Практичне значення поділу понять учасників, засновників акціонерів

Практичне значення поділу понять учасників, засновників, акціоне­рів є досить суттєвим.

Так, для певних категорій осіб установлено заборону виступати заснов­никами юридичних осіб, у той час, коли нічого не сказано щодо того, чи можуть ці ж особи бути учасниками або акціонерами.

Наприклад, відповідно до ч. 5 ст. 130 ГК, ч. 4 ст. З Закону «Про кре­дитні спілки»¹ встановлено заборону для цієї юридичної особи висту­пати засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності. Із цього однозначно не виходить, що вона не може бути акціонером, тобто вкладати наявні в її розпорядженні кошти в акції. Тільки зістав­лення наведених статей з ч. 1 ст. 21 вказаного Закону дозволяє це ствер­джувати, оскільки в ній вичерпно зазначено напрямки діяльності з розміщення кредитною спілкою своїх коштів. Серед них придбання акцій відсутнє, а зазначена лише можливість вкладення коштів у дер­жавні цінні папери.

Таким чином, до висновку про заборону кредитної спілки виступати акціонером за наявності різношерстої термінології в законодавстві можна дійти лише за допомогою тлумачення.

Різний вік, з досягненням якого особа може бути засновником, членом або учасником юридичної особи. І навпаки, такий вік не встановлено для акціонерів, оскільки вони є власниками акцій, а право власності може мати і неповнолітня особа, і недієздатна особа. Інша справа - здійс­нення цього права: ' Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 15. - Ст. 101.

342 £*$&**-

• Відповідно до статей 1 ІД2 Закону «Про об'єднання громадян» як засновниками, так і членами політичних партій можуть бути тільки осо­би, що досягай 18-літнього віку.

• Навпаки, засновниками громадських організацій можуть бути також лише повнолітні особи, а членами - особи, що досягли 14 років. Заснов­никами ж молодіжних і дитячих організацій можуть бути особи, що досягли 15 років, а їхніми членами - і зовсім малолітні особи.

• Згідно з п. З ч. 1 ст. 32 ЦК неповнолітні особи (з 14 до 18 років) вправі бути учасниками (засновниками) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи. У ст. 114 ЦК загальна заборона для таких осіб бути учасниками госпо­дарських товариств відсутня. Однак ч. 7 ст. 80 ГК для учасників повних товариств і повних учасників командитних товариств установлює ви­могу про необхідність їхньої реєстрації як суб'єктів підприємництва. З урахуванням цього такими учасниками можуть бути особи, які до­сягли повноліття або 16-літнього віку й стали дієздатними в повному обсязі відповідно до правил ч. З ст. 35 ЦК. Подібних вимог не можна висунути проти учасників товариств з обмеженою й додатковою відпо­відальністю, а також акціонерів.

Різні також права й обов'язки цих категорій осіб, наприклад учасни­ків господарських товариств і акціонерів. Хоча в ст.116 ЦК йдеться про права учасників всіх господарських товариств, тому що вона міститься в Загальних положеннях § 1 гл.8, однак неправильно говорити про право виходу акціонера з AT, тому що він не виходить, а продає (відчужує) свої акції. Не має акціонер й обов'язків, зазначених у ст. 117 ЦК.

Дата добавления: 2015-06-04