Про чудо святого великомученика Теодора Тирона

Після царя Констанція, Великого сина Константина, коли Юліян Відступник скіпетр царства прийняв і від Христа до ідолопоклоніння перемінився, гоніння на християн піднялося превелике, не лише наяву, а й потай: соромився-бо злочестивий явно всіх мучити суворо і нелюдськи, разом з тим боявся, щоб не приєдналося до християн більше з ідопоклонників, які дивилися на мужнє страждальців Христових терпіння. Замислив скверний і підступний таємно осквернити людей Христових. Бачивши, що християни в перший святого Великого посту тиждень найбільше очищуються і звертаються до Бога, прикликав градського єпарха в Константинополь і звелів їжу звичну, що на торгах продавалася, зібрати і винести геть, иншу ж їжу, хліби і пиття, що перед тим із кров'ю від жертв ідольських нечестиві змішали й осквернили, покласти на продаж, аби християни, купуючи те в піст, осквернялися ідоложертвенним. Зразу-бо єпарх нечестиве царя беззаконного веління перевів у діло і поклав по всіх торгах їжу і напої, кров'ю жертв ідольських осквернені. Всевидяче Око Боже, спиняючи премудрих у підступності їхній, про своїх же рабів дбаючи, зруйнувало таємний і оманливий підступ злочинців. До град ського-бо архиєрея послало (того, що перед багатьма роками постраждав і на небесах уже торжествував) страстотерпця свого святого великого Теодора, що тиронського у воїнстві був чину, Тироном іменованого, який наяву, а не уві сні до архиєрея прийшов і так йому сказав: «Швидко вставши, Христове збери стадо і заповідай їм твердо, щоб ніхто не купував нічого з викладеного на торгу: ні їжі, ні пиття — кров'ю-бо жертв ідольських усе осквернено за велінням царя нечестивого." Сумнівався архиєрей і питав, чи можуть убогі й ті, що нестаток удома мають, не купувати на торгу покладеного. Сказав йому святий, що, даючи коливо, утішить нестаток їхній. Коли не розумів він і не міг збагнути, що то за коливо, сказав великий Теодор: «Пшениця, варена з медом, коливом є, так-бо ми у Євхаїтах говорити звикли». Спитав же архиєрей того, хто явився йому: «Хто є той, хто про христоіменних людей дбає». Сказав святий: «Я — Христовий мученик Теодор, посланий від Нього вам нині помічник». Те мовивши, невидимий став. Архиєрей, зразу вставши, зібрав усіх християн і сповістив те, що бачив і чув, і, зробивши коливо, зберіг Христове стадо неушкодженим від підступу ворожого. Беззаконний же цар, бачивши, що таємна його хитрість викрита, нічого не досягнувши, вельми осоромився і звелів знову звичайну на торгах покласти їжу. А Христові люди, коли закінчився перший великопосний тиждень, у першу суботу святого великомученика Теодора коливом пом'янули, дякуючи Богові і раба Його святого вшановуючи. І відтоді аж донині правовірні по вселенній у першу Великого посту суботу пам'ять чуда того коливом оновлюють і вшановують Христового страстотерпця, щоб не забутий був такий милосердний Божий про християн промисел і святого великомученика Теодора допомога.

У той самий день пам'ять святої Маріямни, сестри святого апостола Фипипа. Дивись про неї у стражданні брата її 14-го листопада.

І віднайдення мощей святого мученика Мини Калікалада, Дивись про те у Пролозі.

Дата добавления: 2015-06-04