Методичні рекомендації. Контрольні запитання

Контрольні запитання

Контрольні запитання

Поняття і почерку та його значення при розслідуванні злочинів.

Діагностичні та дентифікаційні питання, що вирішуються при дослідженні почерку.

Підготовка та призначення почеркознавчої експертизи.

Поняття письмової мови і її ознаки.

Підготовка і призначення авторознавчої експертизи.

Методичні рекомендації та завдання.

Готуючись до заняття необхідно уяснити, що в письмових документах розрізняють смислову сторону (письмову мову) і почерк, яким виконаний текст. У зв'язку з цим існують два напрямки дослідження письмових документів – криміналістичне авторознавство і почеркознавство. У рамках першого напрямку вивчаються ознаки письмової мови автора документа, що відтворилися в тексті: граматичні, стилістичні, семантичні та ін. У почеркознавстві вивчають графічну сторону письма – почерк виконавця документа. Серед загальних ознак почерку виділяють виробленість, нахил, зв’язність, розмір букв, складність, топографічні й інші ознаки. Часткові ознаки почерку характеризують індивідуальні особливості рухів виконавця.

Література.

Судебно-почерковедческая экспертиза. М., 1989.

Федосеева В.Б., Золотова Т.Н. Основные правила подготовки материалов для производства судебной почерковедческой экспертизы. М., 1980.

Тема 20. Криміналістичне ототожнювання людини за ознаками зовнішності

Аудиторне заняття - 1 год.

1. Класифікація ознак зовнішності людини.

2. Метод словесного портрету та його значення.

3. Виготовлення суб`єктивних портретів.

4. Підготовка і призначення портретно-криміналістичної експертизи.

При підготовці до заняття студентам необхідно засвоїти основні терміни криміналістичного вчення про зовнішність людини: поняття зовнішності, елементів і ознак зовнішності. У криміналістиці поняття зовнішності людини включає сукупність елементів і ознак будови його тіла і речей, що носяться. Необхідно розрізняти власні і супутні ознаки зовнішності, особливі і помітні прикмети. Криміналістична класифікація ознак зовнішності включає три групи: загальнофізичні (стать, вік, зріст, расова належність та ін.); анатомічні ознаки тіла людини; функціональні (хода, мова, міміка тощо). Найбільш повний опис ознак проводиться методом словесного портрета. Варто зрозуміти в чому є особливість опису зовнішності людини методом словесного портрета і її відмінність від повсякденного опису. При вивченні теми треба розрізняти види суб'єктивних портретів: мальовані, мальовано-композиційні, фото-композиційні.

Література

1. Снетков В.А. Габитология. Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1979.

2. Зинин А.М., Мамедов Г.М. Особенности изготовления субъективных портретов. К., 1990.

Дата добавления: 2015-06-04