Них, пошкоджених (деформованих), підроблених і фальшивих банкнот і монет

Установи комерційних банків,відповідно до нормативно-пра­вових актів Національного банку, здійснюють аналіз готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних ре­гіонів.

Пі

Бі рі

Контрольні запитання і завдання

К т

п п

• навчання персоналу управління, а також персоналу банків, державних установ, зокрема використанню засобів захисту інформа­ції Національного банку.

Територіальні управління НБУ підлягають документальній ревізії з фінансово-господарської діяльності не рідше, ніж один раз на рік службою внутрішнього аудиту Національного банку за участю фахів­ців інших департаментів, а також аудиторським перевіркам окремих ділянок роботи щодо виконання ними основних завдань і функцій згідно з планом роботи департаменту аудиту Національного банку.

Розділ З

ЕМІСІЯ ГРОШЕЙ І РЕГУЛЮВАННЯ ГОТІВКОВОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ

п м д н

(г

м

зі, Р*

Мі Н(

ти т ва

ко ба вс 62

і. 2. 3. 4. 5. 6.

Назвіть правові засади створення Національного банку України. Проаналізуйте основні етапи становлення НБУ. Розкрийте особливості правового статусу НБУ. У чому полягає незалежний статус Національного банку України? Розкрийте зміст основної функції НБУ.

Якими є функції Національного банку відповідно до законодавст­ва України?

7. Які структурні підрозділи входять до системи Національного бан­
ку України?

8. Проаналізуйте структуру центрального апарату НБУ.

9. Розкрийте порядок формування керівних органів НБУ.

10. Якими є повноваження Ради НБУ?

11. Якими є обов'язки та повноваження Голови Національного банку?

12. Розкрийте повноваження Правління НБУ.

13. Проаналізуйте склад доходів Національного банку України.

14. Проаналізуйте склад витрат Національного банку України.

15. Розкрийте основні завдання територіальних управлінь НБУ.

16. Проаналізуйте функції та права територіальних управлінь НБУ.

§ 1. Емісія банкнот і роль НБУ в організації готівкового обігу

Емісія грошей - це випуск грошей в обіг в усіх формах, що веде до збільшення грошової маси в обігу.

Мета емісії:

Активна - фінансування не тільки поточних витрат, а й інвести­ційних потреб держави.

Пасивна - покриття і фінансування поточних потреб держави.

Технічний бік емісії - друкування і пакування грошей, розроб­лення дизайну банкнот, заміна пошкоджених банкнот.

Економічний бік емісії - визначення потреб у випуску грошей в обіг і порядку підкріплення регіонів і комерційних банків готівкою.

У функціонуванні центрального банку особливе місце посідає емі­сія грошей. Історично саме емісійна функція, точніше, потреба в її повному державному контролі, дала імпульс до надання одному з банків статусу центрального. У процесі еволюції такі банки в усіх країнах перетворились у монопольні емісійні центри. Лише їм нада­валося право емітувати готівку. Центральний банк визначає обсяги випуску готівки з урахуванням загальних завдань грошово-кре­дитної політики.

До основних функцій, що їх виконує емісія грошей, відносять:

• Забезпечення національної економіки засобами обігу, пла­тежу, нагромадження для належного її функціонування, що є голов­ною. Кількість грошей, необхідна для функціонування економіки, залежить від суми вартостей усіх вироблених за відповідний період

товарів і послуг, рівня розвитку кредитних операцій, системи банків­ських розрахунків, а також швидкості обігу грошей.

• Фінансування дефіциту державного бюджету (за умови го­
строї потреби та відсутності інших джерел). Наслідком цього, як
правило, є інфляція, що супроводжується зростанням цін, розбалан-
суванням фінансової сфери, зниженням життєвого рівня населення.

• Здійснення антициклічного регулювання економіки. Так, під
час кризи і стагнації центральний банк у контексті спільної з урядом
стратегії сприяє пожвавленню економіки через емісію грошей у ви­
значених межах. Іншим аспектом цієї функції емісії грошей є підтрим­
ка стабільності національної валюти.

Емісійну діяльність прийнято розглядати у вузькому та широкому розумінні.

У вузькому розумінні емісійна діяльність центрального банку являє собою випуск в обіг лише готівки.

У широкому розумінні під емісійною діяльністю розуміють попов­нення обігу всіма видами коштів, що впливає на розширення сукуп­ного грошового обороту.

Щодо випуску в обіг готівки центральний банк є монополістом. Він також здійснює емісію безготівкових грошей. Однак у цьому разі центральний банк втрачає монопольне становище. Безготівкові гроші також створюються і комерційними банками.

