У той самий день пам'ять преподобної матері нашої Єлисавети Чудотворниці

Пам'ять святого мученика Сави Стратилата і з ним сімдесяти воїнів

Місяця квітня у 24-ий день

Цей святий мученик Сава був у часи Авреліяна-царя в Римі. Стратилатський, тобто воєводський, сан мав, родом був ґот, вірний і приємний раб Царя Небесного, Господа нашого Ісуса Христа, і відвідував у темницях тих, що страждали за Христа, служачи їм з маєтків своїх, і в терпінні утверджуючи, і спонукаючи до безстрашного подвигу. Такий же був життям добродійний, що за свою чистоту і постництво прийняв владу над бісами і проганяв з людей нечистих духів. Донесли цареві на нього, що християнином є, і, коли на допит був приведений перед царя, визнав Христа сміливо, і пояс воїнський, відв'язавши, кинув, відкидаючи разом і сан воєводи, і готовий був на всілякі за Христа муки. Повісили його, і били, і свічками обпалювали, і в бочку розвареної смоли вкинули, але Божою невидимою силою, яка берегла його, цілий і неушкоджений з бочки вийшов. Таке чудо бачивши, сімдесят воїнів повірили в Христа й голосно те визнали. Зразу через те за наказом ката страчені були і прийняли вінець мученицький з правиці Христової. А святого до темниці вкинули, де він божественного видіння і підкріплення сподобився. Коли молився опівночі, явився Христос, світлом своєї слави осяваючи його, не боятися, а дерзати наказуючи. Коли на другий допит вивели його і різними то ласками, то погрозами і лютими муками до ідолопоклоніння примушували, не покорився — у ріку був вкинений і через утоплення помер, пристані незбуреної досягнувши в Царстві Христовім.

Преподобна Єлисавета з утроби матері вибрана була на службу Христу Богові, бо народження її було провіщено матері божественним одкровенням, що має від неї народитися дівчина, яка буде посудиною вибраною Святому Духові. Тому з дитинства була віддана на службу Богові й уневіщена безсмертному Женихові Христу, працювала для Нього в ангельському чині в лику дів инокуючих, постом і трудами усмиряючи своє тіло, і прийняла дар зцілювати недуги не лише тілесні, а й душевні. Молитвою-бо зцілювала всіляку тілесну хворобу, словами ж і богонатхненними переконуваннями лікувала душі людські, наставляючи їх до покаяння і до всілякої чесноти. Одягом усім її була одна лише свитка волосяна колюча, і мерзло тіло її взимку, але дух її горів завжди полум'ям божественної любови. Поставлена ж була ігуменею над сестрами, великі подвиги показала, про спасення їхнє піклуючись. Повстримність її була безмірна, багато провадила років, не ївши хліба, одним лише зіллям й овочами годуючись. Олії і вина зовсім ніколи навіть не спробувала за весь час життя свого. Багато разів по сорок днів, як же великий Мойсей, у пості була, нічого зовсім не ївши. Три роки митареве смирення наслідувала, не зводила очей своїх тілесних на небо, душевними ж очима завжди дивлячись на Бога, що живе во Вишніх, Його на престолі високо і преславно серафими оточують, богомислям споглядаючи, думок своїх до земного не спускаючи. А коли, як звично, опівнічні на самоті возсилала молитви, світлом небесним була зверху осяяна і просвітлена. Робила й чуда: змія лютого молитвою умертвила, жінку, яка багато років була кровоточивою, зцілила, духів нечистих з людей виганяла. Й инших багато чудес робила, не лише при житті, а й по смерті. Після блаженної її кончини чудодіяв гріб її, подаючи зцілення хворобам, бо й земля, від мощів її взята, сліпим дарувала прозріння, щоб славився в ній Христос, Бог наш, який у святих своїх прославляється.

Дата добавления: 2015-06-04