Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дифракція на круглому отворі




Дифракція в променях, що розходяться

Метод Френеля дає можливість розрахувати|спроможність| явища, що мають місце тоді, коли на шляху|колія,дорога| поширення хвилі поставлені непрозорі екрани, щілина або інші перешкоди, тобто коли закрито|зачинено| частину|частка| фронту хвилі. Ці явища огинання світлом перешкод мають назву явищ дифракції.

В усіх міркуваннях в основу покладемо гіпотезу Френеля про те, що та частка фронту хвилі, яка закрита|зачинена| екраном, зовсім не діє, а відкриті|відчинені| частки хвилі діють так само, начебто перешкод|начебто| і не було.

 

Нехай світлова хвиля зустрічає на шляху|колія,дорога| екран із|із| круглим отвором.

Легко бачити, що якщо отвір відкриває|відчиняти| всього лише одну зону або невелике непарне число зон, то дія світла в точці|точка| В буде більшою, ніж за відсутності екрану. Максимум дії відповідає розміру отвору в одну зону. Якщо ж отвір відкриває|відчиняти| парне число зон, то світлове збудження в точці В буде менше, ніж при вільній хвилі. Найменша освітленість відповідає двом зонам.

Аналогічна картина спостерігатиметься для будь-якої точки, яка розташована на лінії АВ. Розрахунок картини в точках, які розташовані в площині|плоскість|, перпендикулярній до АВ,складніше, але|та| внаслідок симетрії всього розташування зрозуміло, що розподіл світла у вказаній площині|плоскість| повинен бути симетричний, тобто область однакової освітленості повинна розташовуватися кільцеподібно біля точки В. Привдалому|успішний| досліді можна спостерігати декілька концентричних областей максимумів і мінімумів освітленості, які плавно переходять одна в одну.

При віддаленні|віддалення| отвору отримаємо|одержимо| то світло, то темряву в центрі.


 

2) Дифракція на круглому екрані

 

Якщо помістити між джерелом світла А і точкою В непрозорий круглий екран, то згідно з геометричною оптикою ми повинні побачити тінь у межах екрану, проте на досліді спостерігається світла пляма.

Розглянемо цей випадок, використовуючи хвильову теорію.

Рис.2.28

Розіб'ємо хвилю на зони: перша зона в межах екрану, друга на більше і т.д. Тут ми повинні починати побудову|шикування| діаграми з другої зони, оскільки|тому що| перша зона закрита|зачинена| екраном (рис. 2.28), якби були закриті 2, 3, і т.д. зон, то діаграма б починалася з наступної|такий| зони.


Різниця буде в тому, що зменшиться освітленість центральної світлої плями. Отже, згідно з хвильовою теорією в точці В завжди буде світла пляма|точка|, освітленість якої залежить від числа зон закритих|зачинених| екраном. Змінювати|зраджувати| освітленість можна наближаючи або віддаляючи екран до джерела світла, тим самим, змінюючи|зраджуючи| число закритих|зачинених| екраном зон. Внаслідок симетрії всієї картини відносно АВ (рис. 2.21)світла пляма|точка| у т. В оточена кільцевими зонами тіні і світла. У міру віддалення від т. В в сторони кільця стають все менш і менш різкими, поки|доки| далеко від т. В не вийде рівномірна освітленість.

3) Якщо ми візьмемо не круглий екран і не точкове джерело, а протяжне джерело і на шляху|колія,дорога| поставимо, наприклад, дріт, то побачимо ряд|лава,низка| світлих і темних смуг (рис. 2.29).

 

Рис.2.29

Якщо візьмемо не дріт, а щілину, то отримаємо|одержимо| в центрі або світлу, або темну смугу залежно від числа закритих|зачинених| щілиною зон.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 757; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.