Питання для самостійної перевірки знань 2 страница

32.	Визначте (цифри) до яких класів відносяться представлені сполуки. Структури подані так, щоб підкреслити амфіфільну природу ліпідів, при цьому неполярні групи розташовані зліва, а полярні – праворуч: Gal – галактоза; Glc - глюкоза, NeuNAc – N-ацетилнейрамінова кислота (сіалова кислота); GlcNAc- N-ацетилглюкозамін.
	1)	фосфоліпід;
	2)	сфінгомієлін;
	3)	гангліозид;
	4)	лізофосфоліпід;
	5)	плазмалоген;
	6)	глікозилдіацилгліцерол;
	7)	стерол.

А
В
С
D
E
F
G

33.	У людини, яка довгий час не вживала в їжу жири, але при цьому в достатній кількості вживала вуглеводи та білки, були визначені прояви дерматиту, погано загоювались рани, погіршився зір і т.д. При призначенні терапевтичної дієти, яка вміщувала риб’ячий жир, симптоми зникли. Виберіть можливі причини порушення обміну
	1)	недостатня кількість пальмітинової кислоти;
	2)	недостатня кількість олеїнової кислоти;
	3)	недостатня кількість лінолевої кислоти;
	4)	недостатнє надходження вітамінів А, D, Е, К;
	5)	недостатнє надходження вітамінів Н, РР;
	6)	низька калорійність дієти.
34.	Попередником простагландинів є арахідонова кислота, яка відщеплюється від фосфоліпідів під дією фосфоліпази А2.
	А -	напишіть реакцію. В якості субстрату використовуйте фосфатидилхолін;
	В -	цей фермент знаходиться в клітинах різних тканин, бере участь у метаболізмі фосфоліпідів і арахідонової кислоти, гідролізує харчові ліпіди. Де синтезується фосфоліпаза А2, яка бере участь у перетравлені харчових ліпідів.
35.	Оберіть ліпіди (цифри), які є структурними компонентами мембран перерахованих сполук і визначте до яких класів вони відносяться (літери).
	1)	фосфатидна кислота;	А -	фосфоліпіди;
	2)	сфінгомієлін;	В -	гліколіпіди.
	3)	глюкоцереброзид;
	4)	фосфатидилсерин;
	5)	лактозилцерамід;
	6)	кардіоліпід;
	7)	фосфатидилетаноламін;
	8)	холестерин.
36.	Які вуглеводи в їжі людини є джерелом глюкози в процесі перетравлення?
	1)	сахароза;	3)	крохмаль;
	2)	лактоза;	4)	целюлоза.
37.	Оберіть вірні назви до перерахованих вуглеводів.
	1)	глюкозо (a 1 - 6) – глюкоза;	А -	лактоза;
	2)	глюкозо (a 1 – 2) – фруктоза;	В -	мальтоза;
	3)	глюкозо (a 1 – 4) – глюкоза;	С -	сахароза;
	4)	(глюкозо (b1 – 4) глюкозо)n ;	D -	фрагмент крохмалю;
	5)	галактозо (b1 – 4) глюкоза;	E -	ізомальтоза;
	6)	фруктозо (b1 – 6) – галактоза;	F -	фрагмент целюлози;
	7)	(глюкозо (a1 – 4) – глюкозо)n .	G -	жоден з вуглеводів.
38.	Оберіть положення, яке вірно характеризує фізіологічне значення катаболізму глюкози
	1)	синтезується АТФ – донор енергії в біологічних процесах;
	2)	проміжні речовини використовуються в реакціях анаболізму;
	3)	катаболізм глюкози може проходити як в анаеробних, так і в аеробних умовах і, як наслідок, слугувати джерелом АТР для клітини в різних фізіологічних умовах;
	4)	аеробний розпад глюкози може проходити тільки в клітинах печінки
39.	Визначте із перерахованих нижче біологічні функції вуглеводів:
	1)	полісахариди є важливими компонентами харчування;
	2)	глюкоза використовується клітиною в якості "пального";
	3)	глікоген - є резервним полісахаридом;
	4)	полісахариди – є будівельним матеріалом для багатьох організмів;
	5)	входять до складу біологічних мембран;
	6)	у складі протеогліканів являються структурними компонентами клітинного матриксу.
40.	Визначте, які основні вуглеводи їжі (цифри) відносяться до класів, що є перерахованими нижче (літери).
	1)	D-глюкоза;	А -	моносахариди;
