Політика операцій на відкритому ринку

У структурі фондового ринку, що становить невід'ємний компонент будь-якої ринкової економіки, важлива роль належить державним цінним паперам, що перебувають в обігу.

Ринок державних цінних паперів як один із сегментів національного фондового ринку виконує дві основні функції. Це, по-перше, функція обслуговування державного боргу\ пов'язаного з дефіцитним фінансуванням державних витрат і мобілізацією для цього на фондовому ринку відповідних фінансових ресурсів. Необхідність в емісії державних боргових зобов'язань можлива і за бездефіцитного бюджету. Вона виникає внаслідок розриву в часі між бюджетними надходженнями та видатками, при відпо­відній незбалансованості у фінансуванні окремих інвестиційних проектів.

По-друге, поряд із функцією обслуговування державного боргу ринок державних зобов'язань використовується як один із визначальних важелів монетарної політики. Йдеться про функцію грошово-кредитного регулювання економіки, яка реалізується через здійснення операцій на відкритому ринку.

Шляхом проведення центральним банком операцій на відкритому ринку збільшується (при купівлі цінних паперів) або зменшується (при продажу цінних паперів) обсяг власних резервів комерцій­них банків зокрема та банківської системи у цілому, що призводить до зміни вартості кредиту і, як наслідок, попиту на гроші.

Операції на відкритому ринку розрізняються залежно від:

- умов угоди: купівля-продаж за готівку або купівля на термін з

обов'язковим зворотним продажем - так звані зворотні операції

(операції РЕПО);

-об'єктів угод: операції з державними чи приватними паперами; -терміновості угоди: короткотермінові (до 3-х місяців), довготермінові

(до 1-го року й довше) операції з цінними паперами; -сфери проведення операцій: лише на банківському секторі ринку цінних паперів чи й на небанківському секторі ринку; способу встановлення ставок: що визначаються або центральним

банком, або ринком.

Залежно від умов угод із цінними паперами на відкритому ринку, розрізняють прямі й зворотні операції. Історично першою формою операцій на відкритому ринку були прямі операції -купівля або продаж центральним банком державних облігацій та інших зобов'язань, казначейських векселів, а в окремих країнах - приватних векселів і векселів центрального банку.

Прямі операції проводяться на готівково-грошовій "касовій" основі, що передбачає розрахунок протягом дня завершення угоди.

Зворотні операції на відкритому ринку - це купівля-продаж центральним банком цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу за встановленим раніше курсом. Зворотні операції, що характеризуються м'якшим впливом на грошовий ринок, є більш гнучким методом регулювання, що підвищує їх привабливість і масштаби використання.

Здійснення операцій на відкритому ринку дає можливість вирішення цілого комплексу проблем грошової політики, а саме:

1) беземісійне фінансування державних витрат, а звідси - управління на цій основі державним боргом;

2) надання суб'єктам ринкової економіки високонадійних і високолік-відних інструментів для тимчасового розміщення власних фінансових ресурсів;

3) надання можливості центральному банкові економічними засобами впливати не лише на попит і пропозицію грошей, а й на співвід­ношення їх структурних агрегатів - готівки і безготівкових грошей;

4) визначення засобами ринкового механізму реальної вартості дер­жавного боргу, а значить - і цінних паперів, що його обслу­говують. Визначена ринком ставка процента за цінними паперами держави є орієнтиром ринкового процента для інших (приватних і корпоративних) інструментів фінансового і грошового ринку.

Важливою особливістю операцій центрального банку на відкритому ринку є швидка реакція на короткотермінові тенденції ринку, що дозволяє стабілізувати стан грошового обігу й економіки в цілому.

Необхідно зазначити, що при порівняно невеликих масштабах операції на відкритому ринку спричиняють в основному якісний, а не кількісний вплив на ліквідність банківської системи й стан грошового обігу. В міру розширення обсягу операцій на відкритому ринку з'являється можливість ефективно впливати й на кількісні параметри грошового ринку. В результаті операції на

відкритому ринку стають дієвим засобом регулювання стану грошового обігу й економіки у цілому.

У світовій практиці грошово-кредитного регулювання операції центрального банку щодо купівлі-продажу цінних паперів уряду називають політикою відкритого ринку. До її позитив­них якостей належать:

• гнучкість;

· оперативність;

• швидкість впливу на грошово-кредитну сферу;

• масштаби і періодичність проведення операцій центральний банк визначає самостійно, виходячи з політики, яку проводить;

• можна заздалегідь спрогнозувати вплив операцій на відкритому ринку на резерви комерційних банків, а отже, і на сукупну грошову масу.

Дата добавления: 2015-06-26