КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження2.1.Категорії джерел навантаження Відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень, у завданні прийнято три категорії: · Абоненти ділового сектора – категорія 1; · Абоненти квартирного сектора – категорія 2; · Універсальні таксофони – категорія 3. Структурний склад абонентів по категоріях для існуючої РАТС визначається залежно від час тки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу. Тому (2.1)
де , - кількість абонентів по категоріям – квартирного та ділового секторів; – частка абонентів квартирного сектора; - кількість абонентів індивідуальних; Число абонентів ділового сектора рівне різниці: (2.2)
Структурний склад для ЦСК визначається за винятком універсальних таксофонів. Кількість індивідуальних телефонів рівна: (2.3)
Знаючи число індивідуальних ТА можна визначаємо число абонентів ділового () та квартирного сектора () за формулами 2.1 та 2.2 тільки, заміняючи на . Таблиця 2.1 Число ТА по категоріях для всіх станцій мережі
Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження (ГНН) (дивися додаток 3), інтенсивність навантажень на ЦСК визначаються за наступними формулами: (2.4) (2.5) (2.6) (2.7)
Розрахунок абонентських навантажень для ОПС: Ерл Ерл Ерл Ерл Розрахунок абонентських навантажень для ПС: Ерл Ерл Розрахунок абонентських навантажень для РАТС-2: Ерл Ерл Розрахунок абонентських навантажень для РАТС-3: Ерл Ерл Розрахунок абонентських навантажень для РАТС-4: Ерл Ерл Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.2 та 2.3. Таблиця 2.2. Розрахунок навантаження
Таблиця 2.3. Розрахунок міжнародного навантаження
2.2.Навантаження до спецслужб Визначається як частка (Ксп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження: (2.8) Ерл Ерл Ерл Ерл Ерл де Ксп = 0,03...0,05 – частка навантаження, яка прямує до спецслужб. Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося визначається: (2.9) Ерл Ерл Ерл Ерл Ерл Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти YГТ.АМменше навантаження абонентів ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГШ вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку: , (2.10) де: tВ – середня тривалість заняття АЛ; tсо – середня тривалість слухання сигналу станції, tсо =3 c; ty – час встановлення з'єднання, ty = 0; tнаб – час набору, яка залежить від способу передачі номера від ТА: · Для імпульсного способу (ДКШІ) tнаб = 1,5*n с; · Для частотного способу (DTMF) tнаб = 0,4*n с, де n – число цифр, що набирають, і залежить від значності нумерації на мережі. При вихідному зв'язку величина n = 5 або 6, залежно від значності нумерації. При змішаній нумерації визначається середньозважене значення n: n = p5*5+(1-p5)*6(2.11), де р5 – частка викликів, що направляються до РАТС з п'ятизначною нумерацією. Величина р5 рівна: (2.12), де N5 + N6 – загальна ємність РАТС відповідно з 5-и і 6-ої нумерації. n = 5,359; tнаб=8,038 с; tн=11,038с; qв=(80-11,038)/80=0,862 При вихідному міжнародному зв'язку величина n рівна: n = pзон * 9 + pмм * 11 + pмн *14(2.13), де pзон = 0,6 – частка викликів при зоновому зв'язку; pмм = 0,3 – частка викликів при міжміському зв'язку; pмн = 0,1 – частка викликів при міжнародному зв'язку; Тому: n = 0,6*9 + 0,3*11 + 0,1*14 = 10,1 tнАБм =1.5*5,348=15,15 с; tнм = 3+8,022+0 = 18,15 с Коефіцієнт рівний: = (tМВ – tНМ ) / tМВ, де tМВ = 71; = (71-18,15)/71=0,74 Для спецслужб час довідки tСП = 30 с, а число цифр, що набираються, дорівнює трьом, таким чином, . Величина qСП дорівнює: (2.14), де tсп= 30 с - час довідки qсп = 30 – 11,022 / 30 = 0,75 При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі як при місцевому, так і при міжміському зв'язку, тому: qвх = 1 qвх = qт. вх = 1 При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок Yвх. iпроводять з урахуванням типу станції: · для декадно-крокової РАТС при прийомі номера ДКБД (tнд = 7 с), тоді: (2.15) РАТС-2: Ерл § для коо рдинатної РАТС при прийомі номера кодом БЧК (tнк = 2 с): (2.16) РАТС-3: Ерл РАТС-4: Ерл
Дата добавления: 2015-06-29; Просмотров: 697; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |