Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Джерела.!




Фізіолого – гігієнічне значення вуглеводів: 1) служать для організму швидко мобілізуючими джерелами енергії, зменшують ацидоз внаслідок окислення до кінцевих продуктів, впливають на повноту утилізації жирів, забезпечують детоксикаційну функцію печінки, беруть участь у пластичних процесах, виконують в організмі важливі фізіологічні функції. Вони особливо важливі у харчуванні як джерела енергії у разі інтенсивної фізичної праці. Вуглеводи є основним джерелом енергії для нервової тканини. У осіб не зайнятих важкою фізичною працею потреба становить 365 – 400 г на добу. Основними джерелами вуглеводів у харчуванні є рослині продукти (злакові, боби, крупи(рис, перлова і манна), картопля).

46. Класифікація вуглеводів. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні. Функції клітковини, добова потреба.!

1) Доступні:

-моносахариди(глюкоза, фруктоза, галактоза);

-дисахариди (сахароза, лактоза, мальтоза);

-полісахариди (крохмаль, гликоген, інулін).

2) Малодоступні:

-харчові волокна

-водорозчинні(пектини)

-нерозчинні(целюлоза,лігніни)

Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів:

-енергетична функція (легкозасвоюване джерело енергії, основне джерело енергозабезпечення клітин головного мозку; необхідне джерело енергії для життєдіяльності кишко­вої мікрофлори,під час окиснення 1 г виділяється 16,9 кДж(4 ккал Е)

-пластична функція (використовуються для синтезу глікогену, амінокислот, жирів, АТФ, глікопротеїдів, деяких коензимів)

-резервна функція(глікоген — резервний вуглевод, що забезпечує норма­льне функціонування печінки та м'язів)

-специфічна(гетерополісахариди виконують специфічні функції в організмі: зсідання крові — фібріноген, протромбін, ге­парин; групова приналежність крові — аглютиногени)

-регуляційна(вуглеводи сприяють повному окисленню жирів, за­безпечують метаболізм жирів)

-захисна(забезпечують детоксикаційну функцію печінки)

-зменшення ацидозу

Отже, вуглеводи є невід'ємною складовою всіх клітин і тканин організму. Вони виконують в організмі різноманітні функції, але основна роль вуглеводів — енергетична.

Функції клітковини( моторна,регуляційна,адсорбційна,захисна)

- регулює перистальтику

- понижує рівень холестерину у крові

- зв'язує жовчні кислоти

-при порушенні вуглеводного обміну трохи знижує рівень цукру у крові, нормалізує склад мікрофлори травної системи.

сприяє виведенню з організму токсинів, важких металів та радіонуклідів

- є необхідним компонентом їжі, разом з білками, жирами та вуглеводами.

Щоденно людина повинна споживати 15 – 25 г клітковини, основними джерелами якої є фрукти та овочі.Харчові волокна - на кожні 1000 ккал енерговитрат потрібно 10 г.

47. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів у харчуванні, потреби в них, класифікація, основні джерела надходження.!

Вітаміни — це незамінні мікрокомпоненти їжі, які відіграють дуже важливу роль у багатьох біохімічних реакціях організму та процесах засвоєння нутрієнтів. Велика частина вітамінів надходить з їжею, деякі з них синтезуються мікрофлорою кишечнику і всмоктуються в кров. Вони потрібні для формування ферментів, гормонів та інших активних речовин, для прискорення біохімічних реакцій, які відбуваються в організмі і зумовлюють обмін речовин. Вітаміни необхідні також для трансформації енергії. Потреба у вітамінах підвищується в період росту і розвитку,під час одужання.

Класифікація вітамінів:

Вітаміни поділяються на водо- та жиророзчинні В окрему групу виділяють вітаміноподібні речовини. До водорозчинних вітамінів належить: B1,B2,PP,B5,B6,B9,B12,H,C

До жиророзчинних належать вітаміни A,D,E,K. А-1 мг, Е-15 мг, Д-2,5-10 мкг, К-0,2-0,3 мг, С-25 мг B1-0,6 мг, B2 та B6-0.7 мг,PP-6,6 мг. фолієва кислота -200-150 мкг. Вітаміни надходять до нашого організму разом з продуктами харчування. Деякі синтезуються мікрофлорою кишечника і всмоктуються в кров.

48. Причини розвитку вітамінної недостатності. Антивітаміни.!

1. Недостатності вітамінів у раціоні харчування: при тривалому і неправильному харчування; кількісна і якісна неповноцінність раціону; порушення збалансованості між вітамінами та вітамінами і нутрієнтами; нераціональної кулінарної обробки; впливу антивітамінів; нераціонального харчування і релігійних заборон щодо вживання продуктів.

 

2. Порушення асиміляції вітамінів при: хворобах шлунку та кишечнику; утилізації вітамінів кишковими паразитами; порушеннях нормального метаболізму вітамінів; зниженні транспортної ролі білків; генетичних дефектах транспортних систем та механізмів всмок­тування вітамінів.

 

3. Збільшення потреби у вітамінах: при особливих фізіологічних станах (вагітність та лактація, ріст і розвиток дитини); інтенсивних фізичних та розумових навантаженнях; інфекційних хворобах, інтоксикації та при стресових станах; кліматичних умовах.

 

4. Порушення синтезу вітамінів в організмі внаслідок: пригнічення кишкової мікрофлори при хворобах шлунково- кишкового тракту; нераціонального вживання антибіотиків.