	2)	сахароза;	В -	дисахариди;
	3)	D-фруктоза;	С -	полісахариди.
	4)	лактоза;
	5)	крохмаль;
	6)	D-галактоза;
	7)	мальтоза.
41.	Оберіть вірні характеристики крохмалю.
	1)	лінійний полімер;
	2)	побудований із залишків глюкози;
	3)	залишки глюкози зв’язані b 1,4 – глікозидним зв'язком;
	4)	надходить до організму в складі тваринної їжі;
	5)	форма депонування глюкози в клітинах рослин.
42.	Оберіть вірну відповідь. Вуглеводи:
	1)	є джерелом енергії;
	2)	у комплексі з білками енергії можуть виконувати рецепторну функцію;
	3)	входять до складу мембран;
	4)	синтезуються в рослинах у процесі фотосинтезу;
	5)	входять до складу підшкірного шару і забезпечують теплоізоляцію.
43.	Оберіть вірні характеристики глікогену.
	1)	лінійний полімер;
	2)	полісахарид, макромолекули якого складаються із залишків глюкози;
	3)	глікоген складається з лінійних ланцюгів молекул глюкози, які з’єднані між собою a-(1,6) - і a-(1,3) – глікозидними зв’язками;
	4)	глікоген відкладається переважно в печінці та м’язах.
44.	Вуглеводи входять до складу біомембран у комплексі з білками (» 10%) та ліпідами (5 - 26%), тобто у вигляді глікопротеїдів (протеогліканів) та гліколіпідів. Визначте роль вуглеводів у функціонуванні мембран.
	1)	вуглеводи беруть участь у формуванні м’якої пластичної базальної мембрани (примембранних шарів);
	2)	входять до складу рецепторів нейромедіаторів і гормонів, тощо.
45.	Які із перерахованих сполук мають наступні характеристики?
	1)	містить залишок глюкози;	А -	фосфатидилхолін;
	2)	характеризується амфіфільністю;	В -	сфінгофосфоліпід;
	3)	у структуру входять два жирно-кислотних залишки;	С -	обидва;
		D -	жоден.
	4)	побудований на основі цераміду.
46.	Які з перерахованих жирних кислот є незамінними?
	А -	лінолева;	С -	ліноленова;
	В -	олеїнова;	D-	арахідонова.
47.	Підберіть до назв жирних кислот відповідні пари.
	1)	пальмітинова;	А -	20: 4 (5, 8, 11, 14);
	2)	олеїнова;	В -	18: 2 (9, 12);
	3)	лінолева;	С -	18: 1 (9);
	4)	ліноленова;	D -	18: 3 (9, 12, 15);
	5)	арахідонова;	E -	18: 0;
	6)	стеаринова.	F -	16: 0.
48.	Усі мембранні білки зазнають посттрансляційних модифікацій, наприклад ацилювання (приєднання жирно-кислого радикалу). Ацилювання білків призводить до збільшення:
	А -	здатності білків до "заякорювання" в мембрані;
	В -	розчинності у водному середовищі;
	С -	молекулярної маси;
	D -	спорідненості до специфічних лігандів.
	Оберіть правильну відповідь.
49.	На конформацію білків мембран може впливати:
	А -	сталість біошару;
	В -	приєднання специфічних молекул;
	С -	зміна температури;
	D -	зміна електричного потенціалу на мембрані;
	E -	вміст холестерину в бішарі.
	Оберіть правильну відповідь
50.	Знайдіть відповідність літер і цифр.
	1)	в яких мембранних органелах відбуваються в основному анаболічні реакції?	А -	мітохондрії;
		В -	лізосоми;
	2)	в яких органелах відбувається в основному розпад структурно-функціональ-них компонентів клітини?	С -	пероксисоми;
		D -	ендоплазматичний ретикулум;
		E -	мембрана апарату Гольджі.
	3)	з якими клітинними органелами пов'язані процеси дихання ц синтез АТР?
51.	Виберіть із жирних кислот w-3 кислоти; w-6 кислоти.
	1)	пальмітинова;	4)	ліноленова;
	2)	олеїнова;	5)	арахідонова;
	3)	лінолева;	6)	стеаринова.
52.	Підберіть до структурних формул гормонів відповідні назви:

А -

адреналін;

E -

естрадіол;

В -

альдостерон;

F -

тетрайодтиронін;

С -

норадреналін;

G -

тестостерон;

D -

кальцитриол;

H -

кортизол.

