Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Завдання і функції шкільної психодіагностики




Умовно завдання шкільного психолога можан поділити на психолого-педагогічні та психологічні.

Перші пов’язані з обслуговуванням освітньої функції школи і полягають у складанні психологічного потрету обстежуваного учня з метою впровадження індивідуальних психолого-педагогічних впливів.

Задачі другого типу стосуються суто психологічної роботи: консультативної, корекційної, тренінгу, індивідуальної та сімейної терапії.

Виходячи з головних функцій школи – освітньої, виховної та розвиваючою, а також реалізовуючи принцип особистісного підходу в навчально-виховній діяльності, до психодіагностичних задач психолога закладів освіти відносяться:

- визначення готовності дитини до школи;

- вивчення пізнавальних (розумових) здібностей;

- вивчення системи уявлень і понять, що утворюють загальну наукову картину природного та соціального світу;

- виявлення рівня досягнень за конкретними навчальними дисциплінами;

- визначення індивідуальних характиристик особистості учня (темперамент, характер);

- визначення рівня сформованості мотиваційної і ціннісної орієнтації (особистісно-соціальна зрілість);

- виявлення нахилів, здібностей учня (загальних та спеціальних);

- виявлення ОПП (особистіно-професійного плану) учнів, з урахуванням інтересів і здібностей старшокласників;

- вивчення психологічного клімату в учнівському колективі;

- вивчення емоційно-особистісної дезадаптації школяра;

- діагностика порушень розвитку дитини;

- діагностика відносин учнів з батьками.

 

Етапи здійснення діагностико-розвиваючої, діагностико-коректувальної роботи:

1) вивчення практичного запиту;

2) формулювання психологічної проблеми;

3) висунення гіпотез про причини спостережуваних явищ;

4) вибір методу дослідження;

5) використовування методу;

6) формулювання психологічного діагнозу, який повинне обов'язково містити і прогноз подальшого розвитку дитини, причому прогноз як би в двох напрямах: при умові, якщо з дитиною буде своєчасно проведена необхідна робота, і при умові, якщо такої роботи з ним своєчасно проведено не буде;

7) розробка рекомендацій, програми психокоректувальної або розвиваючої роботи з учнями;

8) здійснення цієї програми, контроль за її виконанням.

17. Діагностика емоційно-особистісної дезадаптації учнів. Види та методи діагностики емоційно-особистісної дезадаптації учнів. Схема психологічного обстеження дитини при всіх формах шкільної дезадаптації.

Дезадаптація може супроводжуватись наступними порушеннями: емоційні порушення; фізіологічні (порушення сну, втрата апетиту, розлад процесу травлення, головні болі і т. п.); поведінкові порушення. В діагностиці емоційної дезадаптації розрізняють: описово-симптоматичну діагностику (вимірює ступінь та характер розладів); причинну діагностику (з’ясування причин розладів).

Для описово-симптоматичної діагностики можна використовувати стандартизовані тести-опитувальники: тест Шмішека для виявлення акцентуацій характеру, тест Айзенка для самооцінки психічних станів (фрустрованість, агресивність, ригідність), тест ММР1 (або16-факторний Кеттелла), патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО) для підлітків Лічко, рисуночний тест фрустрованості Розенцвейга

Але симптоматична діагностика не дозволяє виявити причини, що привели до даних емоційно-поведінкових порушень. Для виявлення цих причин застосовують проективні методики в поєднанні з методами бесіди, аналітичного спостереження та психоаналізу, які може провести тільки високопрофесійний психолог. Причини порушень можуть бути різними (конфлікти в сім’ї, алкоголізм батьків, агресивно-ревністні переживання по відношенню до молодшого брата, конфликти в школі і т. п.).

Для визначення зони конфлікту (сім’я, школа, колектив ровесників) можна використати проективні методики ТАТ, для дітей САТ (дитячий апперцептивний тест).

Схема обстеження при всіх формах шкільної дезадаптації:

1). перевірити наявність порушень у пізнавальних процесах.

2). визначити здатність дитини до навчаємості – дозована допомога дорослого.

3). діагностика мотивів, рівня домагань.

4) розвиненість навичок з різних предметів (письма, читання, математики).

5) ставлення дитини до неуспішності або поганої поведінки – емоційний компонент.

6) з’ясувати стиль батьківського виховання.

7) Оцінки та характеристики батьків, вчителів, вихователів, однокласників.

8) Аналіз матеріалу. Висновки. Рекомендації.

 

18. Який зміст Ви вкладаєте в поняття “група” і “колектив”? Референтна група, учнівський колектив та їх роль у формуванні особистості учня. Методи вивчення учнівських груп. Соціометрія. Референтометрія.

Дослідження структури взаємовідносин у групі проводиться за допомогою двох поширених методів: соціометрії та референтометрії.

СОЦІОМЕТРІЯ (від лат. so(cietas) — суспільство, metreo — виміряю) — розроблена Дж. Морено психологічна теорія суспільства і одночасно соціально-психологічний тест, що використовується для оцінки міжособистих емоційних зв'язків в групі. В основі теоретичної С. лежить прагнення пояснити всі сторони соціального життя — економічні, політичні — станом емоційних відносин між людьми, їх симпатіями і антипатіями по відношенню один до одного. Дж. Моренно і його послідовники прийшли до висновку, що всі проблеми сучасного суспільства, незалежно від його класової структури, можуть бути вирішені шляхом перестановки людей відповідно до їх емоційних переваг, так, щоб «соціометрична революція» дозволила гармонізувати суспільні відносини, що є, на їх думку, системами взаємної переваги або неприязні людей. В результаті соціометричної процедури складаються соціометрична матриця, соціограма, обчислюються соціометричні коефіцієнти групової згуртованості, що розуміється як комунікативна спільність.

Серед вітчизняних психологів, що займалися в різний час соціометричними дослідженнями, відомі імена Е.С. Кузьміна, Я.Л. Коломінського, В.А. Ядова, І.П.Волкова і ін. За допомогою соціометрії визначається динаміка міжособових і міжгрупових відносин, вивчається типологія соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, виявляється ступінь соціально-психологічної сумісності членів групи. При вивченні міжособових відносин визначаються симпатії і антипатії людей один до одного, ціннісні орієнтації учасників групової діяльності, особливості соціальної перцепції (сприйняття і взаєморозуміння), взаємооцінки і самооцінки індивідів.

 

РЕФЕРЕНТОМЕТРІЧНІЙ МЕТОД (або референтометрія) (від лат. геfеrеns —той, що повідомляє і греч. metrео — вимірюю) — спосіб виявлення референтності членів груп пи, для кожного індивіда, якій входить до неї. Р.м. включає дві процедури. На попередній (допоміжній) за допомогою листа-опитувальника виявляються позиції (думки, оцінки, відношення) кожного члена групи з приводу значущого об'єкту, події або людини. Друга процедура виявляє осіб, позиція яких, відображена в листі-опитувальнику, представляє найбільший інтерес для інших випробовуваних. Все це вимушує випробовуваного проявляти високу вибірковість відносно тих осіб в групі, чия позиція для нього в даний момент найбільш актуальна. Важливою стороною Р.м. є глибока мотивованість поведінки випробовуваного, поглиненого можливістю ознайомитися з позицією, виказаною референтною для нього особою з приводу значущого об'єкту. Тому Р. м. дозволяє виявити мотив и міжособових виборів, переваг в групі. Разом з тим міра референтності (переваги) суб'єкта визначається тут побічно, через прояв випробовуваним інтересу до позиції цього суб'єкта з приводу значущого об'єкту.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 1710; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.