Молодіжні та дитячі громадські організації

Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» ви­значає статус, особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій та державні гарантії забезпечення їх діяльності. Метою молодіжних громадських організацій є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів їхніх членів. Метою дитячих громадських організацій є здійснен­ня діяльності, спрямованої на реалізацію та захист їх прав і свобод, твор­чих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законо­давству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Статус молодіжних і дитячих громадських організацій та їх спілок, а такожїхправ визначається відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян». Молодіжний рух в Україні координується Українським на­ціональним комітетом молодіжних організацій, який є незалежною

-**rftife& 701

неурядовою організацією і має статус всеукраїнської спілки молодіжних та дитячих громадських організацій.

Слід зазначити, що молодіжні та дитячі організації мають об'єкти права власності зовсім «не дитячого» призначення. Наведемо Поста­нову Вищого господарського суду від 04.10.2006 р. № 30/2-06-102.

Рішенням від 31.03.06 господарського суду Одеської області у первісному позові про зобов'язання передати майно (відповідно до переліку) Одеській міській раді відмовлено. Зустрічну позовну заяву Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту та Фонду державного майна України задоволено. Визнано право власності на цілісний майновий комплекс Дитячого центру «Молода гвардія» вартістю 4264155,22 грн. за державою, органом, до сфери управління якого відноситься Дитячий центр «Моло­да гвардія», зазначено Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, піо­нерський табір «Молода гвардія» існує з 1924 р. Постановою Ради Міністрів УРСР від 10.01.1956 р. №59 «Про організацію сезонного санаторного піонерського табору типу «Артек» в м. Одесі» реорганізовано дитячий санаторій Головкурсанупру на ку­рорті Лузанівка в м. Одесі в сезонний санаторний піонерський табір типу «Артек» на 200 місць із назвою «Молода гвардія» та прийнято його з 1956 р. на республіканський бюджет. Постановою Ради Міністрів УРСР від 02.11.1960 р. № 1805 Республіканський піонерський табір «Молода гвардія» передано з відання Міністерства охорони здоров'я УРСР у відання ЦК ЛКСМУ та постановлено провести передачу з відання Міністерства охорони здоров'я УРСР у відання ЦК ЛКСМУ безоплатно Управлінню Справами ЦК ЛКСМУ з бюджету УРСР на його утримання.

Рішенням ЦК ЛКСМУ Республіканський піонерський табір «Молода гвардія» пере­дано Спілці піонерських організацій України (протокол №5 засідання бюро ЦК ЛКСМУ від 3-5 грудня 1990 p.), про що складено акт від 11 квітня 1991 р. про передачу майна республіканського піонерського табору «Молода гвардія» від ЦК ЛКСМУ координа­ційній раді Спілки піонерських організацій України у власність безоплатно згідно з актом оцінки майна від 11.04.1991 р. Спільним листом від 29 травня 1991 р. ЦК ЛКСМУ та Координаційна рада СПОУ звернулися до Прем'єр-міністра УРСР з проханням терміново прийняти рішення Кабінету Міністрів УРСР про утримання та розвиток піонерського табору «Молода гвардія». Рада Міністрів УРСР листом від 13.08.1991 р. за № 28-1802/54 повідомила про передачу даного табору з відання Міністерства охорони здоров'я УРСР у відання ЦК ЛКСМУ безоплатно зі всіма будинками, споруда­ми, майном, інвентарем та автотранспортом та зазначила, що згідно діючого законо­давства ЦК ЛКСМУ має право самостійно передати зазначений заклад в інше відання, а тому приймати рішення Кабінету Міністрів УРСР з даного питання не має потреби. Відповідно до протоколу №13 від 20.09.1991 р. на цьому засіданні бюро ЦК ЛКСМУ іирішено передати Спілці піонерських організацій України піонерський табір «Мо­лода гвардія» та затвердити Акт передачі. Постановою бюро Координаційної ради СПОУ від 07.02.1992 р. реорганізовано Республіканський піонерський табір «Молода гвардія» в Дитячий центр «Молода гвардія» Координаційної спілки піонерських ор­ганізацій України, затверджено статут ДЦ, який зареєстровано рішенням виконкому Суворовської райради народних депутатів від 17.04.1992 р. за № 928. 22 березня 2000 р. Федерацію дитячих організацій України як всеукраїнську спілку дитячих громадської організацій зареєстровано Міністерством юстиції України.

