За формулою. де N – радіус кривизни першого вертикалу, М – радіус кривизни меридіана, визначається:

За формулою

За формулою

де N – радіус кривизни першого вертикалу, М – радіус кривизни меридіана, визначається:

радіус паралелі земного еліпсоїда;

+середній радіус кривизни земного еліпсоїда;

радіус рівновеликої сфери;

полярний радіус.

де a – велика піввісь земного еліпсоїда, B – геодезична широта точки, е - ексцентриситет, визначається:

радіус паралелі земного еліпсоїда;

середній радіус кривизни земного еліпсоїда;

+радіус кривизни першого вертикалу;

полярний радіус.

де a – велика піввісь земного еліпсоїда, B – геодезична широта точки, е - ексцентриситет, визначається:

радіус паралелі земного еліпсоїда;

середній радіус кривизни земного еліпсоїда;

радіус кривизни першого вертикалу;

+радіус кривизни меридіана.

214. Найкоротша лінія на поверхні еліпсоїда між двома довільними точками – це:

+ геодезична лінія між даними точками;

прямий нормальний переріз для першої точки;

прямий нормальний переріз для другої точки;

обернений нормальний переріз для першої точки.

215. Проекція Гаусса є:

+ рівнокутною проекцією;

рівновеликою проекцією;

рівнопроміжною проекцією;

довільною проекцією.

216. Проекція Гаусса є:

+ конформною проекцією;

еквівалентною проекцією;

еквідистантною проекцією;

довільною проекцією.

217. Визначення на поверхні еліпсоїда довжини, прямого та оберненого азимутів лінії за геодезичними координатами її кінцевих точок – це:

пряма головна геодезична задача;

+ зворотна головна геодезична задача;

теодолітне знімання;

геодезична засічка.

218. Визначення геодезичних координат кінцевої точки та оберненого азимуту лінії за геодезичними координатами початкової точки, прямого азимуту та довжині лінії між точками на поверхні еліпсоїда, – це:

+ пряма головна геодезична задача;

зворотна головна геодезична задача;

теодолітне знімання;

геодезична засічка.

219.В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420754,63м. В якій координатній зоні знаходить дана точка?

+6.

4.

2.

8.

220.В системі координат Гаусса-Крюгера спотворення довжин ліній обчислюється за формулою:

+

221. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 90 рівних частин, це:

метрична міра.

радіанна міра.

+градусна міра.

градова (десятинна) міра.

222. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 100 рівних частин, – це:

метрична міра.

радіанна міра.

градусна міра.

+градова (десятинна) міра.

223. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу, це:

довгота.

широта.

азимут.

+радіан.

224. Лінія, що проходить по найнижчих точках місцевості (лощини) – це:

горизонталь.

водорозділ.

+тальвег.

прямовисна лінія.

225. Лінія, що проходить по найвищих точках місцевості, – це:

горизонталь.

+водорозділ.

тальвег.

прямовисна лінія.

226. Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:

ухил місцевості.

стрімкість схилу.

+висота перерізу рельєфу.

перевищення.

227. Кут, який утворений лінією місцевості з горизонтальною площиною (горизонтальним прокладанням), – це:

закладання.

+ухил місцевості.

висота перерізу рельєфу.

перевищення.

228. Прямі та обернені дирекційні кути відрізняються між собою на:

90 градусів.

360 градусів.

+180 градусів.

рівні між собою.

229. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють усі кути й хоча би одну сторону, це:

трилатерація.

полігонометрія.

+тріангуляція.

супутниковий метод.

230. Побудована на місцевості система ламаних ліній з виміряними довжинами ліній та горизонтальними кутами між ними, це

трилатерація.

+полігонометрія.

тріангуляція.

супутниковий метод.

231. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють сторони, це:

+трилатерація.

полігонометрія.

тріангуляція.

супутниковий метод.

232. Для полігонометрії 2 розряду найбільша довжина сторони ходу становить:

0,20 км.

+0,50 км.

0,12 км.

0,25 км.

233. Допустима кутова нев’язка у ході полігонометрії або полігоні 4 класу визначається за формулою:

+

234. Допустима кутова нев’язка у ході полігонометрії або полігоні 1 розряду визначається за формулою:

+

235. Допустима кутова нев’язка у ході полігонометрії або полігоні 2 розряду визначається за формулою:

+

236.Для полігонометрії 1 розряду найбільша довжина сторони ходу становить:

+800 м.

200 м.

500 м.

250м.

237.Для полігонометрії 4 класу найбільша довжина сторони ходу становить:

200 м.

500 м.

120 м.

+3000 м.

238. Координати, початком відліку яких є точка місцевості, – це:

астрономічні координати;

+топоцентричні координати;

геодезичні координати;

просторові прямокутні координати.

239. Відрізок прямовисної лінії від точки місцевості до вихідної рівневої поверхні – це:

абсциса точки;

ордината точки;

апліката точки;

+висота точки.

