Методичні вказівки. Тема 29. Співробітництво в сфері юстиції та внутрішніх справ ЄС

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Лекція - 1 година.

Тема 29. Співробітництво в сфері юстиції та внутрішніх справ ЄС

Ключові слова та поняття: видача (екстрадиція) злочинців, гармонізація кримінального права, Європол, Євроюст, «оперативне співробітництво», тероризм, «транснаціональна» злочинність.

Семінарське заняття – 1 година.

Матеріали, що рекомендуються для вивчення

Правові акти:

1. Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір) 1992 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_029

2. Амстердамський (1997 р.) договір[Текст]: довідкове видання. - // Європейський Союз: словник - довідник / ред. М. Марченко. - вид. 3-тє, оновл. - Киiв: К.І.С., 2006.

3. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_033

4. Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників (ETS 086) Страсбург, 15 жовтня 1975 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: www.gp.gov.ua/ua/file_downloader.html?_m=fslib&_t...

5. Решение Совета от 6 апреля 2009 г. о создании европейского полицейского ведомства (Европол) (2009/371) /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://eulaw.ru/translation/2009/371

Література:

1. Бирюков П.Н. О некоторых аспектах деятельности Евроюста / П.Н. Бирюков / / Международное публичное и частное право. - 2007. - № 2.

2. Валеев P.M. Выдача преступников в современном международном праве / P.M. Валеев — Казань, 1976 р

3. Европейское право. Учебник для вузов. / Под. общ. ред. д. ю. н., проф. Л.М. Энтина. - М.: Издательство НОРМА,2000

4. Європейський Союз: Консолідовані договори / Наук. ред. В. Муравйов.– К.: Port-Royal, 1999.

5. Каюмова А.Р. Механизмы осуществления уголовной юрисдикции государствами ЕС в рамках формирования пространства свободы, безопасности и правосудия / А.Р. Каюмова / / Международное публичное и частное право. - № 4. - 2007.

6. Лукашук И.И., Наумов А.В. Видача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве / И.И. Лукашук, А.В. Наумов – М., 1998

7. Панов В.П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями / В.П. Панов — М., 1993

8. Право Європейського Союзу: Навчальний посібник / За ред. Р.А. Петрова. – 2-е вид. – К.: Істина, 2009.

План заняття

1. Компетенція ЄС з питань боротьби із злочинністю (співробітництво поліцій і судових органів у кримінально-правовій сфері).

2. Шенгенські угоди, їх характеристика. Візовий режим відповідно до Шенгенських угод.

3. Співробітництво у боротьбі із злочинністю в ЄС: шахрайством, розповсюдженням наркотичних речовин та психотропних засобів та ін.

Правове регулювання співробітництва в сфері внутрішніх справ здійснюється на основі положень Маастрихтської угоди 1992 р. про створення ЄС та Амстердамської угоди 1997 р., в яких містяться напрямки даного співробітництва. Предмет СПСО утворюють питання боротьби зі злочинністю, включаючи діяльність по запобіганню, розслідуванню, притягненню до відповідальності і виконанню покарань за кримінальні злочини. В рамках даного питання студентам необхідно звернути увагу на основні повноваження Європейського Союзу в рамках СПСО й акти, які приймаються в цій сфері, перераховані в Договорі про ЄС, зокрема: прийняття спільних позицій; розробка конвенцій між державами-членами; законодавчі і розпорядницькі повноваження; юрисдикційні повноваження; координація і сприяння діяльності правоохоронних служб держав-членів; укладення міжнародних договорів.

Висвітлення наступного питання студенти повинні почати з Шенгенського договору, який був підписаним в містечку Шенгені (Люксембурґ) 14 червня 1985 р. В даному договорі Бельгія, Люксембурґ, Нідерланди, Німеччина та Франція погодилися поступово скасовувати контроль на спільних кордонах і запроваджувати свободу пересування для всіх громадян країн ЄС, які підписали цю угоду, інших держав-членів та громадян третіх країн. Ті ж п’ять країн підписали 19 червня 1990 р. Шенгенську конвенцію, у якій викладено заходи та гарантії щодо запровадження свободи пересування. Шенгенська конвенція доповнює відповідні внутрішні заходи і підлягає ратифікації в національних парламентах. Відтоді до числа країн, що підписали Конвенцію, приєдналися Італія (1990), Іспанія та Португалія (1991), Греція (1992), Австрія (1995), Швеція, Фінляндія і Данія (1996); Конвенцію підписали також Ісландія та Норвегія. Отже, наразі до так званої “Шенгенської зони” або “Шенгена” входять 15 країн – 13 держав ЄС, а також Ісландія з Норвегією. Договір і Конвенція, разом з деклараціями та рішеннями, ухваленими Шенгенською виконавчою радою, утворюють сукупність документів, відомих під назвою “Шенгенський доробок”. Шенгенські країни вдалися, зокрема, до таких спільних заходів: скасували контроль на спільних кордонах; виробили єдині правила перетину зовнішніх кордонів; в аеропортах і портах розділили термінали для тих, хто мандрує всередині Шенгена і для тих, хто прибув ззовні; гармонізували умови в’їзду та візові вимоги для короткотермінового перебування; створили Шенгенську інформаційну систему, тощо. Розглядаючи дане питання студенти повинні визначити переваги та недоліки даних угод та оцінити перспективи України як учасниці Шенгенського простору.

Відповідно до Договору про Європейський Союз як пріоритетна задача СПСО зазначена боротьба з тяжкими й особливо тяжкими злочинами, що становлять загрозу для всіх держав — членів Союзу: тероризм; торгівля людьми; злочини проти дітей; торгівля наркотиками; торгівля зброєю; корупція; шахрайство. Студентам необхідно висловити свою позицію з приводу ефективності співробітництва держав-членів ЄС в даній сфері.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)

Дата добавления: 2015-06-04