53.

Оберіть положення, які вірно відображають функцію глюкокортикоїдів.

1)

підвищують швидкість надходження глюкози до клітин м'язів і жирової тканини;

2)

зменшують швидкість надходження амінокислот до клітин м'язової тканини;

3)

стимулюють синтез специфічних білків у лімфоїдній та сполучній тканинах;

4)

стимулюють глюконеогенез;

5)

стимулюють синтез глікогену в печінці;

6)

підсилюють швидкість катаболізму амінокислот в печінці й м'язах;

7)

Стимулюють ліполіз у жировій тканині.

54.

Оберіть твердження, які вірно характеризують дію паратгормону.

1)

підсилює мобілізацію кальцію із кісток;

2)

стимулює затримку натрію в організмі;

3)

підсилює реабсорбцію кальцію;

4)

підсилює реабсорбцію води;

5)

активує аденілатциклазу в клітинах-мішенях;

6)

знижує реабсорбцію фосфатів.

55.

Визначте вірну послідовність подій, які відбуваються при передачі гормонального сигналу в клітинах жирової тканини за участю глюкагону (використовуйте цифрові позначення).

1)

взаємодія гормону із специфічним рецептором;

2)

активація протеїнкінази;

3)

утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ);

4)

активація аденілатциклази;

5)

гідроліз триацилгліцеринів;

6)

фосфорилювання ТАГ-ліпази.

56.

Розподіліть перераховані гормони по групам (А – С) у відповідності із їх хімічною будовою.

1)

паратгормон;

А -

білки;

2)

прогестерон;

В -

стероїди;

3)

трийодтиронін;

С -

похідні амінокислот.

4)

інсулін;

5)

кортизол;

6)

тиротропін;

7)

соматотропін;

8)

кортикотропін.

57.

При надходженні в організм великої кількості вуглеводів інтенсифікуються процеси депонування енергетичного матеріалу.

А. Виберіть гормони, що забезпечують ці процеси:

1)

Глюкагон

4)

Інсулін

2)

Альдостерон

5)

Кальцитонін

3)

Адреналін

6)

Кортизол

В. Виберіть зміни метаболізму, які виникають в органах-мішенях під впливом обраних Вами гормонів

1)

підсилення синтезу глікогену в печінці;

2)

підсилення синтезу жирів із вуглеводів;

3)

підсилення розпаду глікогену в печінці та м'язах;

4)

підвищення швидкості надходження глюкози й амінокислот у тканини;

5)

прискорення ліполізу в жировій тканині;

6)

прискорення глюконеогенезу в печінці.

58.

У 4-місячної дитини є вираженим розвиток рахіту. Розлад травлення не відмічається. Дитина багато часу знаходиться на сонці. Протягом двох місяців вона отримувала вітамін D3, однак прояви рахіту не зменшились. Чим можна пояснити розвиток рахіту в дитини?

59.

Виберіть властивості, які є характерними для гормонів тканин і нейромедіаторів.

1)

діють у дуже низьких концентраціях;

А -

тільки гормони;

2)

діють через специфічні рецептори;

В -

тільки медіатори;

3)

надходять до клітин-мішеней з крові;

С -

обидві речовини;

4)

секретуються спеціалізованими ендокринними клітинами;

D -

жодна з речовин.

5)

використовуються в якості енергетичного або будівельного матеріалу;

6)

володіють тканинною вибірковістю дії;

7)

викликають специфічний спектр ефектів;

8)

мають короткий термін напівжиття.

60.

Виберіть властивості, які відрізняють гормони від інших біологічних регуляторів.

1)

діють при дуже низьких концентраціях;

2)

діють через специфічні рецептори;

3)

надходять до клітини-мішені із крові;

4)

секретуються спеціалізованими ендокринними клітинами;

5)

володіють відносною стабільністю.

61.

Взаємодія гормону з рецепторами клітин може викликати в клітинах-мішенях певні зміни. Оберіть найбільш повну відповідь.

А -

підвищення швидкості фосфорилювання певних ферментів;

В -

зменшення кількості ферментів;

С -

зміну швидкості певних метаболічних процесів;

D -

зміну активності гормонально-залежних ферментів;

E -

збільшення швидкості дефосфорилювання специфічних ферментів.

