Методичні вказівки

Для з'ясування першого питання рекомендується, у першу чергу, простежити процес набуття Україною незалежності в серпні 1991 р. та утвердження нею свого іміджу на міжнародній арені.

Необхідно згадати про роль України як члена ООН у підготовці та прийнятті міжнародно-правових актів з прав людини та в роботі багатьох міжнародних контрольних та правозахисних органів починаючи з 1945 р., але одночасно довести, що тільки після здобуття незалежності Україна стала реальним та повноправним членом міжнародно-правової системи. Необхідно детально зупинитися на тих визначальних міжнародно-правових актах, які Україна ратифікувала, ставши незалежною, зокрема ті, які були прийняті в рамках: ООН, Ради Європи, Міжнародної організації праці (МОП), інших міжнародних організацій. Потрібно згадати той дуже важливий факт, що Україна стала першою державою в світі, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї (можна подати різні точки зору та оцінки щодо цього факту).

Першою серед колишніх радянських республік Україна приєдналася до Партнерства заради миру, а також до Статуту Ради Європи, ставши 37-им повноважним членом цієї організації. Слід також проаналізувати важливі кроки, які були зроблені за роки незалежності на шляху України до європейського співтовариства.

При підготовці другого питання необхідно з'ясувати суть поняття «глобалізація», прояви цього процесу у сфері економічній, політичній, культурній, духовній і т.д. Потрібно проаналізувати детальніше її позитивні та негативні впливи на розвиток міжнародних відносин та міжнародного права. Обов'язково слід вказати на те, що об'єктна сфера міжнародного права постійно розширяється за рахунок питань, які традиційно належали до внутрішньої юрисдикції держав, а зараз передані для міжнародно-правового регулювання (так, до СОТ перейшли питання застосування тарифних і нетарифних бар'єрів, інтелектуальної власності, інвестиційних заходів, екологічних нормативів тощо; до компетенції МВФ держави передали питання, пов'язані із валютними курсами та платіжними балансами тощо).

Можна також зупинитися на проблемі прискорення процесу обмеження суверенних прав держави та зміцнення суверенітету індивіда, що ще раз доводить, що проблеми, пов'язані із правами людини, теж мають глобальний характер і можуть бути ефективно вирішені тільки спільними зусиллями держав.

Необхідно критично проаналізувати наукові ідеї про необхідність «глобального управління», створення «світового уряду» та «глобальної правової системи.

ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)

Дата добавления: 2015-06-04