У процесі створення грошей можна вирізнити дві стадії.

На першій стадії центральний банк завдяки наданню кредитів уряду, комерційним банкам та іншим суб'єктам господарювання, ку­півлі ними цінних паперів та іноземної валюти збільшує свої активи, що також приводить до відповідного зростання його пасивів, і, відпо­відно, до створення грошей.

На другій стадії створення грошей комерційні банки, використо­вуючи свої резерви, збільшують обсяги надання кредитів економіч­ним суб'єктам. Проте, спроможність комерційних банків самостійно створювати гроші є обмеженою, оскільки вони можуть проводити безготівкові платежі, здійснювати кредитування і отримувати готівку тільки в межах залишків коштів на своєму рахунку в центральному банку. Однак, основним обмеженням для «створення» безготівкових грошей комерційними банками є необхідність зберігати частину кош­тів у формі обов'язкових резервів у центральному банку.

Отже, кількість грошей в обігу визначається емісією цент­рального банку. Збільшення його активів, незалежно від їх видів, неодмінно призводить до збільшення грошового обороту в країні.

Оскільки центральний банк самостійно створює для себе ресур­си кредитування, цим він відрізняється від інших кредитних інститу­цій. Комерційні банки та інші кредитні установи в процесі здійснення

своїх кредитно-розрахункових операцій переважно тільки перерозпо­діляють кошти, створені центральним банком.

В Україні Національний банк як емісійний центр країни має ви­няткові повноваження щодо організації та регулювання готівко­вого грошового обігу в державі. У межах своїх повноважень НБУ встановлює правила, які регулюють:

• випуск готівки в обіг;

• зберігання готівки;

• перевезення готівки;

• інкасацію готівки;

• вилучення готівки з обігу;

• визначення порядку ведення касових операцій для банків,
підприємств та організацій.

§ 2. Організація готівкового обігу на підприємствах і в організаціях

Разом із регулюванням емісії важливу роль у функціонуванні гро­шової системи відіграють методи регулювання безпосередньо руху грошей. Обіг готівки в країні регулюється Інструкцією про організа­цію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвер­дженою постановою Правління Національного банку від 19.02.2001 р. № 69. Інструкція визначає загальний порядок проведення готівкових грошових операцій банками та їхніми клієнтами.

Національний банк України з метою забезпечення стабільності на­ціональної грошової одиниці проводить єдину політику у сфері готів­кового грошового обігу згідно з макроекономічними показниками та основними параметрами економічного та соціального розвитку України.

Основними завданнями установ банків у сфері організації готівко­вого обігу є:

> повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових
коштах;

> забезпечення своєчасного видання готівки підприємствам і під­
приємцям на оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі;

> створення умов для залучення готівки до кас банків;

> сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за
товари і послуги шляхом впровадження прогресивних форм безготів­
кових розрахунків

Основними завданнями територіальних управлінь Національного банку є:

■ здійснення аналізу і прогнозування готівкового обігу у відповід­
ному регіоні. На підставі прогнозів касових оборотів визначення по­
трібного обсягу готівки для належного та неперервного функціону­
вання економіки регіону;

■ контроль за роботою установ комерційних банків з питань до­
тримання встановлених вимог;

■ участь в опрацюванні пропозицій щодо скорочення готівкового
обігу в позабанківській сфері, розвитку й розширення безготівкових
розрахунків, зокрема у сфері обслуговування населення;

■ інформування місцевих органів виконавчої влади про стан го­
тівкового обігу в регіоні.

Стосовно ролі установ банків, то вони:

> задовольняють потреби економічних суб'єктів - своїх клієнтів
у готівці;

> систематично аналізують стан надходжень і видання готівки;

> сприяють залученню вільних коштів населення на вклади та
розширенню безготівкових перерахувань доходів громадян за їх ба­
жанням на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

> сприяють подальшому розвиткові безготівкових розрахунків за
товари і послуги;

> встановлюють підприємствам ліміти залишку готівки в їхніх
касах, порядок і строки здавання готівкової виручки.

Здійснення операцій з готівкою на підприємствах і в організаціях усіх форм власності і видів діяльності визначається названою вище Інструкцією та Положенням про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Націо­нального банку. Це Положення визначає загальні правила здійс­нення касових операцій, порядок формування грошових знаків, їх зберігання, транспортування, визначення платіжності, умови і порядок заміни та знищення пошкоджених банкнот і монет.

