Розділ 2. Політична теорія Джона Локка

Джона Локка (1632 – 1704) вважають систематизатором ліберальних ідей, що були розвинені в Англії в ХVII столітті. Наукову діяльність він активно поєднував з політичною. В 1672 і 1679 р. Локк обіймав посади у вищих владних установах Англії. Наприкінці 1675 - середині 1679 р. Локк перебував у Франції. В 1683 р. Разом з лордом Шефтсбери він емігрував у Голландію, де якийсь час змушений був переховуватися під чужим ім'ям: король Яків II вимагав його видачі як змовника проти Англії. В 1688 р. відбулася так звана „Славна революція” – Вільгельм Оранський був проголошений королем Англії на умовах різкого обмеження його влади парламентом. Були закладені основи того політичного режиму конституційної монархії, що існує в Англії й досьгодні. В 1689 р. Локк, що приймав активну участь у підготовці державного перевороту, повернувся до Англії, де помер у жовтні 1704 р.

В 1689 році Локк видав свій знаменитий „Досвід про людське розуміння” (Essay on human understanding), що поклав початок теорії сенсуалізму. У тому ж році він надрукував „Трактат про уряд” (Treatise on government), у першій частині якого він спростовував навчання Фільмера, а в другий викладав свої власні погляди на походження й устрій державної влади.

Локк відкинув вчення про притаманні людині ідеї, які визнавалися як схоластами, так і картезіанцями. Все людське пізнання ґрунтується на досвіді, частково зовнішньому, котрий надходить за допомогою зовнішніх почуттів, частково на внутрішньому, котрий здобувається шляхом рефлексії або спостереження над діями розуму кожного індивіда. Всі наші прості поняття добуваються тим або іншим способом, складні ж складаються за допомогою сполучення простих. Вся діяльність розуму обмежується тим, що він убачає згоду або незгоду одержуваних ззовні даних.

Друга частина „Трактат про уряд” має набагато більше значення. Тут Локк ставить собі завданням дослідити походження, обсяг і мету державної влади. На противагу Філмору він суворо відрізняє її від влади батьківської. Державна влада, за визначенням Локка, є правом встановлювати закони, що забезпечуються покараннями, для встановлення й охорони власності, а також вживання суспільних сил для виконання цих законів і для захисту від зовнішніх нападів, в ім'я загального добра. Під поняттям власності Локк розуміє не лише володіння речами, а й все, що належить людині – життя, волю, майно, одним словом, всі її права.

Щоб зрозуміти справжнє походження державної влади, на думку Дж. Локка, треба глянути на той стан, у якому люди перебувають за своєю природою. Насамперед, це – стан повної свободи: люди можуть направляти свої дії й керувати своєю особою й майном за своєю волею, у межах природного закону. Дослідження властивостей батьківської влади приводить Локка до вчення про державу. Остання утворюється там, де вільні люди відмовляються від права самим захищати свої надбання й карати порушників закону, надаючи це цілому суспільству. Внаслідок того, держава одержує владу: 1) видавати закони, що визначати розміри покарань за різні злочини, тобто влада законодавчу; 2) карати злочини, вчинені членами союзу, тобто влада виконавчу; 3) карати образи, що наносяться союзу зовнішніми ворогами, тобто право війни й миру. Все це, однак, дається державі виключно для охорони надбання громадян. Останні, зі свого боку, передають всі свої сили у розпорядження суспільної влади, для виконання її наказів. Але за суттю, ці накази є власними рішеннями кожного індивіда, тому що вони проголошуються або ним самим як членом суспільства, або його представниками. Цим способом, тобто передачею цілому суспільству права виконувати природний закон, вільні люди утворюють єдиний народ, що перебуває під єдиною верховною владою. Встановлюючи суддю для рішення суперечок й покарання образ, вони тим самим, із природного стану переходять у цивільний. Такого роду зречення від природних прав може відбутися тільки як наслідок згоди всіх. Кожний при цьому зобов'язується підкорятися рішенням більшості, тому що союз, будучи єдиним тілом, повинен мати єдину волю, і ця воля може бути тільки вираженням переважної сили, тобто більшості громадян, що входять до складу держави. Без такого підпорядкування союз був би неможливий. Таким чином, єдина правомірна підстава всякої державної влади полягає в згоді вільних осіб підкорити свою волю рішенню більшості.

План семінарського заняття

1.Специфіка політичного розвитку Англії ХVІІ століття та творчість Дж. Локка.

2. Погляди Дж. Локка на державу та політичну владу.

3. Світський та релігійний компоненти політичних ідей Дж. Локка.

Теми рефератів та доповідей

1. Обґрунтування доцільності суспільного договору у політичному вченні Дж. Локка.

2. Тлумачення природного стану Дж. Локка.

3.Співвідношення видів влади у вченні Дж. Локка.

Дата добавления: 2015-06-04