Т е с т и

Як ви розумієте поняття «паливно-енергетичний баланс»? Які зміни і чому відбулися у світовому паливно-енергетичному балансі протягом останнього століття? Зробіть прогноз змін в його динаміці та структурі станом на 2050 р. (припустимо, що приросту розвіданих запасів корисних копалин не відбуватиметься).

Завдання теоретичного туру ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії

Полтава, 5 січня 2010 року. 11 к л а с. Оцінки – до 12 балів.

Паливно-енергетичний баланс ( ПЕБ) – баланс (в перекладі - «рівновага»). Це процес одержання, перетворення і споживання усіх видів енергії. У світі в цілому сумарне виробництво енергоресурсів дорівнює сумарному споживанню енергії. Для окремої країни баланс може порушуватись і тоді вона виступає експортером або імпортером енергоресурсів. Щоб порахувати ПЕБ і проаналізувати його структуру, всі види палива переводять в умовне паливо (вугільний або нафтовий еквівалент)

1) Вугільний етап (ХІХ – перша половина ХХ століття, – у структурі світового ПЕБ різко переважало вугільне паливо (65%).

2) Нафтогазовий етап (40-70-і р. ХХ ст.)– «ера дешевої нафти», нафта і газ як більш ефективні енергоносії порівняно з твердим паливом. Ціна на нафту була нижче середньосвітових цін на інші енергоносії, внаслідок чого нафта витіснила всі інші види палива. В 1970 р. в структурі світового ПЕБ частка нафти 42%, газу 18%.

70-ті роки – нафтова криза. Причини: у 1960 р. створено ОПЕК, який встановив контроль над експортом, в результаті чого різкий скачок цін на нафту. Погіршилися геологічні умови видобутку. А також політичні причини – боротьба КЩР за власні нафтові ресурси, ціну на нафту використали в якості зброї проти країн Заходу, що підтримали Ізраїль в арабо-ізраїльському військовому конфлікті.

3. Перехідний етап – перехід до ядерної енергетики, відновних і нетрадиційних джерел енергії, енергозберігаючих технологій на основі впровадження досягнень НТП.(на початок ХХІ ст. вугілля 29%, нафта 38%, газ 22%, ядерна енергія близько 10%, нетрадиційні джерела понад 6%). Частка газу різко зросла в другій половині ХХ століття.

Прогнози: оскільки нетрадиційна енергетика приваблива з точки зору екології довкілля, проте все ще залишається «дорогим» у виробництві видом енергії, її значення зростатиме, але не суттєво. Частка нафти і газу в структурі ПЕБ неодмінно скоротиться, в зв’язку з вичерпністю запасів (нафти через 43 роки, газу – 65 років). Вугілля збереже своє значення або зросте, що пов’язано з високим ресурсозабезпеченням (на 80 років кам’яного і на 358 р. бурого).

2. У чому полягають особливості положення географії в сучасній науковій картині світу (серед інших наук)? Географія – це родина наук. Складіть схеми (або таблиці):

а) «Структура сучасної географії, як родини наук»;

б) «Зв’язки окремих галузей географії з іншими науками».

Орієнтовна відповідь:

Географія – чи не єдина наука, яка входить до складу як природничих, так і суспільних наук, оскільки формує знання про територіальну організацію як природи, так і суспільства. Тому географічна освіта націлена на формування у людини цілісного уявлення про закономірності розташування як природних, так і суспільних об’єктів у межах географічної оболонки. Вона є «містком» між природничо-науковою і суспільно-науковою картиною світу. Світ дуже складний, і кожна наука розглядає його очима дослідників через певну «призму». Географ розглядає світ через призму просторових взаємозв’язків поблизу земної поверхні.

У складі системи географічних наук умовно слід виділити три блоки наук: природничо-географічні; суспільно-географічні; наскрізні й допоміжні. Кожен із блоків поділяють на галузеві та компонентні (вивчають одну із галузей діяльності суспільства або один природний компонент); комплексні (вивчають природні комплекси, як наслідок взаємодії природних компонентів, або суспільні комплекси, як наслідок взаємозв’язаного розвитку галузей господарства), інтегральні (які вивчають різні аспекти взаємодії природи і суспільства, або сформувалися на межі географії й інших наук). За охопленням території географічні науки поділяються на загальні та глобальні, регіональні (вивчають регіони – від материка до окремої країни), і локальні (вивчають території розміром менше, ніж адміністративна область).

