Обмеження реорганізації

Заборони реорганізації

Для правового регулювання цивільних відносин характерний загаль-нодозвільний режим, що повною мірою позначається й на врегулюван­ні процедур реорганізації юридичних осіб. Утім, в окремих випадках акти цивільного законодавства встановлюють прямі заборони на здійс­нення реорганізації, а саме:

Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господар­стві» від 17.10.1990 р. № 400-ХІІ установлено заборону на здійснення реорганізації закладів охорони здоров'я, освіти, соціального захисту населення (будинки-інтернати для престарілих та інвалідів) у сіль­ській місцевості.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний тран­спорт» від 15.05.1996 р. № 192/96-ВР реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, а також їх приватизація забо­роняються.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про благодійництво та благо­дійні організації» від 16.09.1997 р. № 531/97-ВР визначено, що благо­дійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метою діяльності якої є одержання прибутку.

Відповідно до п. 140 Закону України «Про Державну програму при­ватизації» від 18.05.2000 р. № 1723-ПІ до виконання плану приватиза­ції (розміїцення акцш) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення в державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI вказаної Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсот­ків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації Забороняється, зокрема, приймати рішення про реорганізацію ВАТ шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, пере­творення (утім, зазначені обмеження не поширюються на ВАТ, які вже перебувають у процесі реорганізації або реструктуризації).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 p. № 1057-IV забороняється проводити реорганізацію будь-яких пенсійних фондів шляхом поділу чи виділення, а також приєднання, злиття пенсійних фондів різних видів.

Крім прямих заборон, чинне законодавство України встановлює низку обмежень, які певним чином спрямовують та/або ускладнюють реорганізацію юридичних осіб в конкретних випадках, а саме:

1. Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. № 1286-ХІІ встановлено, що виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних

одиницях вирішуються, зокрема, питання про реорганізацію або ліквіда­цію комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкіль­них навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподар­ськими колективними та державними господарствами. Зазначений законодавчий припис за принципом «закон наступний скасовує попе­редній» встановлює виключення із заборони.

2. Обмеження, зазначене в п. 1 цього коментарю, кореспондується (з певним розширенням його змісту) з положеннями п. ЗО ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від21.05.1997 р. № 280/97-ВР, відповідно до яких реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних на­вчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими ко­лективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму.

3. Обмеження, зазначені в пунктах 1-2 цього коментарю, також кореспондуються з положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про за­гальну середню освіту» від 13.05.1999 р. № 651-XIV, відповідно до яких реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів)/ сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускаються лише за згодою територіальних громад.

4. Обмеження, зазначені в пунктах 1 -3 цього коментарю, також кореспондуються з положеннями абз. 2 ч. 6 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-ІП, відповідно до яких реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колиш­німи сільськогосподарськими колективними та державними господар­ствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загаль­них зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму.

5. Відповідно до ч. 11 ст. 13 Закону України «Про відновлення плато­спроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-ХП після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення, зокрема, про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворен­ня) боржника.

6. Згідно з ч. 6 ст. 42 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19.06.2003 p. № 979-IV у разі реорганізації емітента іпотечних сертифікатів його права на іїтотечні активи разом із зобов'язаннями за сертифікатами передаються лише одній юридичній особі, що ство­рена в результаті такої реорганізації.

7. Відповідно до підпункту «ґ» п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-IV інші ніж Аграрний фонд члени аграрної біржі не мають пра­ва приймати рішення, зокрема, щодо реорганізації аграрної біржі.

8. Частина 5 ст. 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 p. № 375-VI установлює, що реорганізація або ліквідація дитячих закладів оздоровлення та відпочинку державної чи комунальної форми власності допускається лише за згодою відпо­відного органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування та за погодженням із центральним органом виконавчої влади у справах сім'ї, молоді та спорту.

9. Певні істотні обмеження щодо реорганізації AT встановлені відпо­відно до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. №514-УІ,асаме:

- абз. 2 ч. 1 ст. 83 - AT може брати участь у злитті лише з іншим AT;

- абз. 2 ч. 1 ст. 84 - АГ може приєднатися лише до іншого АГ;

- абз. 2 ч. 1 ст. 85 - АГ може ділитися лише на АГ;

- абз. 2 ч. 1 ст. 86-з AT може виділитися лише АГ;

- абз. 2 ч. 1 ст. 87 - АГ може перетворитися лише на інше господар­ське товариство або виробничий кооператив.

Дата добавления: 2015-06-04