Соняшник

Клас – Дводольні (Dicotyledones)

Родина – Айстрові (Asteraceae L.)

Рід – Helianthus

За різними класифікаціями до цього роду відносять від 50 до 264 видів. За класифікацією К. Хейзера (США) рід Helianthus включає 68 багаторічних і однорічних видів. Багаторічних видів більше, але однорічні мають значно ширший ареал. У 1980 р. А.В. Анащенко (ВІР) на основі генетико-еволюційного вивчення соняшнику розробив класифікацію, згідно якої рід Helianthus включає 10 видів: один збірний диплоїдний однорічний вид – Н. annuus L., і дев’ять багаторічних (ди-, тетра- і гексаплоїдних). В польовій культурі використовують два види: однорічний диплоїдний Н. annuus L. (2n = 34) і багаторічний гексаплоїдний Н. tuberosus L. (2n =102).

Вид Н. annuus включає три підвиди: subsp. annuus, subsp. lenticularis, subsp. petiolaris. Весь культурний соняшник за класифікацією О.В. Анащенка належить до виду Н. annuus L. підвиду annuus. Підвид annuus ділиться на чотири різновиди, які раніше називали екотипами і розрізняли між собою за тривалістю вегетаційного періоду, висотою рослин, розгалуженістю стебла, кількістю міжвузлів, довжиною та панцирністю сім’янки:

Різновид – annuus (Північно-російський екотип), скоростиглі та середньостиглі форми (вегетаційний період 75-120 днів, висота рослин 65 – 125 см). Сильно розгалужені, рідко слабо розгалужені. 10-20 міжвузлів, довжина сім’янки 8-11 мм, сім’янки панцирні.

Форма – annuus;

Форма – ornamentalis – декоративний соняшник, в тому числі і селекційні сорти.

Різновид – australis, (Південно-російський екотип) пізньостиглі рослини (вегетаційний період 135-165 днів), високорослі (200-400 см заввишки). Стебла нерозгалужені, або з розгалуженою верхівкою. 30-40 міжвузлів. 10-14 мм – довжина сім’янки. Сім’янки переважно безпанцирні. Листя велике. Придатні як вихідний матеріал в селекції кормових і силосних форм.

Форма australis

Форма intermedius – рослини переважно гібридного походження між формами australis та annuus або формою primigenius

Різновид – armeniacus, (вірменський екотип), середньостиглі форми (110-135 днів), висотою 110-200 см, переважно стебло з розгалуженою верхівкою. 18-25 міжвузлів. Листя крупне. 18-25 мм – довжина сім’янки. Сім’янки переважно безпанцирні, в основному лузальні форми.

Форма – armeniacus;

Форма – hibridis, гібридні рослини між формами armeniacus і primigenius або pustovojtii.

Різновид – pustovojtii, (середньо-російський екотип), олійний соняшник. Середньостиглі та середньопізні форми (90-135 днів), висотою 120-190 см, стебло переважно нерозгалужене, 14-23 міжвузля. Довжина сім’янки – 8-14 см. Сім’янки панцерні.

Форма – ruralis, слабко культурні вихідні форми олійного соняшнику. Стебло з розгалуженою верхівкою, сім’янки невеликі, смугасті або різнокольорові, не осипаються.

Форма – primigenius, культурний олійний соняшник, нерозгалужений.До цієї форми належать місцеві сорти народної селекції, перші селекційні сорти СРСР, майже всі сорти закордонної селекції.

Форма – pustovojtii, висококультурні сорти з високим вмістом оліїв ядрі насіння (більше 58 %) і низьким відсотком лушпиння (менше 28 %).

Різновидності соняшнику розрізняються за забарвленням насінин та наявністю панцирного шару клітин.

