Банківський нагляд: необхідність, завдання й форми здійснення

Нагляд за діяльністю банків здійснюється з метою забезпечення надійності та стійкості окремих банків та передбачає цілісний і неперервний нагляд за здійсненням банками своєї діяльності відповідно до діючого законодавства та інструкцій.

Необхідність банківського регулювання та нагляду з боку держави визначається суспільної природою банків. Комерційні банки функціонують в основному як недержавні структури, метою яких є отримання прибутку. Одночасно вони виконують спектр суспільно корисних та необхідних функцій (розрахунково-касове обслуговування підприємств та населення, збереження грошових заощаджень суспільства та ін.), що й робить регулю­вання їх діяльності та нагляд обгрунтованим та необхідним завданням держави.

До основних завдань банківського наглядуможна віднести: забезпечення стабільності та надійності банківської системи;захист інтересів вкладників; створення конкурентного середовища у банківському секторі; забезпечення прозорості діяльності банківського сектора економіки;забезпечення ефективної діяльності банків, підтримка необхідного рівня стандартизації та професіоналізму у банківській сфері та ін.

Нагляд за комерційними банками органи банківського нагляду (в тому числі й НБУ) традиційно здійснюють двома методами: безвиїзний (дистанційний, заочний) нагляд; виїзне інспектування банків.

Безвиїзний нагляд — це дистанційний моніторинг діяльності окремих банків і банківської системи в цілому, а також застосу­вання наглядовими органами певних заходів з метою реагування на проблеми і недоліки, виявлені в діяльності банків.

У більшості країн безвиїзний нагляд ґрунтується на аналізі періодичної звітності (балансовий звіт, звіт про прибутки (збитки), звіт про дотримання економічних нормативів та інші супутні форми) та щорічних фінансових звітів, що подаються органам банківського нагляду на регулярній основі.

Постійний контроль за звітністю, що здійснюється органами банківського нагляду, застосовується як система раннього застереження, яка дозволяє виявляти проблеми у діяльності комерційних банків на початкових стадіях, що дає змогу обмежити надмірні ризики комерційних банків та попередити їх банкрутство. При цьому ефективність безвиїзного нагляду значно залежить від достовірності звітності, отриманої від банків, а також дотримання ними певних стандартів обліку та звітності і високого рівня комп'ютеризації банківської діяльності.

Дані звітності комерційних банків аналізуються і зводяться у статистичні звіти, за якими розраховуються різноманітні стандартні показники. Такі звіти дають змогу виявляти, чи дотримуються банками економічні нормативи, досліджувати тенденції в діяльності банків за певний період, проводити порівняльний аналіз за групами банків.

На основі даних звітності органи безвиїзного нагляду можуть визначити стан активів комерційного банку, що дає можливість визначити кредитний ризик чи ризик несплати за кредитом зі сторони позичальника. В окремих країнах органи безвиїзного банківського нагляду можуть здійснювати моніторинг великих кредитів, кредитів, що надані інсайдерам, моніторинг позичаль­ників, що несвоєчасно повертають банківські позички, тощо. Саме якістю активів значною мірою визначається фінансовий стан комерційного банку, його дохід.

Аналіз фінансового стану комерційного банку на основі вивчення його періодичної звітності дозволяє зробити висновок також і про внутрішньобанківську систему управління і контролю, про ступінь компетентності керівних органів банку.

На основі різних аспектів діяльності комерційного банку органи безвиїзного банківського нагляду роблять загальний висновок про фінансовий стан банку, формулюють рекомендації чи рішення про необхідність здійснення відповідних заходів щодо покращення фінансового стану комерційного банку.

Дата добавления: 2015-06-26