.

8.79. Спосіб термопластифікації застосовують на покриттях, що мають незначний знос (відсутні великі нерівності та вибоїни), в яких фізико-механічні властивості старого асфальтобетону не відповідають чинним вимогам.

8.80. Термопластифікацію дорожнього покриття виконують так, як і термогомогенізацію, але під час перемішування старої асфальтобетонної суміші добавляють пластифікатор у кількості 0,1 - 0,6 % від її маси.

Роботи виконують за допомогою машин, що використовують для термогомогенізації, за умови оснащення їх пристроєм для пластифікатора.

8.81. Для регенерації покриття як пластифікатор старої асфальтобетонної суміші використовують масла нафтового походження, які вміщують вуглеводень ароматичного ряду не менше 25 % по масі (ренобіт, екстракти селективного очищення масляних фракцій нафти, моторна нафта, зелене масло тощо).

8.82. Показники фізичних властивостей пластифікаторів повинні відповідати таким вимогам:

В'язкість кінематична при 50° C, м^2с	(25 - 70) 10^-6
Температура спалаху у відкритому тиглі, °C, не менше
Механічні домішки, % по масі, не більше	2,0
Вода, % по масі, не більше	4,0
Пальне, % по масі, не більше	6,0

8.83. Роботи по термопрофілюванню дорожнього покриття слід виконувати тоді, коли швидкість вітру не перевищує 7 м/с.

8.84. Температура поверхні розігрітого асфальтобетонного покриття не повинна перевищувати 180° C.

8.85. Під час термопланування, термогомогенізації, термоукладання і термозмішування температура асфальтобетонної суміші перед трамбуючим брусом не повинна бути нижче 100° C, під час термопластифікації - не нижче 85° C.

8.86. Зміцнення дорожнього одягу виконують шляхом:

укладання нового шару поверх існуючого (коли недостатня міцність дорожнього одягу, пов'язана з частковою втратою міцності матеріалів або шарів покриття);

заміни верхнього або всіх шарів покриття (коли старе покриття дуже потріскане і має багато вибоїн, що вказує на суттєву втрату міцності матеріалів покриття, а також коли збільшення товщини покриття може призвести до порушення нормативів вантажопідйомності або транспортного габариту по висоті штучних споруд вулично-дорожньої мережі);

повної заміни всього дорожнього одягу (коли сталася втрата міцності основи, якщо необхідно улаштувати нові додаткові дренажні, теплоізолюючі та інші шари основи, а також виправити земляне полотно).

8.87. Укладання нового асфальтобетонного шару поверх існуючого здійснюють без розігрівання або з розігріванням старого покриття. У першому випадку старе покриття спочатку оброблюють органічним розчином (соляровим маслом, гасом тощо) у кількості 0,1 - 0,15 л/м², а потім рідким бітумом у кількості 0,3 - 0,5 л/м² і не пізніше 3 - 5 год. після цього здійснюють укладання асфальтобетонного покриття.

У другому випадку старе покриття розігрівають до температури не вище 180° C і відразу укладають новий шар або виконують технологічні операції, які здійснюють під час регенерації дорожнього покриття методом термоукладання.

В усіх випадках перед виконанням ремонтних робіт старе покриття ретельно очищують від пилу і забруднень.

8.88. Для забезпечення надійного зчеплення нового шару покриття з існуючим у верхньому шарі старого покриття улаштовують зсувостійкий прошарок з одномірного чорного щебеню фракції 40 - 50 мм, який розподіляють шаром в одну щебінку у кількості 20 - 25 кг/м² на попередньо розігріте старе покриття і, укочуванням котком масою 13 т за 6 - 8 проходів по одному сліду, заглиблюють щебінь у покриття на глибину його розігрівання.

Глибина розігрівання старого покриття повинна становити 1/3 - 1/2 діаметра щебінок чорного щебеню.

Укладання нового шару асфальтобетону здійснюють асфальтоукладачем після завершального укочування старого покриття з виступаючими щебінками чорного щебеню.

8.89. Для заміни дорожнього покриття (верхнього або всіх його шарів) використовують дорожні фрези холодного або термічного фрезерування асфальтобетонного покриття або автобетоноломи для видалення цементно-бетонного покриття.

Для того, щоб видалений термічним фрезеруванням асфальтобетон був придатним для повторного використання, температура розігрівання дорожнього покриття не повинна перевищувати 180° C.

