Український Національний Конгрес

Український Національний Конгрес відбувся в квітні 1917 р. у Києві. На нього прибуло близько 900 делегатів від різних політичних партій і організацій - селянських, військових, культурницьких і т.д. Серед них були представники не тільки Наддніпрянської України, але і Кубані, Галичини і військових формувань усіх фронтів, де служили українці. Крім того, у роботі Конгресу взяли участь близько 600 гостей від українських установ і організацій Києва. Конгрес висунув вимогу національно-територіальної автономії України в складі Росії. Була прийнята вимога про негайну організацію Крайової Ради як територіального органу влади. Ініціативу рішення цього питання повинна була взяти на себе Центральна Рада. Соціально-економічних питань Конгрес фактично не торкався. Конгрес переобрав склад Центральної Ради, включивши до нього представників усіх присутніх на ньому партій, професійних і культурницьких організацій. Головою Центральної Ради Конгрес обрав М. Грушевського, а його заступниками — С. Єфремова і В. Винниченка. Крім того, Центральній Раді надавалося право розширити свій склад після конгресу на 15%, для того, щоб при перетворенні її на орган крайової влади охопити представників національних меншин.

За оцінкою М. Грушевського, Конгрес за своїм значенням дорівнював Українським Установчим зборам, легітимізувавши діяльність Центральної Ради і додавши їй рис всенародно обраного парламенту (хоча сам Конгрес не був всенародно обраним).

Після Конгресу для ведення поточної роботи був створений Виконавчий комітет Центральної Ради (Мала Рада). Він діяв між сесіями і пленумами Центральної Ради, фактично зосередивши у своїх руках усі законодавчі повноваження.

II Всеукраїнський військовий з'їзд // Всеукраїнський військовий з"ізд відбувся 5-10 червня 1917 р. На ньому зібралися 2,5 тис. делегатів, що представляли 1,7 млн. солдатів - українців усіх фронтів російської армії. З'їзд:

- підтвердив постанову І Військового з'їзду про українізацію армії і затвердив статут вищої української військової установи - Генерального комітету на чолі із С. Петлюрою;

- доручив Генеральному комітетові розробити план українізації війська, запропонував Центральній Раді негайно приступити до «фактичного втілення в життя основ автономного ладу, як єдиного способу врятувати Україну і всю Росію від безладь і загибелі»;

- зобов'язався забезпечити Центральній Раді «найактивнішу підтримку».

Делегати з'їзду ввійшли до складу Центральної Ради. Після з'їзду значно активізувалася робота щодо українізації армії, на усіх фронтах були створені українські військові ради і комітети.

Дата добавления: 2015-06-26