Основними принципами організації обороту готівки суб'єкта­ми господарювання згідно з названими документами є:

* обов'язковість зберігання всіма підприємствами та організа­
ціями власних коштів у банківських установах;

* безперешкодне одержання всіма клієнтами готівки з власних
банківських рахунків без подання обґрунтовувальних документів;

* здійснення розрахунків як у безготівковій, так і в готівковій
формах;

* обмеження розмірів готівки, що перебуває в касах підприємств,
через установлення їм лімітів залишку готівки в касі;

* можливість використання касового виторгу (поточних надхо­
джень) на певні цілі в межах встановлених норм.

Важливим принципом готівкового обігу є обов'язковість для всіх підприємств і організацій зберігання власних коштів у банківсь­ких установах. Це є передумовою акумулювання готівки саме у банківській системі, забезпечення її ефективного використання в обо­роті, гарантування збереження. Тому обмежується готівковий оборот коштів економічних агентів, а також установлюються ліміти залишків готівки, яку підприємства, установи та організації можуть зберігати в касі.

Для клієнтів комерційних банків установлюється такі правила:

проведення розрахунків готівкою;

обмеження залишків готівки у касі;

витрачання готівки за цільовим призначенням;

оформлення касових операцій;

порядок інкасації виручки;

порядок ведення касової книги та обов'язки касира;

порядок видання готівки під звіт;

контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готів­кою тощо.

Ліміт залишку готівки в касі - граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.

Усі підприємства, які здійснюють операції з готівкою в національ­ній валюті та мають поточні рахунки в установах банків, можуть тримати у своїй касі на кінець дня готівку в межах, установлених їм обслуговуючими установами банків лімітів каси.

Укладаючи договір на розрахунково-касове обслуговування, під­приємство має подати до установи банку заявку-розрахунок у двох примірниках для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби його відокремлених підрозділів), строків і порядку здавання готівкової виручки, або копію заявки-розрахунку, засвідчену підпи­сом уповноваженого працівника та відбитком печатки установи бан­ку, що встановила ліміт каси, або копію документа про самостійно встановлений підприємством ліміт каси для внесення розміру цього ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування. Відпові­дальність за достовірність даних у заявці-розрахунку даним касової книги та бухгалтерського обліку несе підприємство.

У разі звернення підприємства (за наявності обгрунтованих при­чин - зміни розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здавання виручки тощо) або з ініціативи банку, який установив за­гальний ліміт каси, він може переглядатися. Для цього підприємство

подає до банку заявку-розрахунок, яка і є підставою для перегляду діючого ліміту каси та оформляється додатковою угодою до договору на розрахунково-касове обслуговування.

Ліміт каси визначається установами банків для кожного підпри­ємства з урахуванням:

о режиму і специфіки роботи підприємства;

о віддаленості підприємства від установи банку;

о обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма ра­хунками;

о установлених строків і порядку здавання готівкової виручки;

о тривалості операційного часу установи банку;

о наявності домовленості підприємства з установою банку на ін­касацію та здавання готівкової виручки до вечірньої каси банку.

Ліміт каси, зокрема, встановлюється:

> для підприємств, які мають готівкову виручку зі строком зда­
вання її в банк щодня в день надходження до каси підприємства -
у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи ранком наступ­
ного дня;

> для підприємств, які мають готівкову виручку зі строком зда­
вання її наступного дня,- у межах середньоденної готівкової виручки;

> для підприємств, що мають готівкову виручку з іншим строком
здавання її в банк,- у розмірах, що залежать від установлених строків
здавання виручки та її суми;

> для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з
фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою
праці, стипендій, пенсій, дивідендів),- у межах середньоденного ви­
дання готівки.

Ліміт каси підприємствам (окрім підприємств торгівлі, громадсь­кого харчування та послуг) встановлюється установами банків за по­годженням із керівниками підприємств на підставі розрахунку серед­ньоденного надходження готівкової виручки або середньоденного видання готівки. У деяких випадках згідно з особливостями діяльнос­ті підприємств і на підставі їхніх відповідних обґрунтовань за пись­мовим рішенням керівників установ банків цим підприємствам може встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденна готівкова виручка чи середньоденне видання готівки.

Фінансовим установам (кредитні спілки, ломбарди, лізингові ком­панії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичуваль­ного пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінан­сових послуг) ліміт каси установою банку не встановлюється. Зазна­чені установи самостійно встановлюють ліміт каси.

Підприємствам поштового зв'язку ліміт каси установою банку не

встановлюється. Зазначені підприємства самостійно встановлюють такий ліміт у їхніх касах і касах структурних підрозділів, які входять до їх складу. Ліміт каси також не встановлюється банкам і під­приємцям.