62.

Оберіть невірне визначення сАМР:

А -

бере участь у мобілізації глікогену;

В -

вторинний посередник;

С -

активатор протеїнкінази;

D -

кофермент аденілатциклази;

E -

субстрат фосфодиестерази.

63.

Визначте, які фактори визначають механізм передачі сигналу від гормону.

А -

локалізація рецептора;

В -

будова рецептора;

С -

хімічна будова гормону;

D -

структури G – білка;

E -

внутрішньоклітинного посередника гормону.

64.

Оберіть вірне визначення ферменту аденілатциклази.

А -

інтегральний білок клітинної мембрани;

В -

приймає участь у трансмембранній передачі сигналу;

С -

каталізує утворення вторинного посередника гормонального сигналу;

D -

активується протомером GS-білка;

E -

інгібується протомером GI-білка.

65.

Оберіть вірний шлях регуляції активності специфічних ферментів за участю інозитолфосфатної системи.

А -

зміна їх конформації;

В -

фосфорилювання;

С -

приєднання білків – інгібіторів;

D -

частковий протеоліз;

E -

зміна їх конформації.

66.

Оберіть твердження, які вірно характеризують стероїдні гормони.

А -

проникають у клітини – мішені;

В -

транспортуються кров’ю в комплексі із специфічними білками;

С -

ініціюють транскрипцію;

D -

взаємодіють із хроматином і змінюють швидкість транскрипції;

E -

приймають участь у процесі трансляції.

67.

Друга стадія гліколізу включає окисно-відновні реакції та реакції фосфорилювання, у процесі яких енергія, що звільнюється, акумулюється у високоенергетичних зв'язках АТФ. Ця стадія починається окисленням альдегідної групи гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази із утворенням 1,3-дифосфогліцерату. Яка сполука є коферментом у цій реакції: гліцеральдегід-3-фосфат +? + Фн ® 1,3-дифосфогліцерат +? + Н^+

68.

У клітинах печінки визначена висока активність амінотрансфераз (аланінової – АЛТ та аспарагінової – АСТ): Ала + a-кетоглутарат ® Глу + піруват, Асп + a-кетоглутарат ® Глу + оксалоацетат АЛТ є локалізованою тільки в цитоплазмі; АСТ – на 1/3 в мітохондріях. на 2/3 – у цитоплазмі. Некротичні процеси в тканинах (руйнування всіх клітинних структур) супроводжуються виходом у кров усіх внутрішньоклітинних ферментів. Під час запалювальних процесів підвищується проникливість мембран і в крові можуть виявлятися цитоплазматичні ферменти. У таблиці наведено розподіл активності амінотрансфераз у клітинах печінки та крові, яке є вираженим в умовних одиницях.

Органи, тканини

АСТ (ум.од.)

АЛТ (ум. од.)

Цитоплазма

Мітохондрії

Цитоплазма

Мітохондрії

Печінка

-

Кров

-

-

Визначте, яким буде співвідношення активності АСТ / АЛТ при гострому інфекційному гепатиті, який супроводжується некротичними проявами.

69.

Для дріжджів і деяких мікроорганізмів характерним є спиртове бродіння, яке призводить до розпаду глюкози на етиловий спирт і СО2. Воно співпадає з гліколізом на всіх стадіях, крім кінцевого етапу, який каталізує фермент лактатдегідрогеназа. На першій стадії в анаеробних умовах піровиноградна кислота за участю піруватдекарбоксилази декарбоксилюється з утворенням ацетальдегіду та СО2. Для здійснення реакції необхідним є іони Мg^2+ і кофермент (визначте який).

70.

Що забезпечує конформаційна лабільність структури ферментів?

1)

перетворення субстрату в області активного центру;

2)

специфічність зв'язування субстрату в активному центрі;

3)

вихід продуктів з області активного центру;

4)

кооперативна взаємодія субодиниць в олігомерному білку.

71.

Які твердження вірно характеризують активний центр ферментів?

1)

активний центр – це ділянка, яка безпосередньо взаємодіє з субстратом реакції та приймає участь у каталізі;

2)

активний центр і субстрат є комплементарними;

3)

активний центр складає відносно невелику частку молекули ферменту;

4)

до активного центру входять тільки полярні амінокислоти.

