У той самий день празник Пресвятої Богородиці на честь визволення царюючого града Москви від Ахмата, Ординського царя

Пам'ять святої мучениці Агрипини

Місяця червня на 23-ій день

Свята діва Агрипина народилася і виросла в преславному граді Римі старому. З малих літ віддала себе Богові, була (за апостолом) Христовими пахощами серед тих, що спасаються, як же яблуко пахуче чи троянда запашна, так прикладом цнотливого і добродійного життя свого пахла, серцям вірних користь приносячи, і сморід пристрастей відганяла. Прикрасила душу свою дівственною чистотою й обручилася Христові, за Нього ж і на муки у царювання Валеріянове сміливо та мужньо пішла і на великі рани себе віддала задля любови нареченого свого Христа. Палицею по тілу бита була і костей ламання перетерпіла, і одяг з неї зняли, і путами стягнули — звільнена була безплотною рукою Божого ангела, він же укріпив її, всіляке безчестя зруйнувала і в муках передала дух свій Богові. Инші ж рабині Христові — Васса, Павла й Агадоникія — таємно взяли тіло мучениці й вийшли з ним із Римського града. З місця на місце переходячи й довго морем плаваючи, досягли Сицилійської єпархії. І там те святе тіло поховали. Коли ж Сицилія прийняла в себе ті чесні мученицькі мощі, зразу тьмяної бісівської злости позбулася, ще ж і від агарян захистилася молитвами святої Агрипини. Коли агаряни прийшли на град, де церква її була, і посміли його добиватися, хотіли взяти його — раптом всеконечній погибелі були передані. Від чесного її гробу подавалися зцілення всіляким хворобам, й очищувалися прокажені, що приходили з вірою, і всіляку недугу проганяли святі її молитви — благодаттю Христа, Бога нашого.

У той самий день пам'ять святих мучеників Євстохія, Тая і тих, що з ними в Максиміянове царство за Христа постраждали, про них же в Пролозі.

У рік 6988-ий нечестивий цар великої орди Ахмат, озброївшись, прийшов раттю на великого князя Йоана Васильовича, на ріку Угру з великою силою. Тоді ж Москва була в облозі. Великий же князь озброївся молитвою і благословенням тодішнього митрополита Всеросійського Геронтія і Ростовського архиєпископа Васіяна, що був йому духовним батьком. Вони і впросили його міцно подвизатися проти поганих за православне християнство. Пішов з воїнами своїми проти супостатів до ріки Угри. І там довго боровся з ними, побив з них немало. Пізніше ж сталося славне чудо: заступництвом Пресвятої Богородиці страх напав на татар: одні одних боялися і втікали, наче кимось гнані. Премилостивий Бог, молитвами Пресвятої Богородиці, світлу й видатну перемогу без крови показав християнам на супротивних і так зберіг надбання своє — місто Москву і всю Росію. Великий же князь Йоан Васильович прийшов до Москви із сином своїм, великим князем Йоаном, і зі всією силою. І зраділи всі люди радістю великою вельми, і величали Бога і Пресвяту Богородицю за преславне визволення. З того часу в богоспасенному граді Москві встановилося святкування празника Пресвятої Богородиці, чесної її ікони, названої Володимирською, і хресний хід у 23-ій день цього місяця червня на славу Спасителя всього світу Христа, Бога нашого, і Пречистої Його Матері та на вдячність їм.

А тому що святкується нині те, що сталося колись молитвами Пресвятої Богородиці, — визволення християноросійського роду від ворогів видимих — агарян, не зайвим є тут згадати і те, як та палка заступниця за нас перед Богом Пречиста Богомати і від невидимих ворогів визволяє душі людей грішних, які з істинним покаянням до її Сина і до неї звертаються і приходять, переконливим свідченням чого є розповідь про дивне діло, що діялося в краю Киликійському у дні благочестивого царя Юстиніяна. Про це написано так.

Дата добавления: 2015-06-04