Понадлімітну готівку підприємства на кінець робочого дня зо­бов'язані здавати до кас банківських установ для зарахування на відкриті в них поточні рахунки згідно з порядком і термінами, згада­ними вище. Готівкові кошти підприємства можна здати в денні та вечірні каси установ комерційних банків, інкасаторам НБУ, під­приємствам зв'язку для переказу коштів на рахунки в банках.

Цільове призначення готівки, яку одержують підприємства (під­приємці) зі своїх поточних рахунків, має зазначатися ними в грошо­вому чеку з чітким формулюванням суті операцій, що будуть здійс­нюватися. Установи банків зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які здійснюють значні чи сумнівні операції, та, відповідно до вимог зако­нодавства України, повідомляти про ідентифікацію осіб, які їх здійс­нили, відповідним органам згідно з законодавством, яке регулює пи­тання боротьби з організованою злочинністю.

Надання установами банків кредитів суб'єктам господарської дія­льності, а також їх погашення та сплата за ними відсотків мають здійс­нюватися в безготівковій формі. У готівковій формі може надаватися кредит суб'єктам господарської діяльності лише для розрахунків із здавальниками сільськогосподарської продукції та фізичним особам, а також малим і середнім підприємствам (для їх розвитку) за кредит­ною лінією Європейського банку реконструкції та розвитку для роз­витку малих і середніх підприємств у національній валюті в сумах, які на дату зарахування готівки не перевищують еквівалент 10 000 до­ларів США за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, вста­новленим Національним банком.

Страхові організації самостійно визначають строки здавання го­тівки страховими агентами - фізичними особами до кас страховиків або переказами на рахунок страхової організації в установі банку.

Національний банк із метою стимулювання безготівкових розра­хунків і скорочення тіньового обігу встановлює певні правила та обмеження щодо можливості підприємств використовувати готівку. Основними з них є:

■ сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим не повинна перевищувати десяти тисяч гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться тільки в безготівково­му порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводять­ся розрахунки, протягом дня не обмежується. У разі здійснення під­приємствами готівкових розрахунків з іншими понад установлену

граничну суму кошти в розмірі її перевищення розрахунково додаю­ться до фактичних залишків у касі на кінець дня готівки платника (одноразово) в день здійснення цієї операції з подальшим порівнян­ням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси;

■ уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та
в повній сумі оприбутковуватися в їхніх касах. Оприбуткуванням го­
тівки в касі підприємства є здійснення підприємством обліку готівки
в повній сумі її фактичних надходжень із оформленням цієї операції в
установленому порядку прибутковим касовим ордером і відобра­
женням в касовій книзі в день одержання підприємством готівкових
коштів;

■ готівкова виручка підприємств (підприємців), окрім готівки,
одержаної з банку та не використаної за призначенням, може вико­
ристовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у про­
цесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків із бю­
джетами та державними цільовими фондами за податками і зборами
(обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий
борг, здійснюють виплати, пов'язані з оплатою праці (крім виплат
через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів,
одержаних з установ банків.

■ Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що
одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці,
пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт ка­
си протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки
в установі банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених
підрозділів підприємств залізничного транспорту і морських портів
готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси
протягом п'яти робочих днів, рахуючи день одержання готівки в
установі банку. Готівка, що одержана в установі банку на інші випла­
ти, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий
день. Суми готівки, одержані в установі банку і не використані за
призначенням протягом установлених вище строків, повертаються
підприємством до установи банку не пізніше наступного робочого
дня установи банку та підприємства або можуть залишатися в його
касі (в межах установленого ліміту) і видаватися на ті самі цілі.

■ Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат,
пов'язаних з оплатою праці, що здійснюються за рахунок виручки,
понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів од
дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до
каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

■ видання готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умо­
ви повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під
звіт сумами. Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії під-

приємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі терміни:

• за відрядженнями - протягом трьох робочих днів після повер­
нення з відрядження;

• на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів ії пе­
рероблення та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту -
протягом десяти робочих днів од дня видання готівки під звіт;

• на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного ро­
бочого дня після видання готівки під звіт.

Контроль за дотриманням підприємствами касової дисципліни здійснюють органи державної податкової служби України та інші ор­гани в межах своєї компетенції.

До підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством України за такі порушення:

• перевищення встановлених лімітів каси;

• неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки;

• перевищення встановлених строків використання виданої під
звіт готівки, а також за видання готівкових коштів під звіт без повно­
го звітування щодо раніше виданих коштів;

• витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою
праці, за наявності податкового боргу;

• використання одержаних в установі банку готівкових коштів не
за цільовим призначенням;

• проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем
коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покуп­
цем готівкових коштів.