Характеристика найпоширеніших різновидностей соняшнику (середньоросійський екотип)

Різновидність	Забарвлення сім’янок	Наявність забарвлення смужок	Панцерність
Сіра, Striatofumosis	Сіре	Білі	Безпанцерні
Біла Albidus	Біле	Без смужок	Безпанцерні
Сіро-срібляста Incnus	Сіро-сріблясте	Без смужок	Панцерні
Сіро-смугаста Striatoplumbus	Темно-сіре	Грифельне	Панцерні
Чорно-вугільна Nigritus	Чорно-вугільне	Без смужок	Панцерні
Чорно-фіолетова Violaceonigrus	Чорно-фіолетове	Без смужок	Панцерні
Буро-смугаста Striatobrunnescens	буре	Темно-сіре, буре	Панцерні і безпанцерні

За наявністю в оплодні насінини панцирного шару сорти та гібриди поділяють на панцерні та безпанцерні. Панцерні сорти та гібриди в складі оболонки мають речовину чорного кольору (фітомелан), що містить до 76% вуглецю. Такі сорти не уражуються соняшниковою міллю.

Незалежно від групи, до якої належить соняшник, в залежності від ступеня виповненості насінин розрізняють соняшник олійний, лузальний і межеумок.

Ознаки груп соняшнику за будовою сім’янок

Ознаки	Олійний	Лузальний	Межиумок
Довжина сімянки, мм	8-14	15-22	7-18
Ширина сімянки, мм	4-8	6-13	5-12
Товщина сімянки, мм	3-6	5-7	4-6
Виповненість сім’янки	Добре виповнені, ядро заповнює порожнину, утворену оплоднем	Ядро заповнює 2/3 порожнини сім’янки	Ядро заповнює більше 2/3 порожнини сімянки, але не повністю
Ребристість оплодня	слабка	виражена	слабка
Товщина оплодня	тонкий	товстий	Середній або товстий
Лузжистість, %	20-30	46-56	30-45
Вміст олії, %	24-56	26-30	25-43
Маса 1000 насінин	58-84	70-120	60-75
Стебло - Висота, см - товщина - розгалудженість	75-120 Тонке немає	150-400 Товсте має	100-150 Середнє немає
Діаметр кошика, см	8-20	20-50	10-25
Стійкість до вовчка та соняшникової молі	стійкі	нестійкі	нестійкі

Сортові ознаки соняшнику

(основні)

1. Природна висота при стиглості(см):

а) Дуже низька < 60

б) Низька 60-100

в) Середня 101-140

г) Висока 141-180

д) Дуже висока >180

2. Стебло (положення у просторі): прямостояче, напівпоникле і поникле

3. Розгалуженість стебла:

нерозгалужене, слаборозгалужене, середньорозгалужене

4. Форма кошика: увігнута, плеската, випукла, безформна

5. Розмір кошику (діаметр, см):

· Малий <15

· Середній 15-25

· Великий >25

6. Розмір сім’янок (довжина, мм): Дуже коротка < 4,1

а. Коротка 4,1-8,0

б. Середня 8,1-12,0

в. Довга 12,1-16,0

г. Дуже довга >16

7. Панцирність: 93-100 % у більшості сучасних сортів

8. Лузжистість: 18 – 32 %.

9. Олійність: до 56 %. Існує пряма залежність з тривалістю вегетаційного періоду. У пізньостиглих форм олійність вища, у скоростиглих – менша. У скоростиглих – до 33%. У деяких пізньостиглих може сягати 70 %. Олійність залежить від живлення (азот – знижує, Р і К – підвищують).

10. М₁₀₀₀ = 56-96 г

11. Тривалість вегетаційного періоду: скоростиглі, середньоранні, середньостиглі та середньопізні

12. Стійкість до вовчка: сорти, стійкі до раси В, називаються стійкими, а стійкі до раси А, але не стійкі до раси В – нестійкими до вовчка

13. Посухостійкість: середня, висока

Методика експертизи сортів на відмітність, однорідність та стабільність передбачає також визначення таких ознак:

14. Гіпокотиль. Антоціанове забарвлення: відсутнє, слабке, середнє, сильне, дуже сильне.

15. Сім’ядолі: а) форма: еліптична, видовжена, лопатоподібна, яйцеподібна

б)розмір: маленькі, середні, великі.

Дата добавления: 2015-06-04