Великі галузі географії, в свою чергу, поділяють на менші галузі. Наприклад, гідрологія як загальна наука, складається із гідрології суходолу й океанології. У свою чергу, гідрологія суходолу поділяється на руслознавство (науку про потоки води – річки, струмки), лімнологію (наука про озера), болотознавство.

Схема А: Структура сучасної географії, як родини наук:

Блоки наук→	Фізико-географічний блок	Суспільно-географічний блок	Наскрізний і допоміжний блок
КОМПОНЕНТНІ (ГАЛУЗЕВІ) НАУКИ	Геоморфологія Кліматологія Гідрологія Географія ґрунтів Біогеографія	Географія промисловості Географія сільського господарства Географія транспорту Географія сфери послуг	Картографія Теоретична географія Історія географії
КОМПЛЕКСНІ НАУКИ	Загальне землезнавство Ландшафтознавство Палеогеографія Регіональна фізична географія	Економічна географія Соціальна географія Соціально-економічна географія світу Соціально-економічна географія регіонів і країн
ІНТЕГРАТИВНІ (МІЖГАЛУЗЕВІ) НАУКИ	а)у межах географії: географічне країнознавство, географічне краєзнавство; б)на межі географії та інших наук: топоніміка, медична географія; військова географія; геоінформатика тощо

Схема Б: Зв’язки окремих галузей географії з іншими науками:

Блоки наук	Географічні науки	Інші науки, з якими пов’язана географія
Фізико-географічний блок	Геоморфологія	Геологія
Кліматологія	Метеорологія, фізика атмосфери
Гідрологія	Гідравліка, як розділ фізики
Географія ґрунтів	Ґрунтознавство, агрономія
Біогеографія	Зоологія, ботаніка, екологія
Загальне землезнавство	Астрономія
Ландшафтознавство	Біогеоценологія
Суспільно-географічний блок	Географія промисловості	Економіка,технологія промислового вир.
Географія сільського господарства	Економіка, технологія с.-г. виробгництва
Економічна географія
Наскрізний і допоміжний блок	Картографія	Топографія, геодезія
Теоретична географія	Філософія
Історія географії	Історія
Інтегративні науки	Топоніміка	Історія, мовознавство (лінгвістика)
Медична географія	Медицина, статистика

3. Схарактеризуйте вплив Місяця на природу Землі. Як би змінилася Земля як планета і її природні ритми, якби не було Місяця?

Орієнтовна відповідь:

Значення Місяця для природи Землі

1. Місяць своїм притяганням (разом із притяганням Сонця) спричинює припливно-відпливні рухи у кожній точці планети, включаючи атмосферу.

2. Унаслідок припливного тертя у надрах Землі виділяється величезна кількість енергії, яка є одним із видів внутрішньої енергії Землі.

3. Унаслідок припливно-відпливних рухів відбувається припливне гальмування швидкості обертання Землі навколо своєї осі. Так, за останній мільярд років земна доба збільшилась від 18 до 24 годин. Зараз її тривалість продовжує зростати.

а. Сповільнення осьового обертання Землі спричинює зменшення полярного стиснення фігури Землі. При цьому у тілі Землі відбувається перетікання мас і деформації у мантії та літосфері.

б. У результаті указаних змін у зараз надрах Землі активізується тектонічна активність (гороутворення, землетруси, вулканізм). Підрахували, що збільшення тривалості доби на 1/2 години призводить до звільнення енергії, достатньої для утворення величезної смуги хребтів, що майже повністю перетинають земну кулю.

У свою чергу, збільшення кількості підводних землетрусів та вулканізму призводить до збільшення частоти та сили цунамі.

в. Припливне гальмування зменшує силу Коріоліса – відхиляючу силу осьового обертання Землі. Ця сила впливає на рухи в атмосфері та гідросфері. Відповідно, зменшення сили Коріоліса призводить до зміни циркуляції атмосфери й гідросфери, клімату Землі тощо.

4. Місяць робить положення земної осі відносно стабільним і Земля при своєму осьовому обертанні не розкачується різко, невпорядковано й непередбачувано як дзиґа.