§ 3. Регламентація готівкового обігу в комерційних банках

Порядок і вимоги щодо здійснення банками, їхніми філіями та від­діленнями касових операцій у національній та іноземній валютах, ре­гулювання взаємовідносин банків із територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань ви­значаються Інструкцією про касові операції в банках України, затвер­дженою постановою Правління НБУ від 14.08.2003 р. № 337.

До касових операцій належать:

0 приймання готівки національної та іноземної валюти від клієн­тів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку;

Ш видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх

рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їхніх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу чи банкомат;

0 приймання від фізичних і юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачеві суми пере­казу в готівковій формі;

0 вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) і надсилання їх на дослідження;

0 обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет) націо­нальної валюти на придатні.

Під час здійснення касових операцій банки мають забезпечувати: У своєчасне повне оприбуткування готівки національної та інозем­ної валюти, що надійшла до кас банку, та зарахування її на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;

> своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет)
національної та іноземної валюти;

> обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет) націо­
нальної валюти на придатні до обігу банкноти (монети) та вилучення
сумнівних банкнот (монет) на дослідження;

> документальне оформлення руху готівки національної та іно­
земної валюти в операційній касі;

> своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському
обліку;

> належний внутрішній контроль за касовими операціями;

> здавання готівки національної валюти до територіальних управ­
лінь згідно з установленими відповідним договором умовами;

> створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання;

> задоволення потреб клієнтів у готівці;

^ систематичний аналіз стану надходжень і видання готівки в на­ціональній валюті;

> ідентифікацію клієнтів, які здійснюють операції з готівкою без
відкриття рахунку на суму, що перевищує 50 000 гривень або еквіва­
лент цієї суми в іноземній валюті.

Банки з урахуванням переліку операцій, що проводяться, мають розробити й затвердити внутрішні положення (інструкції) про органі­зацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначи­ти порядок:

V роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний

^час\

V переміщення та передавання готівки і цінностей під відпові­
дальність працівників банку, здійснення працівниками банку касових
операцій з приймання та видачі готівки, зокрема із застосуванням
платіжних карток через касу банку чи банкомат;

V роботи з банкоматами, контролю за касовими операціями;

V підкріплення готівкою філій (відділень) і приймання від них
готівки;

V зведення операційної каси;

V надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів банку в інди­
відуальних сейфах, приймання від клієнтів цінностей на зберігання;

V організації роботи відповідальних осіб у сховищі цінностей, їх
кількість та посади;

V приймання, видання та зберігання готівки операційної каси та
інших цінностей;

V відкривання і закривання сховищ цінностей;

V роботи депозитної системи, здавання під охорону та прийняття
з-під охорони сховищ цінностей і депозитних систем, а також збері­
гання ключів (дублікатів ключів) до них і ревізії цінностей.

Готівка та інші цінності банку мають зберігатись у сховищах цін­ностей. Банки допускають до роботи з готівкою та іншими цінностями працівників, які склали залік щодо знання вимог нормативних актів і внутрішніх положень про організацію роботи із здійснення касових операцій у межах тих питань, що належать до їхніх функціональних обов'язків. До касової роботи не допускаються неповнолітні особи. Касові працівники мають розумітися на ознаках справжності й платіж­ності банкнот (монет). Відповідальними особами у сховищі ціннос­тей, на яких покладаються обов'язки щодо зберігання готівки опера­ційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей, мають признача­тися посадові особи, стаж роботи яких у банківській системі не менше ніж один рік.

Діяльність комерційного банку в умовах поєднання готівкових і безготівкових розрахунків у процесі господарської діяльності еконо­мічних агентів передбачає організацію структурного^ підрозділу бан­ку, який забезпечує виконання операцій з готівкою. Йдеться про опе­раційну касу. До функцій операційної каси належать:

♦♦* забезпечення касового обслуговування юридичних і фізич­них осіб;

♦$♦ виконання інших операцій з цінностями.

Для виконання цих функцій створюються видаткові, прибуткові, вечірні, розмінні каси, каси перерахунку та відповідні сховища для зберігання цінностей.

Комерційні банки та їхні установи здійснюють касове обслугову­вання на підставі відповідної ліцензії Національного банку України та самостійно визначають обсяги готівки, необхідні для своєчасного і повного виконання заявок клієнтів.

