Диспетчери файлів

Робочий стіл

Перше, що варто зробити, почавши постійно використовувати Linux - організувати для себе зручне «робоче місце»: підібрати і налаштувати програми, з якими доводиться працювати щодня. Робоче місце в Linux може виглядати дуже по-різному. Можна взагалі обійтися без графічного інтерфейсу, використовуючи тільки текстовий термінал для управління системою. Такий вибір буде правильним, якщо робоче місце знаходиться на сервері, підключеному до мережі Internet, доступ до якого здійснюється тільки за допомогою ssh або аналогічних клієнтів віддаленого доступу. Втім, деякі користувачі воліють працювати в текстовому інтерфейсі, можливо, по ергономічним причин - ніщо не відволікає? Якщо графічний інтерфейс використовується, то й у цьому випадку є величезний вибір, як його організувати. Перш за все, вирішити: чи потрібно влаштовувати «робочий стіл» (для цього підходять GNOME, KDE, XFCE) або можна обійтися можливостями однієї з розвинених диспетчерів вікон (Enlightenment, FVWM2, WindowMaker і багато інших). Крім функціональності, у виборі графічного середовища вирішальне значення можуть зіграти і естетичні критерії. Далі за всіх в цьому напрямку просунулася середу Enlightenment, робота з якою в деяких варіантах настройки кількістю прикрас та ефектів нагадує участь у комп'ютерній грі (швидше за все, мережевий).

Багато користувачів звикли оперувати з файлами і каталогами як з наочними штучними об'єктами (папками і документами), вони можуть обрати для себе програму, яка дозволяє наочно і поштучно працювати з об'єктами файлової системи - диспетчер файлів (file manager). Оскільки подання файлів і каталогів як папок і документів потрібно в першу чергу в рамках метафори робочого столу, то і диспетчери файлів для Linux розробляються насамперед як додатки тій чи іншій середовища робочого столу. Зокрема, і в KDE, і в GNOME є свої диспетчери файлів - konquеror і nautilus відповідно, які за сумісництвом служать www-браузерами. Таке поєднання функцій цілком логічно, оскільки в середовищі робочого столу потрібно представляти доступні локальні і віддалені ресурси як єдиний простір, наповнений об'єктами, якими можна маніпулювати, можна «відкривати», тобто запускати відповідну програму для перегляду та / або редагування.

Для багатьох користувачів найбільш зручний спосіб роботи з файловою системою - «класичний» двохпанельний диспетчер файлів, що працює в текстовому режимі (у терміналі) - Midnight Commander (назва утиліти - mc) 1. Його функціональність також ширше просто операцій з файлами - він дозволяє відкривати файли для перегляду і редагування, викликати допоміжні програми для роботи з архівами (і навіть «заходити» в архіви, як у каталоги), передавати дані по мережі і т. п. Midnight Commander має також непоганий вбудований текстовий редактор, знову-таки «класичного» стилю.

Далеко не все, що потрібно робити в Linux, в середовищі mc так само зручно, як і у повноцінній командному рядку. Крім того, при роботі з графічними файлами сильно не вистачає подання цих файлів у вигляді мініатюр (thumbnails), щоб вибирати серед них по вмісту, а не тільки по імені. Такими можливостями мають численні графічні диспетчери файлів; крім тих, що включені до середовища KDE та GNOMe, є безліч незалежних: dfm (схожий на диспетчер файлів OS / 2), emelFM2, EZFM і X Northern Captain (двохпанельний, причому автор останнього - наша людина з Дубни), gentoo і worker (двохпанельний, в стилі диспетчера файлів DirectoryOpus з AmigaOS), FSV і XCruiser (трехмерние! причому останній схожий швидше на космічний симулятор). Серед них зустрічаються і орієнтовані спеціально на перегляд зображень, такі як GQView, endeavour, gview, qiv, xzgv і деякі інші, - з можливостями слайд-шоу, автоматичного зміни розміру, показу картинки на повний екран і т. п.

Дата добавления: 2015-06-04