 

Антивітаміни — речовини, які зменшують активність вітамінів або повністю інактивують їх. Антивітаміни поділяють на дві групи:

1. Подібні за структурою і конкурують з вітамінами за ферме­нтні системи, хоч не можуть виконувати функції вітамінів: дезоксипіридоксин антивітамін піридоксину (В6); піритіамін — тіаміну; глюкоаскорбінова кислота — аскорбінової кислоти (С); ніацитин — ніацину (РР).

 

2. Речовини, які спроможні модифікувати, зв'язувати або руй­нувати вітаміни, зменшуючи їх біологічну активність:авідин антивітамін біотину (Н); аскорбатоксидаза, аскорбіназа — аскорбінової кислоти (С); тіаміназа (прісноводних риб) — тіаміну (Ві).

49. Мінеральні солі, їх фізіолого-гігієнічне значення, класифікація, потреби в них. Основні джерела макро-та мікроелементів.!

Мінеральні солі - неорганічні речовини, які підтримують в середині клітини стану (pH), забезпечують її нормальне функціонування. Від концентрації солей залежить постачання води в клітину, оскільки клітинна мембрана проникла для молекул води і не проникаючи для багатьох великих молекул і іонів. Мінеральні солі є обов'язковим компонентом їжі,і відсутність їх приводить загибель організму. Мінеральні речовини беруть активну участь у життєдіяльності організму,в нормалізації функцій систем. Мінеральні солі беруть участь у функції ендокринних і ферментних систем,неоціненна їх роль в нормалізації водного обміну.

Мінеральні речовини:

Na -1000 мг,K-4000мг; Ca -1200мг,P-1200 мг; Mg -400 мг; Zn -15 мг; Fe -для чоловіків – 15 мг,з них 1,7 –гемове,для жінок-17 мг,з них 1,2 –гемове; I -150мкг.

Макроелементи P, K, S, Cl, Ca, Mg, Na, Fe.

Мікроелементи Zn, Mn, Co, Cu, F, Br, J

Найціннішими джерелами легко засвоюваного фосфору є яйця (особливо жовток), печінка, м’ясо, молоко, сир, боби, горох. Основними джерелами заліза в харчових продуктах є продукти тваринного походження (м’ясо, риба, печінка).Основним джерелом постування хлору з іжею є харчова сіль. До джерел кальцію відносяться молоко, сир, яйця. Мідь є в таких продуктах тваринного походження, як печінка, бруньки, риба, а також в овочах, фруктах, цілісних зернах злаків, горіхах, родзинках. Важливими природними джерелами кобальту є вода, картопля, зерна пшениці і кукурудзи, какао. Харчовими джерелами фтору є чай, морська риба, капуста. Джерелом марганцю є чай, журавлина, цілісні зерна злаків, зернобобові рослини, листові овочі. Найбільш багатими джерелами хрому є дріжджі, цілісне зерно злаків і інших рослин, печінка, проростки пшениці.Джерелом цинку є висівки, зародки і проростки зерен злаків, гриби, устриці, морська риба (особливо оселедець). Кремній міститься в кропиві, горцеві пташиному, мати-й-мачусі і цілісному зерні злаків. На літій багаті мінеральні води, кам'яна сіль, листові овочі, троянда, гвоздика, картопля, помідори.

50. Причини недостатності мінеральних речовин в організмі. Демінералізуючі чинники.!

Демінералізуючі чинники — сполуки, які знижують адсорбцію мі­неральних компонентів їжі внаслідок утворення важкорозчинних, не- засвоюваних компонентів при надмірному вживанні або порушенні балансу між мінеральними речовинами їжі.

Демінералізуючим чинником для кальцію є щавлева кислота, з якою він утворює нерозчинні солі, що осідають у вигляді каменів у нирках та суглобах. Фітин (солі фітинової кислоти) та харчові волокна знижують всмоктування більшості мінеральних речовин у кишечнику

Мінеральна недостатність: заліза (залізодефіцитні стани, включаючи анемію); - Недостатність заліза виникає при наявності в дієті великих кількостей неорганічного фосфору, з яким воно утворює погано розчинні сполуки, або при запальних процесах в кишечнику, які поєднуються з порушенням феррітінового механізму.Йоду (ендемічний зоб, уключаючи природжену недостатність йоду, або кретинізм); Недостатність в цинку виникає при вживанні їжі, приготовленої зі злаків з великим вмістом фітинової кислоти, яка перешкоджає всмоктуванню солей цинку з кишечника

фтору (гіпофтороз, включаючи карієс зубів); цинку (гіпоцинкоз, уключаючи хворобу Прасада); селену (гіпоселеноз, уключаючи хворобу Кешана); недостатність кальцію, фосфору, магнію, натрію, хлору, міді, хрому, марганцю

51. Класифікація аліментарних захворювань.!

Класифікація аліментарних захворювань 1)Захворювання пов*язані з нераціональним харчуванням1.1.Захворювання пов*язані з повним голодуванням або недоїданням1.2.захворювання часткової недостатності харчування.(білкової або білково-енергетичної,вітамінної,мінеральної,недостатність ПНЖК)1.3.хвороби надлишкового харчування(енергетичний надлишок,білковий,жировий,вітамінний,мінеральний)1.4.хвороби неправильного поєднання харчових продуктів(жир+холодна вода)1.5 хвороби неправильного режиму харчування2) хвороби з аліментарним фактором ризику(атеросклероз)3) хвороби пов*язані з впливом недоброякісної їжі4) вторинні аліментарні захворюванняпри порушенні травлення та всмоктування нутрієнтів.5) Ферментопатії(галактоземія)6) Харчова алергія

52. Аліментарна профілактика основних стоматологічних захворювань. Карієсогенні




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-29; Просмотров: 967; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.