Розвиток пенсійної системи Франції

Пенсійна реформа у Франції була спрямована на заохочення приватного пенсійного страхування, яка почала діяти з прийняттям відповідного закону в 1994 році. До цього у 1990 році уряд Франції втілив у життя План народних нагромаджень, згідно з яким вкладник у Пенсійний фонд отримував податкові пільги, у разі якщо мінімальний строк вкладення дорівнював 8 рокам і мав право обирати будь-який банк чи страхове товариство для своїх пенсійних внесків, збереженість яких гарантувалася державою. Ці події у 90-ті роки призвели до стрімкого зростання суми накопичень. Але з вересня 2003 року вкладення по цьому плану були закінчені, а новий уряд запропонував новий пенсійний фонд, участь у якому дозволяє будь-якій особі зменшити на 10% суму доходів, яка підпорядкована оподаткуванням. Також пенсійна система Франції передбачає певну податкову пільгу, адже під час передання пенсійних заощаджень у спадщину вони не підлягають оподаткуванню. Основна пенсійна система була збережена у Франції до 2010 року, але у при цьому період виплат пенсійних внесків було збільшено з 37,5 до 40 років [14, с. 120].

До 2020 року планується поступово підняти до 42 років (168 кварталів) [12, c. 6].

Пенсійна система складається за 5 підсистем:

1. базові режими для найманих робітників;

2. додаткові режими;

3. спеціальні режими для окремих категорій зайнятих;

4. базові режими для не найманих робітників;

5. додаткові (факультативні) режими.

Кожна з цих підсистем має свою специфіку, що проявляється у фінансуванні, віці виходу на пенсію, тривалості страхового стажу для отримання повної пенсії тощо.

Фінансування базового режиму здійснюється за рахунок соціальних внесків підприємців (34,97% від заробітної плати) та найманих працівників (9,9% від зарплати). Також кошти на забезпечення базового режиму складається зі спеціальних внесків які встановлені для окремих категорій – лікарів, журналістів, артистів тощо. Частину коштів складають відсотки, що формуються від розміщення вільних фінансових ресурсів, що здійснюється Центральним агентством установ соціального страхування.

Особливістю пенсійної системи Франції є висока норма заміщення, тобто великий розмір пенсії в порівнянні із попередньою зарплатнею. В середньому серед всіх видів пенсій вона становить 78% для чоловіків та 72% для жінок. Якщо зарплата була нижча певного рівня, то розмір пенсії визначається за пільговим коефіцієнтом. Така пенсійна система отримала назву «соціал-демократичного шедевру» [15].

Цікавим фактом є те, що в схемі пенсійного забезпечення діє система надбавок подружжю, які мають не менше 3-х дітей, і одному з подружжя, на утриманні якого знаходиться інший, у разі якщо він не має власної пенсії.

У межах даної підсистеми також можливе отримання пенсії при продовженні трудової діяльності. Тобто якщо пенсіонер продовжує працювати, то він повинен сплачувати зі свого заробітку так званий «внесок солідарності» до фонду страхування по безробіттю – 10-15%, і 5% сплачує роботодавець. Але якщо розмір пенсії і заробітку менший гарантованого мінімуму заробітної плати такий внесок не сплачується [16].

На сьогоднішній день поточний пенсійний вік у Франції становить 62 роки для чоловіків і для жінок, зі зменшеним розміром пенсії. У 2018 році планується підвисити до 67 років при стажі сплати внесків 41 рік, який дає право на пенсію у повному розмірі.

Щодо очікуваної тривалості життя при народженні, то у Франції простежуються наступні данні, що можна побачити у таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Очікувана тривалість життя при народженні

Рік Стать
Чоловіки	75,10	77,7	79,6
Жінки	83,1	84,8	85,8	86,9

Джерело: [12, с. 2].

Отже, згідно із даними таблиці бачимо, що прогнозується зростання сукупної тривалості життя населення Франції.

Разом із цим тривалість життя після виходу на пенсії має також свої просування (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Очікувана тривалість життя після виходу на пенсію

Рік
Чоловіки	21,7	22,4	23,3	24,0	24,4
Жінки	26,5	26,9	27,8	28,7	29,5

Джерело: [12, с. 3].

Таблиця 2.7

Витрати на пенсійне забезпечення у відсотках від ВВП

Рік
Показник	10,5	10,9	13,5	13,6	14,2	14,4	14,2

Джерело: [12, с. 4].

Звертаючись до даних щодо витрат у відсотках до ВВП, то можна простежити, що планується певне зростання.

Середня пенсія у солідарній системі у процентному відношенні до середньої зарплати є одним з найбільших показників у світі і становить 14000 грн. (1 300 євро) дорівнює 61,5% середньої зарплати.

Щодо нововведень у пенсійній системі Франції, то необхідно зазначити, що 18 грудня 2014 року Національна Асамблея затвердила державну пенсійну реформу, що поступово збільшує ставку внесків і разом з тим кількість років сплати страхових внесків для призначення пенсії. Через що уряд прогнозує, що ці заходи допоможуть зберегти стабільність системи оскільки без таких змін в дефіцит пенсійної системи збільшиться з 14 млрд. євро у двічі до 2040 року.

Однією з основних причин дефіциту є старіння населення, адже коефіцієнт демографічного навантаження знизиться у 2040 році. Згідно з чим реформування допоможуть скоротити дефіцит державної пенсійної системи включивши до цього кілька позицій.

Починаючи з 2014 року, більшість пенсій будуть індексуватися в залежно від змін прожиткового мінімуму в жовтні кожного року. Щодо мінімальної пенсії то вона буде корегуватись 2 рази на рік у квітні та жовтні, а не як раніше раз на рік – у квітні.

Окрім цього, нова реформа передбачає створення системи балів для працівників, які зазнають впливу одного з 10 «важких» факторів, які визначені у трудовому кодексі (одноманітна робота, нічна зміна, механічні вібрації тощо).

З січня 2015 року працівники зароблятимуть бали які можна буде використати для професійної підготовки з метою переходу на менш важку роботу та оплати повного робочого дня навіть якщо вони перейдуть на неповний робочий день наприкінці трудової діяльності [6].

В результаті всіх реформувань французьке суспільство залишається одним із найбільш однорідних і найменш несправедливих.

Дата добавления: 2015-06-26