Після видалення дорожнього покриття або верхнього його шару, виконують підготовчі роботи: очищують оголену поверхню основи дорожнього одягу або незрізаного шару покриття, закладають дрібні пошкодження і, у разі необхідності, підгрунтовують поверхню рідким бітумом у кількості 0,5 - 0,8 або 0,2 - 0,3 л/м² для обробки відповідно основи або нижнього шару асфальтобетонного покриття.

8.90. Під час зміцнення дорожнього одягу режим укладання й ущільнення асфальтобетонної суміші та інших матеріалів в конструктивних шарах дорожнього одягу приймається таким, як і для нового їх будівництва.

8.91. Для підвищення шорсткості покриття з малощебенистої або піщаної асфальтобетонної суміші (типу В, Вх, Д, Дх) застосовують метод заглиблювання чорного щебеню, який передбачає такі операції:

укладання шару асфальтобетонної суміші;

початкове укочування укладеного шару;

розподіл чорного щебеню;

остаточне укочування покриття.

8.92. Для заглиблення застосовують щебінь марки по міцності 1000 - 1200 і по зносу И-I або И-II, який повинен бути оброблений в'яжучим при нормі 1 - 1,3 % від маси щебеню.

Чорний щебінь, оброблений бітумами СГ 130/200 або МГ 130/200, застосовують у холодному або теплому (до 80° C) стані. Чорний щебінь, оброблений бітумами БНД 60/90, БН 60/90, БНД 90/130, БН 90/130, застосовують нагрітим до температури 130° C, бітумами БНД 130/200, БН 130/200, БНД 200/300, БН 200/300 - до 100° C.

8.93. Чорний щебінь розподіляють рівномірним шаром в одну щебінку після одного - двох проходів легкого котка або зразу після проходу асфальтоукладача з працюючим трамбуючим брусом.

В залежності від фракції, що застосовується для заглиблювання, витрати чорного щебеню становлять (в кг/м²):

Фракція чорного щебеню, мм

5 - 10	6 - 8
10 - 15	7 - 10
15 - 20	9 - 12
20 - 25	9 - 12

8.94. В момент заглиблювання чорного щебеню температура гарячої асфальтобетонної суміші повинна становити 90 - 110° C, теплої - 60 - 80° C.

Спочатку чорний щебінь заглиблюють у поверхневий шар за 1 - 2 проходи легкого котка, а потім покриття остаточно укочують середніми та важкими самохідними котками на пневматичних шинах.

8.95. Улаштування дорожнього покриття з гарячої асфальтобетонної суміші, коли температура повітря становить нижче 5° C, або з теплої, коли температура повітря становить нижче - 10° C, дозволяється виконувати у разі додержання таких вимог:

асфальтобетонне покриття дозволяється улаштовувати тільки на заздалегідь збудованій (до наставання морозного періоду) і належним чином ущільненій основі;

як правило, слід улаштовувати тільки нижній шар двошарового асфальтобетонного покриття (якщо зимою або весною по цьому шару буде здійснюватись рух транспорту, його слід улаштовувати тільки із щільної асфальтобетонної суміші);

під час улаштування двошарового покриття верхній шар необхідно укладати тільки на свіжоукладений нижній шар, температура якого ще зберігається в межах 20 - 40° C;

для верхнього шару рекомендується використовувати теплу асфальтобетонну суміш, яку приготовлюють на основі розрідженого бітуму; якщо температура повітря становить не нижче 0° C, можна застосовувати гарячу асфальтобетонну суміш;

для верхнього шару рекомендується застосовувати асфальтобетонні суміші типів Б, В, Г і Д; водонасичення стандартних лабораторних зразків повинно наближатися до нижньої граничної межі (1,5 - 2 % по об'єму), що досягається збільшенням вмісту бітуму;

у всіх випадках необхідно застосовувати асфальтобетонні суміші з ПАР або з активованим мінеральним порошком;

товщина шарів покриття повинна бути збільшена від проектної на 0,5 - 1 см, а товщина верхнього шару не повинна бути меншою 4 см.

8.96. Щебенева основа під асфальтобетонне покриття, яке улаштовується при зниженій температурі повітря, повинна бути оброблена асфальтобетонною сумішшю (гарячою, теплою, холодною; піщаною, дрібнозернистою). Асфальтобетонну суміш розподіляють на останньому етапі процесу укочування щебеневої основи у кількості 10 - 15 кг/м².

Щебеневу основу також можна уберегти від перезволоження шляхом розливання у суху погоду рідкого бітуму у кількості 0,5 - 0,6 л/м². Після цього основу слід закрити для руху транспорту.