З метою забезпечення наявності готівки в операційній касі вони залучають готівку з обігу, перерозподіляють її між своїми установа-

ми, підкріплюються від інших комерційних банків або територіаль­них управлінь Національного банку.

Підкріплення операційної каси комерційного банку проводиться з оборотних кас територіальних управлінь Національного банку Украї­ни або з операційних кас інших комерційних банків з одночасним відображенням (списанням, зарахуванням коштів) на кореспондент­ських рахунках. Для цього установа банку надсилає до операційного відділу відповідної установи Національного банку платіжне доручен­ня для оплати готівки з кореспондентського рахунку.

Банк (філія) може самостійно передавати готівку своїм філіям (банку), відділенням або іншим банкам незалежно від місця їх розта­шування на території України. Передавання готівки між банками здійснюється на підставі укладених між ними договорів, у яких також визначається їхня відповідальність за виявлення недостач (неплатіж­них, підроблених) банкнот (монет).

Видання готівки тим банком, що передає готівку іншому банку, проводиться за прибутково-видатковим касовим ордером та довірені­стю (за потреби - описом цінностей), а в разі відправлення готівки через службу перевезення цінностей та інкасації територіальних управлінь - за прибутково-видатковим касовим ордером, дорученням та описом цінностей.

Відділення банків, які не мають самостійного балансу, можуть із до­зволу банку (філії), на балансі якого вони обліковуються, передавати готівку філіям і відділенням свого банку, іншим банкам, їхнім філіям (відділенням). Договори про передавання готівки укладаються між банками (філіями), на балансі яких обліковуються відповідні відділен­ня. Розрахунки за готівку тих відділень, які не мають самостійного ба­лансу, здійснюють банки (філії), на балансі яких вони обліковуються.

У разі передавання готівки національної валюти своїм філіям (від­діленням), які розташовані за межами області, а також іншим банкам, незалежно від їх місцезнаходження, у день її передавання надсилає­ться повідомлення про передавання готівки як банком, що передає готівку, так і банком, що її одержує, відповідному територіальному управлінню. У повідомленні про передавання готівки мають зазнача­тися найменування банку, що видав готівку, дата її видання, сума го­тівки та найменування банку-отримувача.

Касове обслуговування комерційними банками клієнтів - суб'єктів господарювання здійснюється на договірній основі через надання комплексу банківських послуг за визначену плату.

Видача готівки клієнтам проводиться через видаткову касу за такими видатковими документами/

♦ за грошовими чеками - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям;

♦ за заявою на видання готівки - фізичним особам із поточних,
вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам
переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою
довіреності на уповноважену особу);

♦І* за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, установленим відповідною платіжною системою,- фізичним і юридичним особам (з представленням юридичною особою довіренос­ті на уповноважену особу);

♦ за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внут-
рішньобанківськими операціями.

Для здійснення емісійно-касових операцій, операцій з іноземною валютою і платіжними документами в іноземній валюті та операцій з коштовностями застосовуються бланки єдиної форми, виготовлені друкарським способом або на комп'ютері. До первинних касових документів, які оформляються за операціями в національній валюті, належать заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видат­ковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату пла­тежів і документи, встановлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

Касові документи, на підставі яких здійснюється приймання і ви­дання готівки, оформляються на відповідних бланках. Бланки касових документів виготовляються друкарським способом або з використан­ням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, окрім грошових чеків, що виготовляються лише друкарським спосо­бом. Усі обов'язкові реквізити в касових документах мають бути за­повнені. Крім обов'язкових реквізитів, касові документи можуть мати й інші реквізити, потрібні для здійснення певних операцій з готівкою. Касові документи, крім грошового чека, виписуються в тій кількості примірників, яка потрібна для учасників розрахунків.

Грошові чеки дійсні протягом 10 днів од дня їх виписки, не врахо­вуючи дня виписки. Прибуткові й видаткові касові ордери оформля­ються працівником установи банку за допомогою програмних засобів із зазначенням номера примірника у правому верхньому кутку або виписуються з використанням копіювального або самокопіювального паперу. Виправлення в касових документах не допускається.

У разі здійснення операцій з готівкою на суми, що перевищують 50 000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, та/або сум­нівних операцій незалежно від суми в касових документах мають за­значатися:

0 для фізичних осіб - резидентів - прізвище, ім'я, по батькові особи, яка здійснює операцію з готівкою, дата народження, серія та

номер паспорта (або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згід­но з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та ін­ших обов'язкових платежів. Для фізичних осіб-нерезидентів додатко­во вказується громадянство;

0 для юридичних осіб — резидентів і нерезидентів — найменуван­ня, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним держав­ним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито поточний рахунок (із зазначенням його номера), прі­звище, ім'я, по батькові особи - представника цієї юридичної особи, яка безпосередньо одержує, вносить або переказує готівку, дата наро­дження, серія та номер паспорта (або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його видав.

