Отже, в корі обох півкуль існують чоти­ри чутливі та чотири рухові зони

У корі потиличної частки розміще­ний кірковий кінець зорового аналізато­ра, центральна частина якого у людини локалізується в ділянці шпорної борозни.

Вторинна і третинна зорові зони оточують первинну зону кільцем. Особливістю будови первинної зорової зони є значний розвиток IV шару кори, який складається з численних зір­частих нейронів, і розщеплення цього шару на три підшари.

У первинній проекційній зоні закінчуються зорові волокна, що перери­ваються у бічному колінчастому тілі, а у вторинній зоні — волокна, які перерива­ються в ядрах подушки таламуса. Ці дві системи зорових проекцій значною мірою ізольовані одна від одної.

Первинна зоро­ва зона потрібна для чіткого сприймання зорових об'єктів, а вторинна здійснює впізнання зорових образів, тут зберігаєть­ся зорова пам'ять. У третинній зоровій зоні (19 поле) відбувається впізнання сим­волічних зорових образів (літер, цифр, міміки обличчя тощо).

У корі великих півкуль за функціональ­ними ознаками розрізняють проекційні й асоціативні поля.

Проекційні поля

становлять цент­ральні (кіркові) кінці аналізаторів.

Це:

- І і II сенсомоторні зони;

- мотосенсорні зони;

- зорова зона,

- слухова зона;

- смакова зона,

- нюхова зона кори займає ділянку морського коника і при­леглих ділянок кори.

Всю іншу поверхню кори займають асоціативні поля.

Асоціативні поля

— ділянки кори, не пов'язані з виконанням якоїсь специфіч­ної сенсорної чи рухової функції.

Асоціативні поля кори великого мозку займають більшу площу, ніж проекційні.

Нейро­ни цих полів беруть участь в інтеграції сенсорної інформації та забез­печенні зв'язків між чутливими й рухови­ми зонами кори.

Функція асоціативних по­лів є набагато складнішою.

Їхні нейрони, отримуючи інформацію від різних аферентних систем, об'єднують її, інтегрують, формують і запам'ятовують узагальнюючі, абстрактні поняття та уяв­лення.

Асоціативні поля значною мірою ви­значають поведінку людини, її ставлення до навколишнього середовища, до інших людей, інтелектуальний і культурний рівень особистості.

Кора тім'яної частки майже вся зайнята асоціативними полями. У разі ушкодження цієї ділянки стражда­ють найскладніші процеси аналізу й син­тезу вищої нервової діяльності.

Тім'яна частка — це апарат вищої інтегратив­ної діяльності мозку людини, вона без­посередньо стосується процесів біологіч­ної й соціальної адаптації, є фізіологічною основою вищих психічних функцій.

Електрична активність головного моз­ку.

Запис сумарної електричної активності головного мозку, яка відводиться за допо­могою зовнішніх електродів, називають електроенцефалограмою (ЕЕГ). У ній роз­різняють кілька основних ритмів:

альфа-ритм (8-12 Гц), який реєструється у стані спокою при заплющених очах;

бета-ритм (13-30 Гц) — у стані спокою з розплюще­ними очима;

гамма-ритм (30-70 Гц) — під час напруженої розумової роботи;

тета-ритм (4-7 Гц) — у напруженому емоцій­ному стані;

дельта-ритм (0,5-3 Гц) — під час глибокого сну (мал. 172, а).

ЕЕГ відображає сумарні потен­ціали, які відводяться одночасно від знач­ної кількості нейронів. Так, електрод діа­метром близько 1 мм реєструє активність близько 100 000 нейронів, розміщених на глибині 0,5 мм.

Окре­мі ритми ЕЕГ пов'язані з проявом різних видів розумової діяльності людини.

Плоска, або нульова, ЕЕГ є критерієм смерті мозку. Така ЕЕГ реєструється та­кож після застосування електрокопвульсивного шоку (до ЗО хв).

Дата добавления: 2015-06-04