Антагоністи наркозних заходів

Натрію бікарбонат

Засоби, що нормалізують ОЦК.

Адреналін.

Застосування медикаментів

В пологовому залі застосовують такі медикаменти: адреналін, засоби, що нормалізують ОЦК, натрію бікарбонат, антагоністи наркозних засобів.

Показання до застосування:

Після 15-30 сек. ШВЛ 100% киснем та закритого масажу серця ЧСС залишається меншою 80 за 1 хв.

Відсутність серцевих скорочень (асистолія)

В цьому випадку одночасно розпочинають закритий масаж серця і введення адреналіну. Необхідна участь одразу трьох фахівців.

Концентрація розчину – 1:10000. Готують 1 мл – 0,1 мл).!% розчину адреналіну і 0,9 мл ізотонічного розчину NaCl.

Доза 0,1-0,3 мл/кг розчину 1:10000. Шлях введення – в/в або ендотрахеально. При ендотрахеальному введенні розчин 1: 10000 додатково розводять ізотонічним розчином 1:1. При відсутності ефекту – повторюють кожні 5 хв., але не більше 30 хв.

Препарати: 5% розчин альбуміну;

0,9% розчин NaCl (фізіологічний розчин)

Показання: гіповолемія.

Симптоми гіповолемії:

· Блідість;

· Слабкий пульс при достатній ЧСС;

· Зниження артеріального тиску.

Рекомендують вважати, що у всіх дітей, які потребують реанімації, наявна гіповолемія.

Готують 40 мл одного з розчинів. Доза – 10 мл/кг. Шлях введення – в/в.

Показання: наявність метаболічного ацидозу.

Концентрація: розчин 4,2% або 0,5 ммоль/мл. Готують 20 мл. Доза 4 мл/кг або 0,5 ммоль/кг. Шлях введення – в/в. Ввести не швидше, ніж за 2 хв.

Ускладнення – гіпернатріемія, крововилив у шлуночки мозку.

Не допускається введення при відсутності ефективного дихання. Відсутність виведення СО₂ спричинить нашарування газового ацидозу.

Препарати: налоксон; бемегрид.

Показання: наркозна депресія.

Засоби не стимулюють дихальний центр і неефективні при пригніченні дихання іншої природи.

Налоксон:

Концентрація 0,4 мл/кг. Готують 1 мл. Доза – 0,1 мг/кг (0,25 мл/кг).

Концентрація 1,0 мл/кг. Готують 1 мл. Доза – 0,1 мг/кг (0,1 мл/кг).

Шлях введення – в/в та ендотрахеальний (переважаючий); в/м або під шкіру (допустимий). Вводити швидко.

Бемегрид:

Концентрація 0,5%. Готують 1 мл. Доза 0,1 мл/кг.

Шлях введення – як для налоксону.

Після проведення реанімаційних заходів новонародженого слід перевести у відділення (палату) інтенсивної терапії для подальшого лікування. Малюкам проводиться корекція геодинамічних та обмінних порушень.

Ускладнення в післяасфіктичний період:

1. Ранні – розвиваються в перші години та доби життя.

· Ураження головного мозку (набряк, внутрішньочерепні крововиливи, перивентрикулярні ураження, некрози);

· Гемодинамічні (легенева гіпертензія, поліцитемія, шок, транзиторна ішемія міокарда, серцева недостатність);

· Ниркові (функціональна преренальна ниркова недостатність, органічна ниркова реальна недостатність);

· Легеневі (набряк, кровотеча, синдром аспірації меконію, вторинний дефіцит синтезу сурфактант, пневмонії тощо);

· Шлунково-кишкові (парези та інші дефекти моторики, НЕК тощо);

· Гематологічні та геморагічні (анемія, тромбоцитопенія, ДВЗ-синдром).

2. Пізні – з кінця першого тижня життя та пізніше.

· Інфекційні (пневмонії, менінгіт, сепсис, НЕК тощо);

· Неврологічні (гідроцефальний синдром, перивентрикулярна лейкомаляція, прояви та наслідки гіпоксично-ішемічної енцефалопатії);

· Наслідки токсичності оксигенотерапії (бронхолегенева дисплазія, ретинопатія, ретролентальна фіброплазія тощо).

Лікування дітей, що зазнали тяжку асфіксію, повинно бути етапним: відділення патології новонароджених пологового будинку, відділення патології новонароджених дитячої лікарні, відділення реабілітації для новонароджених з ураженням ЦНС. При наявності дуже тяжкого стану після проведення первинної реанімації та повільного відновлення життєво важливих функцій бажаний перевід в відділення реанімації новонароджених дитячої лікарні.

Дата добавления: 2015-06-26