Засоби проведення поточного, модульного та підсумкового контролю. Розслідування дорожньо-транспортних пригод

Розслідування дорожньо-транспортних пригод

Тема 22. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ, БЕЗПЕКИ РУХУ ТА У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН

Практичне — 2 години.

Завдання для самостійної роботи до заняття:

В зошиті скласти схеми:

а) обставини, які підлягають доказуванню в процесі розслідування ДТП;

б) початкові та подальші слідчі дії при розслідуванні ДТП.

Контрольні запитання:

1. Криміналістична характеристика та види ДТП.

2. Огляд дорожньо-транспортних пригод.

3. Організація розшуку та затримання транспортних засобів та водіїв, які зникли з місця події.

4. Взаємодія слідчого з співробітниками ДАІ та інших служб ОВС при розслідуванні ДТП.

Завдання по виконанню практичних робіт:

1. По запропонованій викладачем фабулі злочину, обстановці конкретного злочину, вирішити питання про порушення кримінальної справи, висунути і обґрунтувати слідчі версії з справи, скласти план проведення початкових слідчих дій.

2. За допомогою контролюючої програми провести тестування студентів з питань теми з метою отримання даних про ступінь засвоєння вивченого матеріалу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабаян Э.А., Гонопольский М.Ф. Учебное пособие по наркологии. – М.: Медицина, 1981.

2. Гурский В.П. Дорожно–транспортные присшествия: методика расследования. – М., 1992.

3. Зотов Б.Л. Расследование и предупреждение ДТП. – М., 1990.

4. Крикунов А.Е. Расследование хулиганств. – Киев, 1978.

5. Криминалистическое обеспечение предварительного расследования. – М., 1992.

6. Меретуков Г.М. Криминалистические проблемы борьбы с наркобизнесом организованных преступных групп. – М., 1995.

7. Николаева Л.П. Наркомания и борьба с распространением наркотических веществ. – М., 1979.

8. Онучин А.П. Проблемы расследования дорожно–транспортных происшествий с учетом ситуационных факторов. – Свердловск, 1987.

9. Руководство для следователей /Под ред. Селиванова Н.А., Снеткова В.А. – М., 1998.

10. Сердюк Л.В., Тимербаева А.Т. Расследование хулиганств и его профилактика. – Харьков, 1989.

11. Шубин В.В. Рассмотрение уголовных дел о хулиганстве. – М., 1980.

Контроль навчальної роботи студентів денної форми навчання у міжсесійний період здійснюється в перебігу аудиторних занять, що провадяться відповідно до розкладу, а також шляхом перевірки результатів самостійно виконаних ними завдань, передбачених робочою програмою з криміналістики.

Поточний контроль – здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять шляхом опитування студентів і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінки знань студентів у відповідності до розроблених критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою програмованого контролю чи комп’ютерної техніки. Він пов’язаний з усіма формами навчального процесу і здійснюється на протязі всього вивчення курсу.

Модульний контроль – здійснюється після вивчення кожної теми і розділу програми, виходячи з оцінок поточного контролю, результатів виконання самостійних практичних завдань з окремих тем курсу та співбесіди викладача з студентами з вивчених тем, а також шляхом рубіжного тестування (виконання тестових завдань), експрес-аналізу знань за допомогою технічних засобів навчання.

Результати модульного контролю використовуються викладачем для забезпечення ритмічної навчальної роботи студентів, прищеплювання останнім уміння чітко організувати свою працю, своєчасного виявлення студентів, які не встають в повній мірі засвоювати програмний матеріал і надання ним допомоги, а також для організації індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими студентами.

Підсумковий контроль – здійснюється за результатами вивчення курсу в формі підсумкового заліку та іспиту під час екзаменаційної сесії.З професійно-орієнтовних і спеціальних дисциплін складається усний екзамен у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі екзаменаційних білетів, затверджених у встановленому порядку. Перелік питань, які виносяться на екзамен з криміналістики, складається з питань, що розглядалися на семінарських і практичних заняттях, а також з питань, рекомендованих студентам для самостійного опрацювання у позааудиторний час.

Студент вважається допущеним до заліку та екзамену, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом та графіком навчального процесу та набрав мінімальну кількість балів за кредитно-модульною системою, що дозволяють допустити його до складання заліку та екзамену. Якщо студент в процесі навчання виконав всі види робіт, передбачених планом і отримав максимальну кількість балів по кожному модулю (блоку тем), викладач має право зарахувати йому залік чи іспит автоматично, без його складання.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ:

Види робіт	Аудиторні заняття	Самостійна робота, виконання індивідуальних занять	Модульний контроль
	Максимум 30 балів за 1 модуль	Максимум 30 балів за 1 модуль	Макс. 40 балів за 1 модуль
Види завдань та їх рейтинг у балах	Відсутній з поважних причин (наряд, хвороба, відрядження, відпустка)	0 балів	Вирішення запропонованих практичних задач або виконання вправ	до 7 балів	Здійснюється у формі контрольної роботи або тестування
Ведення конспекту, що містить матеріали лекції, підготовки до семінарських та практичних занять, опрацювання першоджерел тощо	до 5 балів	Відмінно	33-40 балів
Наявність на занятті без відповіді	+ 1 бал	Підготовка тексту реферату	до 10 балів	Добре	25-32 бали
Незадовільна відповідь	0 балів	Підготовка тексту реферату та доповідь по ньому	до 15 балів	Задовільно	17-24 бали
Задовільна відповідь або виконання вправи	+ 2 бали	Участь у конференціях, круглих столах, підготовка доповідей та статей	до 20 балів	Незадовільно	0-16 балів
Добра відповідь або виконання вправи	+ 3 бали	Виконання індивідуальних творчих завдань (за узгодженням з викладачем та відповідно до програми курсу)	до 15 балів
Відмінна відповідь або виконання вправи	+ 4 бали

Дата добавления: 2015-06-04