Для здійснення видаткових касових операцій завідувач каси видає під звіт. касирові необхідну суму готівки. Для поліпшення якості й прискорення касового обслуговування фізичних осіб банки впрова­джують видачу готівки з використанням платіжних карток через бан-комати, які можуть виконувати касові операції за вкладами та інши­ми рахунками цілодобово.

Операції з внесення на рахунки та отримання з рахунків готівко­вих коштів за допомогою платіжних та інших карток здійснюються згідно з правилами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, а також відповідними нормативно-правовими актами через каси банку чи банкомати. Банкомати можуть встановлюватись як на території банку, так і поза його межами.

Видача коштів із застосуванням платіжних карток виконується в межах їх залишку на рахунку клієнта чи витратного ліміту або його частки на відповідному картковому рахунку. За договором між клієн­том та банком про надання кредиту видача коштів може виконувати­ся в межах залишку коштів на рахунку та/або визначеного договором ліміту кредитування.

Після завершення операцій з видачі готівки або внесення її на рахунок клієнтові видається відповідно оформлений документ на па­перовому носії, який складається за місцем проведення операції та має містити визначені реквізити. Чек банкомата може друкуватись і надаватися держателеві платіжної картки на його вимогу. У разі за­стосування банкоматів у внутрішньобанківських системах автомати­зації касових операцій чек може не видаватися. У цьому разі обов'яз­ково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і банком, клієнтові надається виписка за операціями, здійсненими через бан-комат.

На комерційні банки покладається відповідальність за утриман­ня готівки в обігу в належному стані та вилучення з обігу зноше-

Комерційні банки проводять перевірку, сортування, повне пере­рахування і пакування готівки, що надходить до їхніх кас, і гаран­тують клієнтам видавання готівки, яка відповідає встановленим ви­могам щодо платіжності, справжності й повноти вкладення.

Прибуткові каси здійснюють приймання від клієнтів і перераху­вання готівки протягом операційного дня.

Приймання готівки проводиться:

а) від юридичних осіб - за об'явами на внесення готівки;

б) від фізичних осіб - за повідомленнями;

в) від працівників банку та за окремими платежами - за прибутко­
вими касовими ордерами.

Якщо клієнти банку здають готівку після закінчення операційного дня, то її приймають вечірні каси. Приймання готівки і видавання вкладів і цінних паперів вечірніми касами здійснюється касиром під контролем бухгалтера-контролера.

Однією з важливих функцій комерційного банку є повне забезпе­чення торговельних та інших підприємств сфери обслуговування на­селення розмінною монетою всіх номіналів для здійснення безпере­шкодних розрахунків. Для цього можуть бути організовані розмінні каси в центрах торгівлі (на ринках) зі зручним для клієнтів графіком роботи.

Комерційні банки можуть здійснювати такі операції з готівкою та іншими цінностями:

касове обслуговування юридичних осіб;

приймання комунальних платежів, зборів та інших видів пла­тежів фізичних осіб готівкою;

вкладні операції;

операції з купівлі-продажу іноземної валюти;

послуги депозитаріїв;

операції з цінними паперами;

операції з дорогоцінними металами й камінням.

§ 4. Емісійно-касова робота установ НБУ

Порядок здійснення емісійно-касової роботи в установах Націо­нального банку України визначений в Інструкції про касові операції в банках України, затвердженій постановою Правління НБУ від 14.08.2003 № 337. Вона визначає порядок здійснення банками та їх­німи філіями касових операцій, правил інкасації грошової виручки, перевезення й пересилання цінностей, виконання операцій з інозем-

ною валютою і документами в іноземній валюті, дорогоцінними ме­талами й камінням, контролю за збереженням цінностей.

Інструкція є єдиним нормативним документом для всіх банків та установ, які проводять операції з готівкою національної та іноземної валюти, коштовностями та іншими цінностями. Національний банк України, якому належить монопольне право випуску в готівковий обіг грошових білетів і монет, здійснює контроль за виконанням установами банків, які проводять операції з готівкою, правил і поряд­ку емісійно-касової роботи, встановлених цією Інструкцією.

Для реалізації емісійної функції Національний банк України ство­рює резервні фонди банкнот і монет у Центральному сховищі. Ре­зервні фонди банкнот і монет перебувають у віданні тільки Націо­нального банку України і можуть витрачатися або поповнюватися лише на підставі письмових розпоряджень управління організації ро­боти з готівкою департаменту готівково-грошового обігу.