72.

Що є характерним для ферментів, які володіють абсолютною специфічністю?

1)

каталізують один тип реакції з декількома подібними субстратами;

2)

мають конформацію активного центру, яка здатна до значних змін;

3)

здатність каталізувати єдину реакцію;

4)

з'єднання субстрату з активним центром, яке здійснюється за принципом комплементарності;

5)

радикали амінокислот активного центру здатні взаємодіяти із стереоізомерами субстрату.

73.

Які з представлених визначень характеризують апофермент?

1)

представляють собою комплекс білка та кофактора;

2)

володіє значною каталітичною активністю;

3)

представляє собою неорганічний іон або органічну сполуку, яка є похідною вітаміну;

4)

володіє низькою активністю або частіше взагалі неактивний.

74.

Якими з перерахованих особливостей білків можна пояснити прояв ними каталітичних властивостей

1)

первинна структура є стабільною, а вторинна, третинна та четвертинна - лабільні;

2)

різноманіття функціональних груп на поверхні білка, що здатні взаємодіяти з іншими хімічними сполуками;

3)

можливістю заміни однієї амінокислоти на залишок іншої в первинній структурі;

4)

різноманітність хімічних і фізичних перетворень;

5)

здатність утворювати олігомерні комплекси;

6)

здатність до внутрішньомолекулярних взаємодій;

7)

здатність відповідати на зовнішні впливи зміною конформації молекули.

75.

Білкові молекули ферментів можуть мати різноманітну структуру. Визначте, яку з перерахованих структур мають наступні ферменти.

1)

рибонуклеаза;

А -

первинна;

2)

РНК-полімераза;

В -

вторинна;

3)

лізоцим;

С -

третинна;

4)

хімотрипсиноген;

D -

четвертинна.

5)

аміноацил-тРНКазний комплекс.

76.

Для здійснення ферментативної реакції в багатьох випадках крім субстрату є необхідною ще одна речовина - кофактор, який не витрачається в ході процесу і по завершенні каталізу виявляється в незміненому стані. Більшість кофакторів діють за такими механізмами (оберіть вірні):

1)

виконують функцію переносників між ферментами;

2)

відіграють роль простетичної групи, яка часто виступає як "внутршньоферментний" переносник;

3)

зв'язуючись із молекулою ферменту, змінюють її конформацію;

4)

збільшують спорідненість ферменту до субстрату;

5)

викликають агрегацію субодиниць ферментативної реакції;

6)

стабілізують фермент;

7)

змінюють поверхневий заряд на субодиницях ферменту.

77.

Яке з перерахованих визначень (цифри) відповідає певному типу специфічності дії ферментів (літери).

1)

фермент уреаза розщеплює тільки один субстрат – сечовину;

А -

відносна групова специфічність

2)

фермент мальтоза гідролізує мальтозу та інші субстрати, до складу яких входить a-глюкозидний зв'язок;

В -

абсолютна специфічність;

С -

стереохімічна специфічність;

D -

абсолютна групова специфічність.

3)

фермент проявляє спорідненість тільки до однієї стереоізомерної форми субстрату. Наведіть приклади.

78.

Що забезпечує конформаційна лабільність структури ферментів?

1)

перетворення субстрату в області активного центру;

2)

специфічність зв'язування субстрату в активному центрі;

3)

вихід продуктів із області активного центру;

4)

кооперативну взаємодію субодиниць в олігомерному білку.

79.

Різна швидкість проходження одного й того ж метаболічного шляху в різних органах може бути обумовлена різницею в певних властивостях і будові ферментів. Виберіть правильну відповідь.

1)

кількість ферментів;

2)

активність ферментів;

3)

ізоферментний склад;

4)

ферментний склад.

80.

Укажіть можливі функції металів у ферментативному каталізі.

1)

беруть участь у зв'язуванні ферменту із субстратом;

2)

сприяють утворенню комплементарної субстрату конформації активного центру;

3)

беруть участь у зв'язуванні ферменту з коферментом;

4)

стабілізують четвертинну структуру ферменту.

81.

Які фактори впливають на активність ферментів?

1)

значення рН;

2)

значення Т°С;

3)

зміна специфічності послідовності, яка визначає згортання ланцюгу, форму та функцію ферменту;

4)

рівень вільної енергії компонентів ферментативної реакції.

82.