Судами враховано положення Постанови Верховної Ради України «Про введен­ня в дію Закону України «Про обернення майна Компартії України та КПРС на дер­жавну власність» від 20.12.1991 p., згідно якої Тимчасовій комісії Верховної ради України щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України було до­ручено продовжити роботу по з'ясуванню всіх обставин, пов'язаних з власністю на майно ВЛКСМ, ЛКСМУ та їх правонаступниками. До завершення роботи комісії було заборонено відчуження на користь інших осіб або громадян майна, яке належало ЛКСМ, ЛКСМУ (МДС) і перейшло Спілці молодіжних організацій України як право­наступнику ЛКСМ (МДС). Оскільки результати роботи комісії не були оприлюднені, а правовий статус майна комсомолу залишився невизначеним, то суди дійшли ви­сновку про необхідність керуватися іншими нормативними актами, зокрема За­коном України «Про підприємства, установи, організаціїсоюзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.04.1992 p., постановою Верховної ради України «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» від 04.02.1994 p., якими закріплено, що тимчасово, до законодавчого визна­чення суб'єктів власності майна загальносоюзних громадських організацій колиш­нього Союзу РСР, розташованого на територіїУкраїни, зазначене майно є загально­державною власністю. За таких обставин, форма власності майна піонерського табору «Молода гвардія» з моменту передачі його не змінювалась.

Тому ВГСУ задовольнив зустрічну позовну заяву про визнання права державної власності на цілісний майновий комплекс Дитячого центру «Молода гвардія» та ви­значення органом, до сфери управління якого відноситься ДЦ, Міністерство України у справах сімї, молоді та спорту, з врахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин та розпорядження КМУ щодо віднесення ДЦ «Молода гвардія» до сфери управління Міністерства України у справах сім'ї', молоді та спорту.

6.3.5. Професійні спілки

Об'єднання людей за професіями у спілки з метою надання останні­ми допомоги в організації та діяльності відповідних професійних груп здійснюється вже давно. Одним із найбільш поширених видів непідпри-ємницьких об'єднань громадян, які існували як за радянської влади, так і сьогодні, є професійні спілки. Головною метою цих юридичних осіб є представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями на основі системи ко­лективних договорів, а також з іншими об'єднаннями громадян. А в питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їхнього членства у профспілках. Правовий статус цих юридичних осіб регулює Закон «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Відповідно до ст. 1 Закону «Про професійні спілки, їх права та гаран­тії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбутко-

ва громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Осо­бливістю створення професшних спілок є те, що права на їх створення не мають іноземні громадяни та особи без громадянства, але вони можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено статутами останніх.

Профспілки можуть мати статус:

- первинних - профспілки чи організації профспілки, які діють на під­приємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб;

- місцевих - профспілки, які об'єднують не менш як дві первинні проф­спілкові організації, що діють на різних підприємствах, в установах, організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста, району в місті, району, села, селища);

- обласних - профспілки, організації яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя; в більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя, де розташовані підприємства, установи або організації певної галузі;

- регіональних - профспілки, організаціїякихє в більшості адміїгістративно-територіальних одиниць двох або більше областей;

- всеукраїнських - профспілки в яких є організацій в більшості
адміністративно-територіальних одиниць України чи наявність ор­
ганізацій профспілки в більшості з тих адміністративно-територіальних
одиниць України, де розташовані підприємства, установи або орга­
нізації певної галузі.

Статус республіканських профспілок Автономної Республіки Крим визначається за ознаками всеукраїнських профспілок стосовно терито­рії Автономної Республіки Крим.

Всеукраїнські профспілки можуть без спеціального дозволу викорис­товувати у своєму найменуванні слово «Україна» та похідні від нього.

Стаття 16 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії ді­яльності» встановлює, що легалізація всеукраїнських профспілок, їх об'єднань здійснюється Міністерством юстиції України. Інших проф­спілок, їх об'єднань - відповідно Головним управлінням юстиції Мініс­терства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київськими та Севастопольськими міськими, районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення) управліннями юстиції.

Професійні спілки були найбільш розповсюдженими громадськими організаціями в Радянському Союзі. Вони були власниками величезно­го за вартістю майна. Так, зокрема, постановою Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будин­ків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР», з метою даль­шого поліпшення організації відпочинку та санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок у цій важливій справі, Українській республіканській Раді профспілок передано безоплат­но у відання всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних), будинки відпочинку, пансіонати, курортні поліклініки, які знаходились у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпо­чинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються для цього Управ­ління; також, профспілкам передавались Головне республіканське і те­риторіальні управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, шта­ти управлінського апарату республіканського і територіальних курорт­них управлінь, обладнання, транспорт, земельні ділянки, жилі будинки, парки, асигнування на їх управління, плани з праці, капіталовкладення, фонди на всі види матеріалів і ліміти на проектування та інші кошти.

Увага! Складність роботи нотаріусів з профспілковими організаціями полягає в тому, що необхідно досить часто визначати право цих організації на майно. Це стосується, зокрема санаторіїв, баз відпочинку, готелів тощо, які зна­ходилися на території України, але перебували у власності юридичних осіб, у тому числі профспілкових інших союзних республік. З цього приводу можна навести висновок Фонду державного майна щодо визначення права власності на об'єкт нерухомості.

