Примітки. 1) Див. напр. накази київському маґістрату — Акты Зап

¹) Див. напр. накази київському маґістрату — Акты Зап. Рос. IV ч. 124, або наказ мозирському старостї — ibid ч. 126 (с. 597).

²) Акты Зап. Рос. IV ч. 85, 86, Акты Ю. 3. Р. II ч. 9,11.

³) Архивъ уніат. митроп. І ст. 153, Акты Зап. Рос. IV ч. 123.

⁴) Акты Зап. Рос. IV ч. 112.

⁵) Архивъ Югозап. Рос I. VI ч. 57-8.

⁶) Акты Зап. Рос. IV ч. 122, пор. Archiwum domu Sapiehów І ч. 192.

⁷) Грамота з 15 грудня 1596 — Акты Зап. Рос. IV ч. 114.

⁸) Рішеннє витебського соймика: О mitropolita: iesli błądzi, wolno mu błądzić, iesli nie błądzi — ia mu tego zусzę (витяги з протоколів ґенерального соймику в. кн. Литовського у Жуковича op. c. с. 240.

⁹) Виїмки з дневника сойму у Голубева П. Могила І с. 46-7, варіанти з недрукованої рукописи у Жуковича op. c. с. 263-4.

¹⁰) Текст у Жуковича додатки с. 589.

¹¹) „Справа о. Никифора” — Акты Зап. Рос. IV ч. 117, виїмки з дневника у Голубева і Жуковича op. c. Лїтературу давнїйшу — розвідки Кудрінского і Жуковича (т. V прим. 11) заступила новїйша праця Жуковича (Сеймовая борьба).

¹²) Акты Зап. Рос. IV ч. 128, Архивъ Ю. 3. Р. І. VI ч. 86-88.

¹³) Архивъ Ю. З. Р. І. VI ч. 86.

¹⁴) Неясним зістаєть ся, чи се було добровільною уступкою правительства, чи був в тім напрямі якийсь сильнїйший натиск на короля з боку сойму. В процесї за Жидичинський монастир згадуєть ся, що відложеннє справ між унїятами й православними сталося „за попартьемъ кола рыцерского”, а король в пізнїйшій грамотї згадує про „прошення и усиловання „певних осіб”. Архивъ Ю. 3. Р. І. VI ч. 102 (с. 261), Гарасевич с. 240.

¹⁵) Витяг з протестантського проєкту у Лукашевича Dzieje kosciołu helweckiego I с. 117, і начерк такої конкорданції ibid. c. 120.

¹⁶) В інтересах православних акт сеї конфедерації підносив такі точки: конфедерація 1573 р. забезпечила роздаваннє православних урядів тільки православним, і з становища її має бути поборюване роздаваннє православних бенефіцій або володїннє ними людьми що відступили від православної церкви; вказано на противзаконне змушуваннє до послушности папі кандидатів при роздаванню бенефіцій, на кривди православним по містах, на те, що православних — як і протестантів поминають при роздаванню урядів і достоєнств; постановлено противити ся відбиранню яких небудь церковних маєтностей і бенефіцій і т. и.

¹⁷) Акт конфедерації у Лукашевича І с. 124. Історія зїзду у Венґєрбского Slavoniae reformatae 1. IV с. 478, також у Лукашевича op. c. і О kosciołach braci czeskich, Макарія т. X.

¹⁸) Реґеста в Архиві западнорус. митропол. ч. 229, в повнім текстї видана в старій книжцї Жоховского Соllоquium lubelskie (1680) с. 38.

¹⁹) Се згідно каже й королївська грамота про суд над владиками („сторона поводовая” по її словам „одбігла тої справи”), і кн. Острозький в однім з листів (Акты Зап. Рос. IV ч. 152: „безъ бытности и вЂдомости и насъ и пословъ нашихъ”).

²⁰) Грамота в Актах Зап. Рос. IV ч. 150, з ориґіналу, з датою 16/III 1600; в старих унїятських друках фіґурує з датою 25/III.

²¹) Дати смерти Рогози не маємо, вмер він не пізнїйше липня 1599 р., бо вже в серпнї писав король до папи в справі обсади митрополїї Потїєм — Theineri Monumenta III ч. 205.

²²) Supplementum ad hist. Russiae monum. ч. 186, пор. низже с. 577.

²³) „За чимъ и въ тымъ укривженью в. милостямъ инакшей рады не даю, тылко быти терпеливыми а чекати змилованья божого: азали вжды з милосердья своєго святого и серце и хуть єго кор. милости до того наклонит, яко бы нЂкого нЂ въ чемъ не кривдити и овшемъ кождого при своимъ... (зоставити) будет рачил” — Monum. confrat. ч. 497.

²⁴) Архивъ западнорус. митроп. ч. 232, Archiwum. d. Sapiehów І ч. 389 і 391, Зубрицкого ЛЂтопись с. 90 й ин. Як образок Потїєвих „манєр” в боротьбі з православними і взагалї ілюстрація тодїшнїх відносин цїкавий епізод з володимирським сьвящеником Мартином. Потїй казав його вхопити в церкві оружною рукою й коли його привели перед Потїя, в церковних ризах, до катедри, Потїй власною рукою ударив його „в губу”, до крови розбив лице, казав убрати його в ризи, потім розібрати, сам вистриг йому голову на хрест, а потім присутному цирулику казав обстригти на голо. — Архивъ І. VI ч. 122.

Дата добавления: 2015-06-04