За винятком зірчастих нейронів кори, усі нейрони кори мозочка вико­нують гальмівні функції

Кожні 100 мс "обчислювальна ма­шина" мозочка завдяки значним галь­мівним зв'язкам скидає попередню ін­формацію і готова до приймання нової. Завдяки цій властивості мозочок може брати участь в оперативному управлінні рухом.

Крім кори в глибині мозочка серед білої речо­вини є скупчення нервових клітин, які утворюють його підкіркові парні ядра:

- зубчасте, ядро шатра, пробкоподібне й кулясте.

Ней­рони від цих ядер прямують до стовбу­ра головного мозку.

Функціональне зна­чення окремих ядер мозочка нерівнознач­не.

Так,

- коркоподібне й кулясте ядра відпо­відають за підтримання пози тіла,

- зубчас­те — за точність, швидкість і плавність рухів.

- ядро шатра, яке регулює ак­тивність вестибулярного ядра. Це - вестибулярний регулятор, і він ре­гулює активність нейронів вестибулярного ядра. Тим самим регулює процеси рівноваги і все, що пов'язано з діяльністю вестибулярних ядер, передає інформацію на нейрони ретикулярної формації мосту, забезпечує взаємну координацію пози й ціле­спрямованих рухів, корекцію виконання рухів завдяки механізмові зворотного зв'язку за допомогою коркоподібного й кулястого (проміжних) ядер. Вони впливають на червоні ядра та ретикулярну формацію довгастого мозку на основі інформації від м'язових вере­тен і рухової кори, коригуючи повільні рухи в процесі навчання. Хоча можуть використовуватись також при швидких і дуже склад­них рухах у разі дефіциту часу,

- Сам черв'як забезпечує рухові ре­акції м'язів шиї і тулуба.

Проте цілісна свідома і несвідома рухова функція здійснюється завдяки постійній взаємодії мозочкових і позамозочкових структур.

Дата добавления: 2015-06-04