Наказом Фонду державного майна України від 24.03.2004 № 573 затверджені ви­сновки щодо правового статусу (права власності) «Корпусу № 3 пансіонату «Чайка» (Україна, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве). Розпорядженням Ради міністрів Молдавської РСР № 12-р від 8 січня 1965 було створено Тираспільську автобазу Головного управління «Молдплодоовоч». Наказом державного агропромис­лового Комітету Молдавської РСР від 19 лютого 1986 року № 23 затверджено органі­заційну структуру Держагропрому Молдавської РСР та створено виробниче об'єднання автомобільного транспорту «Молдагротранс» Держагропрому МРСР. Тираспільське автотранспортне підприємство № 2 (АТП-2) увійшло до складу ВО «Молдагротранс». Станом на 1 грудня 1990 року Тираспільське АТП-2 входило до складу Республікан­ського кооперативно-державного об'єднання «Молдплодовочпром», що було підпо­рядковане Міністерству сільського господарства і продовольства Молдавської РСР. Рішенням № 363 від 27 травня 1968 виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради виділено земельну ділянку 1,5 га Головному управлінню при Раді Міністрів Молдавської РСР «Молдплодовоч» під будівництво бази відпочинку. Профспілкова конференція АТП-2 «Молплодовоч» 16.04.70 р. (Протокол № 7) постановила побуду­вати пансіонат в с Коблеве Березанського району Миколаївської області. На зазна­ченій ділянці в 1973 році було побудовано трьохповерховий спальний корпус. Спальний корпус № 3 пансіонату «Чайка» не мав статусу юридичної особи. В 1974 році був переданий в оренду Молдавській республіканській раді по управлінню ку­рортами профспілокта за станом на 01.12.90 входив до складу Молдавського об'єднання пансіонатів в Коблеве. Враховуючи, що станом на 1 грудня 1990 року «Корпус № З пансіонату «Чайка» (Україна, Миколаївська область, Березанський район, с Коблеве) перебував у віданні республіканського органу управління - Міністерства сільського господарства і продовольства Молдавської РСР, у відповідності до статті 2 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регу­лювання відносин власності від 11.08.94, із змінами, внесеними Протоколом між Ка­бінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова від 27.04.99, зазначений «Корпус № 3 пансіонату «Чайка» можна визнати власністю Республіки Молдова.

Складність ситуації, яка виникла з визначенням прав на майно проф­спілок, стала підставою для прийняття 22 лютого 2007 року Закону «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Феде­рації професійних спілок України», який:

- встановив до 1 січня 2008 року мораторій на відчуження нерухомо­го майна санаторно-курортного, туристичного та фізкультурно-спортивного призначення (санаторіїв, готелів, туристичних та спор­тивних баз, майнових комплексів відповідних підприємств, їх структурних підрозділш, окремих будшель, споруд, приміщень тощо) та основних засобів виробництва, які перебувають у володінні Фе­дерації професійних спілок України, господарських товариств та шших суб'єктів господарювання, учасником (акціонером) чи заснов­ником яких є Федерація професійних спілок України, а також акцій (часток, паїв) господарських товариств, які здійснюють відповідну діяльність, що перебувають у володінні Федерації професіїших спі-

706 %^Ц*<Л^

лок України. Під відчуженням майна розуміється укладення та ви­конання договорів купівлі-продажу, застави, іпотеки, внесення його до статутних капіталів (фондів) суб'єктів господарювання, інших цивільно-правових правочинів, які передбачають перехід права власності до інших юридичних та фізичних осіб; - тимчасово до прийняття законодавчого акта про визначення суб'єктів права власності майна, яке перебуває у володінні Феде­рації професійних спілок України, було встановлено мораторій на передачу вказаного майна в оренду чи інше користування фізичним та юридичним особам. Відповідно до ст. 7 Закону «Про професійні спілки, їх права та га­рантії діяльності» членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власнос­ті і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. А якщо це передбачено статутом профспілки, то її членами можуть бути особи, зайняті творчою діяль­ністю, члени селянських (фермерських) господарств, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, а також особи, які навчаються у професійно-технічних або вищих навчальних закладах, особи, які звіль­нилися з роботи чи служби у зв'язку з виходом на пенсію або які тим­часово не працюють. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами. Статутами (положеннями) може бути передбачено обмежен­ня щодо подвійного членства у профспілках.

З метою реалізації статутних завдань профспілки можуть здійсню­вати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, формувати відповідні фонди, кредитні спілки (ст. 35 Закону).

Дата добавления: 2015-06-04