8.97. Укладання асфальтобетонного покриття при зниженій температурі повітря виконують з додержанням таких вимог:

перед укладанням асфальтобетонної суміші поверхню основи слід очистити від грязюки, снігу і льоду автогрейдерами і механічними щітками; вологі місця повинні бути просушені розігрівачами або гарячим піском;

гаряча асфальтобетонна суміш під час укладання в покриття повинна мати температуру в межах 150 - 160° C, тепла - 80 - 120° C;

асфальтобетонну суміш дозволяється укладати, якщо, залежно від температури повітря, швидкість вітру не перевищує:

Температура повітря, °C	10 - 0	0... -5	-5... -10
Швидкість вітру, м/с

асфальтобетонну суміш слід укладати асфальтоукладачем з працюючим вібробрусом;

перед початком укладання суміші вигладжувальну плиту асфальтоукладача слід прогріти форсункою і підтримувати її у підігрітому стані протягом роботи;

враховуючи можливість перерви у надходженні суміші у зоні розміщення робочих органів асфальтоукладача слід завжди залишати частину гарячої суміші;

для покращення поздовжньої сполуки смуг покриття суміш рекомендується укладати відразу по всій ширині проїзної частини;

довжина захватки (відстань між асфальтоукладачами) повинна бути такою, щоб кожна нова смуга укладалась до теплого, ще не остиглого краю раніше укладеної смуги (так, наприклад, при температурі повітря від -5 до -10° C довжина захватки не повинна перевищувати 20 - 25 м).

8.98. При зниженій температурі повітря укочування асфальтобетонної суміші слід починати одночасно по всій ширині укладеної смуги відразу після її укладання.

Укочувати слід тільки важкими котками (10 - 18 т) за 15 - 18 проходів по одному сліду або за 10 - 12 проходів тих же котків і 5 - 6 проходів віброкотків з працюючим вібратором.

Для підвищення ефективності ущільнювання суміші котки обладнують пристроєм для обігрівання вальців (вальці трьохосних тривальцьових котків доцільно наповнювати гарячою водою або гарячим маслом).

Прилипання асфальтобетонної суміші до вальців котка запобігають шляхом змочування їх солоною водою (співвідношення солі і води 1:8 - 1:10).

Дефекти покриття, які виникли після проходу асфальтоукладача або у процесі укочування (раковини, шпарисні місця тощо) повинні бути негайно виправлені гарячою сумішшю.

8.99. Тротуари з асфальтобетонним покриттям ремонтують так, як і дорожній одяг проїзної частини. Відмінність полягає лише у використовуваних матеріалах, машинах і механізмах.

Для ремонту тротуарів використовують піщані або литі асфальтобетонні суміші; у деяких випадках, коли інтенсивний рух пішоходів, для зменшення зносу (стирання) покриття використовують дрібнозернисту асфальтобетонну суміш.

8.100. Тротуари, покриття яких улаштоване з фігурних елементів брукування, дрібноштучних плит, клінкерної цегли тощо ремонтують по технології згідно пп. 8.36, 8.40 і 8.41.

8.101. Під час ремонту збірного покриття пошкоджені плити видаляють і замість них на відновлений монтажний шар піску укладають нові.

Під час виправлення плит повинні бути усунені причини, що призвели до осідання або перекосу плит, відновлені з використанням рівноміцних матеріалів дренажний шар і дорожня основа.

8.102. Під час закладання розкопувань після виконання ремонту підземних комунікацій спочатку засипають піском пазухи, ущільнюють їх і улаштовують захисний піщаний шар товщиною 20 - 25 см над металевими і 50 см над керамічними, азбестоцементними та поліетиленовими трубами, а потім виконують основне засипання траншеї (котлована).

Ущільнення піску у пазухах і захисному шарі здійснюють електричними або пневматичними трамбівками.

Основне засипання здійснюють піском, шари якого ущільнюють вібраційними плитами або котками до рівня основи дорожнього одягу.

8.103. Ступінь ущільнення грунту після засипання траншеї (котлована) повинен обов'язково перевірятись лабораторними приладами.

8.104. Дорожній одяг відновлюється тільки після забезпечення належного ступеня ущільнення грунту у засипаній траншеї (котловані).

8.105. Дорожній одяг, який відновлюють після закладання розкопувань, повинен мати аналогічне із сусідніми ділянками покриття і загальну міцність конструкції не менше існуючої.

Дата добавления: 2015-06-26