Регуляторну реакцію в синтезі піримідинових нуклеотидів каталізує аспартаткарбамоїлтрансфераза. Цей фермент інгібується (гальмування реакції позначається знаком ┤├) сукцинатом, що відображає наступна схема:

А -

порівняйте структурні формули інгібітору та субстратів. Чому інгібітор може зв'язуватись в активному центрі ферменту?

В -

яким чином можна зменшити гальмуючу дію сукцинату на активність ферменту?

83.

Фермент ацетилхолінестераза каталізує гідроліз ацетилхоліну – нейромедіатора, який виділяється в синапсах холінергічних нервів. Гідроліз ацетилхоліну може бути припинений певними сполуками, наприклад, каліміном. Цей лікувальний препарат використовується при порушенні рухових систем після травми, у період відновлення після поліомієліту, енцефаліту та ін. Інгібування ацетилхолінестерази (гальмування реакції позначається знаком ┤├) каліміном відображає наступна схема:

А -

порівняйте структурні формули інгібітору та субстрату. Обґрунтуйте відповідь на питання, чому інгібітор може зв'язатись з активним центром ферменту?

В -

яким чином при дії каліміну зміниться проведення нервового імпульсу (­ - збільшиться, ¯ - зменшиться, «- не зміниться)?

84.

Препарат, що вміщує 2,0 мг аргінази, за 10 хвилин при Т = 38°С, рН = 9,0 каталізує утворення 30 мкмоль сечовини ().   Розрахуйте питому активність аргінази. Поясніть, яким чином і чому зміниться (¯ - знизиться, ­ - підвищиться) активність ферменту, якщо:

1)

інкубаційне середовище підкислити до рН = 5,0;

2)

у середовище додати глікоциамін ();

3)

у присутності глікоциаміну збільшити в середовищі концентрацію аргініну.

85.

Пепсиноген (неактивна форма ферменту) має молекулярну масу 42000 Д. У шлунковому соку пепсиноген перетворюється в песин (активний фермент, який каталізує розщеплення пептидного зв'язку в білках), який має молекулярну масу 35000 Д. Виберіть схему, яка ілюструє даний спосіб регуляції.

1)

2)

3)

Позначення:

S – субстрат; Е – ефектор; Р – речовина, що є донором залишку фосфорної кислоти; П – фрагмент поліпептидного ланцюга.

86.

Встановлено, що аспірин (фармакологічний препарат, що знижує температуру, знімає слабкі болі, зменшує запалювальна процеси) є інгібітором одного з ферментів, що бере участь у синтезі простагландинів – біологічно активних речовин. Процес інгібування відображає наступна схема:

В чому полягає причина зміни активності ферменту при дії на нього аспірину?

87.

Фермент сахараза може каталізувати наступні реакції:

1)

2)

Якщо субстратом є сахароза, то КМ = 0,05 мМ; якщо рафіноза, то КМ = 2,0 мМ. В якому випадку при однаковій концентрації субстратів швидкість реакції буде більше? Обґрунтуйте.

88.

Відобразіть у вигляді графіків залежність швидкості реакції, що каталізує гексокіназа, від концентрації субстратів – глюкози (КМ = 0,04 мМ) та фруктози (КМ = 1,5 мМ). Вважаємо, що Vmax є однаковою та дорівнює 10 мМ/хв.

В якому випадку при однаковій концентрації субстратів швидкість реакції буде більшою?

89.

Оберіть вірне визначення наступних типів інгібування: А – конкуренте; В – неконкурентне.

1)

інгібування, коли інгібітор і субстрат мають подібні структури;

2)

інгібітор приєднується до регуляторного центру ферменту;

3)

утворення комплексу фермент – субстрат не призводить до проходження реакції;

4)

субстрат та інгібітор конкурують за зв'язування з активним центром ферменту;

5)

утворення комплексу фермент – інгібітор – субстрат не призводить до утворення

6)

збільшуючи концентрацію субстрату можна підвищити вірогідність зв'язування ферменту з інгібітором.

90.

Яка сполука є активною частиною ФАД в окисленому та відновленому вигляді. Назвіть фермент дихального ланцюга, до складу якого входить ФАД.

91.

Визначте відповідність ферментів і коферментів.

1)

оксидоредуктази;

А -

АТФ;

2)

рацемази;

В -

піридоксальфосфат;

3)

a-декарбоксилази;

С -

кофермент ацилювання;

4)

нуклеотидилтрансферази;

D -

тіамінпірофосфат.