5. Під дією Місяцявідбуваються ритмічні незначні коливання земної осі зі періодом 18,6 роки – нутації. Із цими коливаннями пов’язують сухіші та вологіші періоди у геологічній історії Землі.

6. При збільшенні припливоутворюючих сил у Світовому океані відбувається інтенсифікація підйому глибинних холодних вод (апвелінгу), унаслідок цього на Землі настає похолодання, і навпаки. Це прояви добре відомого понад-вікового циклу Шнітнікова тривалістю 1 800 - 1 900 років. Оскільки ізольована ритміка у географічній оболонці неможлива, то у зв’язку зі змінами клімату коливається рівень Світового океану та рівні озер (наприклад Каспійського), скорочується або розширюється площа льодовиків, змінюється перебіг зовнішніх рельєфотвірних процесів, органічне життя і ландшафти у цілому.

7. Місяць своїм притяганнямсильно впливає на рідини (зокрема із-за їх текучості). Оскільки тіла людей (як і більшості земних організмів) складаються із рідин, то фізіологічні процеси та самопочуття людей певною мірою залежать від впливу цього найближчого до Землі небесного тіла. Є приклади пристосувань тварин до місячних ритмів.

8. У системі літочислення широко використовується природна одиниця часу – місяць, тобто період обертання небесного тіла – Місяця - навколо Землі. Маються на увазі місячні та місячно-сонячні календарі різних народів.

(Оцінка – 1 бал за правильну відповідь; разом - до 30 балів). Виберіть єдино правильну відповідь

на питання і закресліть квадрат біля неї. Будь-яке виправлення вважається за помилку!

1. Виділіть провідний чинник розміщення підприємств з виплавки легких металів:

oа) сировинний;

oб) паливний;

oв) електроенергетичний;

oг) споживчий (орієнтація на споживача)

2. Леопардовий полоз – це ендемічний вид, характерний для:

oа) північно-західного Полісся; oб) Південного берега Криму;

oв) степів Причорномор ’ я; oг) букових лісів Карпат.

3. На території обох областей є відслонення гірської породи - крейди:

oа) Житомирської і Запорізької; oб) Одеської і Харківської;

oв) Волинської і Луганської; oг) Закарпатської і Сумської.

4. Який із перелічених видів хмар не відноситься до верхнього ярусу:

oа) пір ’ ясто-купчасті; oб) пір’ясто-шаруваті;

oв) висококупчасті; oг) пір’ясті.

5. У якій із перелічених пар морів не належать до однієї групи за розташуванням відносно суходолу: oа) Азовське і Червоне; oб) Баренцове і Росса;

oв) Уеделла і Охотське; oг) Яванське і Філіппінське.

6. Остання льодовикова епоха в Європі закінчилася приблизно … років тому:

o а) 70 млн. o б) 230 тис. o в) 12 тис. o г) 3 тис.

7. На великих і середніх річках України, як правило, є... надзаплавні тераси, що сформувалися упродовж антропогенового періоду:

o а) одна; o б) дві; o в) три; o г) чотири.

8. Виявіть випадок невідповідності зв’язку: «холодна течія – прибережна пустеля»

o а) Канарська – Західна Сахара; o б) Бенгельська – Наміб;

o в) Східно-Австралійська – Вікторія; o г) Перуанська – Атакама.

9. Яка риса не характерна для серединно-океанічних хребтів:

o а) розташовані на межах літосферних плит;

o б) у центральних частинах розташовані рифтові западини;

o в) відбувається розсування літосферних плит;

o г) затягується один блок земної кори під інший блок.

10. Осадовий чохол Українського щита багатий на родовища корисної копалини:

o а) марганцевої руди; o б) гранітів; o в) кам’яного вугілля; o г) залізистих кварцитів.

11. Із наведеного переліку держав усі чотири належать до королівств:

o а) Велика Британія, Данія, Малайзія, Марокко;

o б) Таїланд, Нідерланди, Андорра, Іспанія;

o в) Монако, Ліхтенштейн, Іспанія, Норвегія;

o г) Саудівська Аравія, Свазіленд, Бутан, Камбоджа

Дата добавления: 2015-06-26