Дисперсія дифракційних решіток

Основне призначення спектральних апаратів полягає у встановленні довжини хвилі досліджуваного світла – завдання|задача|, яке в більшості випадків зводиться до визначення відмінності в довжинах хвиль двох близьких спектральних ліній. Звичайне|звичний| положення|становище| спектральної лінії в апараті задається кутом|ріг,куток|, що визначає напрям|направлення| променів. Тому дисперсія визначається кутовою відстанню між лініями, що відрізняються за довжиною хвилі на 1 Å. Якщо двом лініям, що відрізняються за довжиною хвилі на , відповідає різниця кутів, рівна , то мірою дисперсії буде величина

– кутова дисперсія. 2.36

Оскільки|тому що| ми часто спостерігаємо положення|становище| лінії на екрані або фотопластині, то зручно замінити кутову відстань між лініями лінійною відстанню , вираженою|виказаною,висловленою|, наприклад, у міліметрах. Якщо фокусна відстань лінзи, що проектує спектр на екран, дорівнює , то, зрозуміло, , так що і виражається|виказується,висловлюється| в міліметрах на ангстрем. На практиці нерідко|незрідка| вказують|вказувати| обернену величину, характеризуючи дисперсію апарату числом ангстремів, що вкладається|вкладатися| на один міліметр фотопластини.

Нехай є дві близькі довжини хвилі і . Відстань між максимумами для і знайдеться|перебуде| з|із| умови, що визначає положення|становище| максимумів:

Диференціюючи, маємо:

. 2.37

Таким чином, дисперсія тим більша, чим менший період решітки і чим вищий порядок|лад| спостережуваного спектру.

Дата добавления: 2015-06-04