5)

фосфотрансферази;

6)

карбоксилази.

92.

Піридоксалеві ферменти беруть участь у реакціях переамінування a-аміно- й a-оксикислот, у реакціях рацемізації та декарбоксилювння амінокислот, дезамінування оксіамінокислот, десульфатуванні сірковмісних амінокислот тощо. Активною частиною кофактора є альдегідна група, яка може взаємодіяти з аміногрупою. Позначте на схемі назви відповідних сполук.

93.

Поясніть біохімічний сенс вимог (вони є підкресленими), що пред'являються до зберігання та використання препаратів ферментів.

1)

розчинення сухого препарату дистильованою водою, що має кімнатну температуру;

2)

при розчинення препарату перемішувати його треба дуже обережно, запобігаючи утворення піни;

3)

зберігати розчини препарату треба при низьких температурах;

4)

при необхідності довготривалого зберігання треба обов'язково висушити препарат та запаювати його в скляні вакуумні ампули.

94.

Визначте клас ферментів (позначені літерами), які каталізують наступні реакції:

1)

Ала + тРНК + АТФ ® Ала-тРНК + АМФ + ФФ;

2)

ацетил-КоА + СО2 + АТФ ® малоніл-КоА + АДФ + Н3РО;

3)

1,3-дифосфогліцерат + АДФ ® 3-фосфогліцерат + АТФ;

4)

Фен + НАДФН + Н^+ ® Тир + НАДФ + Н2О;

5)

фосфодиоксиацетон ® фосфогліцериновий альдегід;

6)

триацилгліцерин гліцерин + жирна кислота;

7)

фруктозо-1,6-дифосфат ® діоксиацетонфосфат + гліцеральдегідфосфат;

8)

(глюкоза)n + Н3РО4 ® глюкозо-1-фосфат + (глюкоза)n-1.

A -

оксидоредуктази;

B -

трансферази;

C -

гідролази;

D -

ліази;

E -

ізомерази;

F -

лігази.

95.

Оберіть речовини, які беруть участь у переносі електронів від ізоцитрату на кисень і розташуйте їх у такій послідовності, як у дихальному ланцюзі.

1)

НАД^+;

6)

кисень;

2)

ФАД;

7)

ФМН;

3)

цитохром С;

8)

Н^3 – АТФаза;

4)

цитохром аа3;

9)

цитохроми bс1.

5)

убіхінон;

96.

Дайте назву ферменту дихального ланцюга, що каталізує окислення убіхінону.

97.

Які з перерахованих визначень вірно описують механізм окисного фосфорилювання?

1)

функцією ланцюга переносу електронів (ЛПЕ) є транспорт протонів крізь внутрішню мембрану до мітохондріального мактриксу;

2)

енергія електронів, що переносяться по ЛПЕ, трансформується в енергію електрохімічного градієнту;

3)

однонаправлений транспорт Н^+ у міжмембраний простір створює градієнт рН;

4)

протонофори роз'єднують тканинне дихання та фосфорилювання;

5)

АТФаза здійснює транспорт Н^+ у міжклітинний простір;

6)

енергія електрохімічного градієнта використовується для синтезу АТФ

98.

Розташуйте відповідні азотисті основи по належності в структурі ДНК і РНК

1)

аденін;

А -

входять тільки до структури ДНК;

2)

гуанін;

В -

входять тільки до структури РНК;

3)

тимін;

С -

входять до структури обох нуклеїнових кислот;

4)

урацил;

D -

не є характерним для жодної нуклеїнової кислоти.

5)

цитозин.

99.

Проведіть розподіл перерахованих сполук по групам.

1)

аденін;

А -

нуклеозид;

2)

цитидин'-5-онофосфат;

В -

азотиста основа;

3)

гуанозин;

С -

нуклеотид.

4)

цитозин;

5)

аденозин;

6)

уридин;

7)

тимідин-5'-монофосфат.

100.

Оберіть комплементарні пари азотистих основ, що забезпечують формування вторинної структури ДНК та РНК.

1)

А – У;

А -

є характерною для ДНК;

2)

А – Т;

В -

є характерною для РНК.

3)

Г – Ц;

4)

Ц – А;

5)

А – Г.

Дата добавления: 2015-06-04