240. Меридіан зони, проекція якого на площину зображується у вигляді прямої лінії – це:

магнітний меридіан;

+осьовий меридіан;

географічний меридіан;

астрономічний меридіан.

241. За початок відліку координат в проекції Гаусса-Крюгера приймається:

точка перетину Гринвіцького меридіана та лінії екватора;

точка перетину географічного меридіана та лінії екватора;

+точка перетину проекцій осьового меридіана та лінії екватора на площині;

точка перетину магнітного меридіана та лінії екватора.

242. Куполоподібна або конічна форма рельєфу, що здіймається над місцевістю більш ніж на 200 метрів, – це:

+гора;

котловина (улоговина);

хребет;

лощина.

243. Заглиблення конічної або чашоподібної форми рельєфу, яка не має стоку води, – це:

гора;

+котловина (улоговина);

хребет;

лощина.

244. Витягнуте в одному напрямку підвищення земної поверхні з двома схилами в різні сторони – це:

гора;

+хребет;

лощина;

сідловина.

245. Кут між магнітним та істинним меридіанами даної точки – це:

зближення меридіанів;

магнітний азимут;

географічний азимут;

+схилення магнітної стрілки.

246. Кут між меридіаном даної точки і лінією, паралельною осьовому меридіану зони, – це:

+Гауссове зближення меридіанів;

магнітний азимут;

географічний азимут;

схилення магнітної стрілки.

247. Горизонтальний кут між північним напрямом істинного меридіана і напрямом даної лінії за ходом годинникової стрілки – це:

зближення меридіанів;

+істинний азимут;

дирекційний кут;

схилення магнітної стрілки.

248. Головною геодезичною основою топографічних знімань є:

+державна геодезична мережа;

розрядна геодезична мережа згущення;

знімальна геодезична мережа;

висотна геодезична мережа.

249. Наземна споруда, що установлюється для забезпечення видимості між суміжними пунктами геодезичної мережі – це:

репер;

стінний репер;

+геодезичний знак;

розпізнавальний стовп.

250. З наведених нівелірів до високоточних відноситься:

Н-3;

Н-3К;

Н-10;

+Н-05.

251. З наведених нівелірів до точних відноситься:

+Н-3;

Н-10К;

Н-10КЛ;

Н-05.

252. З наведених нівелірів до технічних відноситься:

+Н-10;

Н-05;

Н-3;

Н-3К.

253. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-3 складає:

0,5 мм;

+3 мм;

5 мм;

5 см.

254. Нівелірну складну рейку можна використовувати:

для нівелювання І класу;

для нівелювання ІІ класу;

для нівелювання ІІІ і ІV класів;

+ для технічного нівелювання.

255. Під час перевірки сітки ниток нівеліра умовою є:

+горизонтальний штрих сітки має бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра;

візирний промінь має бути горизонтальним;

вісь круглого рівня має бути паралельна до осі обертання нівеліра;

візирна вісь зорової труби нівеліра має бути паралельна до осі циліндричного рівня.

256. Під час роботи на станції технічного нівелювання різниця між обчисленими перевищеннями за чорними та червоними шкалами рейок не має перевищувати:

+5 мм;

15 мм;

20 мм;

25 мм.

257. Допустима нев’язка у ходітригонометричного нівелювання з n сторін, довжина якого L, визначається за формулою:

258. Практична сума виміряних кутів у розімкнутому теодолітному ході дорівнює:

різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів;

нулю;

+сумі виміряних кутів;

різниці координат кінцевого та початкового вихідних пунктів.

259. Для полігонометрії 4 класу середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:

5'';

+3'';

10'';

20''.

260. Для полігонометрії 1 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:

3'';

+5'';

10'';

15''.

261. Для полігонометрії 2 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:

3'';

5'';

+10'';

15''.

262. У полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів кути вимірюють:

теодолітами технічної точності;

+точними теодолітами;

точними нівелірами;

світловіддалемірами.

263. Під час нівелювання IІІ класу нівелірні ходи прокладають:

тільки в одному напрямі;

+в прямому та зворотному напрямах;

два рази в одному напрямі;

по два рази в прямому та зворотному напрямах.

264. Під час нівелювання IІІ класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:

5 метрів;

10 метрів;

+2 метри;

4 метри.

265. У разі нівелювання IІІ класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:

+5 метрів;

10 метрів;

2 метри;

4 метри.

266. Під час нівелювання ІІI класу нормальна довжина променя візування:

50 м;

+75 м;

100 м;

150 м.

267. Під час нівелювання IV класу висота променя візування над підстильною поверхнею не має бути менш як:

0,1 м;

+0,2 м;

0,3 м;

0,5 м.

268. Під час нівелювання ІІI класу висота променя візування над підстильною поверхнею не має бути менш як:

0,1 м;

0,2 м;

+0,3 м;

0,5 м.

269. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=8530744 м. В якій координатній зоні знаходить дана точка?

6.

4.

2.

+8.

270. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=4380543 м. В якій координатній зоні знаходить дана точка?

6.

+4.

2.

8.

Дата добавления: 2015-06-04