У територіальних управліннях та установах НБУ запаси готівки зберігаються у сховищах, а для забезпечення щоденних оперативних потреб - в оборотній касі. Розміщення запасів готівки в територіаль­них установах НБУ забезпечує своєчасне обслуговування банків, дає змогу оновлювати готівкову масу в обігу та регулювати випуск в обіг банкнот і монет різних номіналів. Запаси готівки в установах НБУ створюються з дозволу управління організації роботи з готівкою де­партаменту готівково-грошового обігу Національного банку України на підставі їхніх клопотань.

Установи Національного банку України зобов'язані вчасно вжива­ти заходів щодо поповнення запасів готівки, вивезення надлишків готівки (якщо вилучення з обігу грошей здійснюється постійно і над­лишки їх постійно накопичуються) і зношених грошових білетів, а також установлювати контроль за тим, щоб у сховищах були грошові білети і монети усіх номіналів, необхідних для грошового обігу.

Територіальні управління й установи Національного банку України наділяються правами самостійного розпорядження готів­кою, яка зберігається в їхніх сховищах і в оборотній касі,- переда­вання банкнот і монет зі сховища до оборотної каси та з оборотної каси до сховища, здійснення підкріплень комерційних банків готів­кою з оборотної каси, приймання надлишків готівки від комерційних банків.

Територіальні управління, установи НБУ самостійно визначають обсяги готівки, яка зберігається у сховищах та оборотних касах. Під­кріплення запасів готівки у сховищах та вивезення надлишків здійс­нюється за емісійним дозволом, що наданий департаментом готівко­во-грошового обігу Національного банку, а саме - службою інкасації.

Підкріплення оборотних кас територіальних управлінь НБУ здійс-

нюється цими установами самостійно на підставі заявок від комер­ційних банків, з якими укладено угоду на касове обслуговування. Надлишки готівки наприкінці дня з оборотної каси зараховуються до сховища. Про здійснені готівкові операції протягом дня територіальні управління НБУ звітують перед департаментом готівково-грошового обігу Національного банку України.

Одним із напрямів реалізації емісійної функції Національного банку є підкріплення територіальними управліннями НБУ банків (фі­лій) готівкою. Підкріплення територіальними управліннями НБУ банків (філій) готівкою національної валюти, здавання до них готівки, зокрема непридатних до обігу банкнот (монет), здійснюється на під­ставі укладених між ними договорів про касове обслуговування, яки­ми має визначатися порядок здавання готівки, зокрема доставленої власними силами банку з урахуванням технічних можливостей тери­торіального управління.

У разі потреби касового обслуговування територіальним управлінням відділення банку, яке не має самостійного балансу, між територіальним управлінням, яке здійснюватиме касове обслуговування такого відділен­ня, і банком (філією), на балансі якого воно обліковується, укладається договір про його касове обслуговування. Касове обслуговування відді­лення, яке розташоване за межами області (регіону), де розміщений банк (філія), на балансі якого воно обліковується, може здійснювати терито­ріальне управління за місцезнаходженням цього відділення.

Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та не придатної до обігу) банк (філія) завчасно надсилає засобами елект­ронної пошти Національного банку до територіальних управлінь від­повідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів. Форма, строк і час подання заявок обумов­люються територіальним управлінням за домовленістю з банками в договорах про касове обслуговування, в яких, зокрема, мають перед­бачатися можливість і порядок коригування банком заявок.

Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків (філій) готівкою, здійснює аналіз структури банкнот і монет в обігу, на­сиченості обігу банкнотами й монетами всіх номіналів, розмінності банкнот і монет, що перебувають в обігу, і, враховуючи фактичну наяв­ність банкнот і монет у сховищах територіального управління, визначає остаточні обсяги підкріплень готівкою. Видача банкам підкріплень го­тівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум із кореспон­дентських рахунків банків в операційний день отримання готівки.

Банки отримують готівку з доставкою власними силами безпо­середньо з видаткової каси територіальних управлінь за довіреністю, або в разі доставки готівки службою перевезення цінностей та інкасації

територіальних управлінь - за описами цінностей у національній валюті, що перевозяться.

Перерахування коштів територіальному управлінню за готівку, яку отримує відділення, що не має окремого балансу, а також надання підтвердження про отримання готівки, здійснює банк (філія), на ба­лансі якого (якої) перебуває це відділення, у день отримання готівки.

Дата добавления: 2015-06-26