Роль Національного банку в організації платіжної системи

Система розрахунків між різноманітними контрагентами та суб'єктами господарювання, забезпечення неперервності платежів є важливою умовою нормального функціонування економіки. У грошових розрахунках та платежах, що здійснюються переважно банківськими установами, відображаються практично усі види економічних відносин у суспільстві. Як правило, безготівкові платежі суб'єктів господарювання не завершуються в межах однієї банківської установи. Це зумовлює необхідність взаємних розрахунків між комерційними банками - міжбанківсь­ких розрахунків, оскільки господарські зв'язки економічних суб'єктів є розгалуженими і характеризуються значною терито­ріальною віддаленістю підприємств та організацій.

Міжбанківські розрахунки — це система організації та здійснення платежів за грошовими вимогами та зобов'язан­нями, що виникають між банківськими установами.

Від чіткої та безперервної роботи платіжного механізму значною мірою залежить ефективність функціонування економічної системи країни. Роль центрального банку в організації міжбанківських розра­хунків є визначальною, оскільки він несе відповідальність за здійснення платежів, а також має бездоганне фінансове становище та значний авторитет.

До завдань ЦБ при організації платіжної системи країни відносять:

Ø підтримку стабільності фінансової системи;

Ø забезпечення ефективного функціонування платіжної системи;

Ø проведення грошово-кредитної політики.

До 1992 р. комерційні банки України здійснювали розрахунки між собою за допомогою паперових розрахункових документів за системою міжфілійних оборотів (МФО), У 1992-1993 рр. в Україні використовувалася модель міжбанківських розрахунків за кореспондентськими рахунками, відкритими у регіональних управліннях НБУ через розрахунково-касові центри.

Сучасна СЕП була створена фахівцями НБУ у 1993р., а на повну потужність СЕП почала працювати на поч. 1994р.

Система електронних платежів НБУ (СЕП) - це загально­державна платіжна система, що забезпечує здійснення розра­хунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації.

Національний банк організовує та регламентує міжбанківські розрахунки через систему електронних платежів, приймає участь у здійсненні розрахунків. НБУ забезпечує функціонування СЕП шляхом надання усім її учасникам відповідних програмно-технічнї комплексів СЕП, захисту інформації та електронного зв'язку.

Учасниками системи електронних платежів є: територіальні управління Національного банку; комерційні банки (філії), які мають технічні рахунки в РП або ЦРП

Для роботи в СЕП комерційний банк (філія) укладає з Націо­нальним банком договори на інформаційно-розрахункове обслуго­вування в СЕП НБУ та про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України. Для участі в системі електронних платежів комерційний банк встановлює з територіальним управлінням НБУ кореспондентські відносини, тобто відкриває коррахунок в установі НБУ, який ведеться в електронній формі.

Внутрішньобанківська платіжна система - це програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком та його філіями і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи, а також забезпечує взаємодію з СЕП, у тому числі з інформаційно-пошуковою системою. Транспортні потреби системи можуть забезпечуватися системою електронної пошти НБУ, власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо.

Як правило, великі комерційні банки створюють власні ВПС для міжбанківських та внутрішньобанківських системних розрахунків, що є надійним способом для головного банку керувати роботою філій.

Дата добавления: 2015-06-26