Мистецьких центрів

Принципи архітектури українських

Робота на здобуття кваліфікаціі

магістр архітектури

Наукові керівники:

проф. Проскуряков В.І.

канд. арх., доц. Гой Б.В.

Вчений секретар

Львів – 2010р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Визначення поняття «Мистецький центр української культури»

1.1. Поняття «мистецький центр», «культурологія», «архітектура», «дизайн», «простір», «середовище»………………………………………………………

1.2. Історичність культури України як невід’ємного елементу світової культури………………………………………………………………………….

1.3. Мистецькі центри української культури як споруди-символи процесів розвитку української культури……………………………………………………

1.4. Висновки до розділу…………………………………………………...

РОЗДІЛ 2. Основні фактори, що визначають архітектуру мистецьких центрів

2.1. Використання законів та ознак краси, як метод гармонізації та гуманізації архітектурного середовища ландшафтів, міст, інтер’єрних просторів……….

2.2. Типологія об ємно-просторових структур. Типи побудови екстер'єрних та інтер’єрних просторів та організація в них діяльності…………………………..

2.3. Обладнання і предметне наповнення середовища як результат впливу національних культур. Відображення духовних і національних складових культур в монументально-декоративному мистецтві дизайну архітектурного середовища………………………………………………………………………..

2.4. Висновки до розділу…………………………………………………...

РОЗДІЛ 3. Основні рекомендації щодо проектування Мистецьких центрів української культури…………………………………………………………………..

3.1. Світовий досвід проектування мистецьких центрів……………………………

3.2. Архітектура Центрів Української культури як синтез автентичних та міжкультурних і інтегральні форм дизайну архітектурного середовища………..

3.3. Культурологічні концепції і завдання архітектури Центрів Української культури, як об’єктів, що культивують розвиток національної культури……..

3.4. Висновки до розділу…………………………………………………...

РОЗДІЛ 4. Конструктивні вирішення.................................................................

РОЗДІЛ 5. Класифікація і склад заходів з охорони праці,

що враховуються при розробці проектів…………………………………

РОЗДІЛ 6. Техногенно-природна безпека та цивільний захист…………

6.1. Характеристика проектованого об’єкта………………………………

6.2. Пожежна небезпека …………………………………………………….

РОЗДІЛ 7.Основи економіки архітектурного проектування,………….

організація будівельного виробництва і кошториси…………………....

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………

Список використаних джерел……………………………………………..

ВСТУП

Актуальність дослідження: Докорінні зміни, що відбувалися в України в ХХ ст., привернули увагу суспільства насамперед до економічних, політичних та соціальних проблем, що певною мірою призвело до нехтування цінностями духовної культури, зокрема мистецьких центрів. Але, навіть в період значних катаклізмів у суспільно-політичному житті, ХХ ст. увійшло в духовну національну скарбницю з помітними і вагомими здобутками українських митців, процесами їх визнання у світі. Динаміка та зміст трансформацій у культурно-мистецькій сфері поступово спричинили виділення двох основних, полярно-протилежних напрямів, що зазнавали жорсткої стагнації під час посиленого контролю за розвитком мистецтва за радянських часів. Перший напрям пов’язаний із всебічним переосмисленням та відродженням народних традицій, “реставрацією” численних складових історії українського мистецтва, пошуком національного підґрунтя для його розвитку в сучасних умовах. Виникнення другого визначила насамперед швидка реактивація раніше заборонених мистецьких течій, методів і форм виразу, прагнення до пізнання та адаптації актуальних подій, які відбувалися у сучасному світовому мистецтві.

Вирішення актуальних для українського мистецтва проблем збіглося з знаменним для історії людства зламом тисячоліть, а тому значною мірою синхронізувалося з потребою певних теоретичних підсумків у розрізі глобальних світових процесів розвитку мистецтва. Актуальність дослідження культурологічних аспектів художньо-стильової еволюції візуального мистецтва України в період ХХ – початку ХХІ ст. зумовлена і тим, що при всій своїй науковій і практичній значимості вона і донині залишається недостатньо вивченою.

Мета роботи: організувати простір «Мистецького центру української культури» і введення в нього додаткових функцій – актуальних для потреб відвідувачів, який повинен бути синтезом різних напрямів сучасної культури під одним дахом, а також розвитку українського і презентацію зарубіжного мистецтва, створення духовного середовища для гармонійного розвитку.

- збагачення народу України досягненнями світової культури, розвиток усіх видів художньої самодіяльності та народної творчості, проведення театрально-видовищних заходів, розважальних програм, конкурсів, фестивалів, виставок, презентацій;

- організації виставок та інших заходів, спільно з різними організаціями та інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством;

- забезпечення митців багатофункціональною інфраструктурою з високоякісними концертними, репетиційними та звукозаписуючими площами;

- забезпечення сучасною базою для реалізації вітчизняних і міжнародних проектів та акцій з культурно-мистецького (концерти, творчі вечори тощо), наукового (конференції, конгреси тощо) й освітнього напрямків (семінари, фестивалі, звіти тощо);

- створення базового центру популяризації українського національного музичного мистецтва;

- задоволення культурних потреб населення;

- забезпечення доступності культурних послуг та культурно-мистецької діяльності для кожного громадянина;

- формування цілісного національного культурно-мистецького простору;

- інтеграція українського мистецтва у світовий культурний простір та підвищення ролі культури у формуванні позитивного іміджу України в світі.

Завдання:

· проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід проектування та будівництва мистецьких центрів;

· проаналізувати соціально-економічні фактори розвитку мистецьких центрів у сучасних умовах;

· прослідкувати принципи роботи сучасних виставкових комплексів і спрогнозувати подальший їх розвиток в умовах прогресу;

· визначити функціонально-планувальні вимоги до формування виставкових та музейних комплексів;

· виявити композиційні прийоми формування функціонально-планувальної структури виставкових комплексів та дослідити основні засади організації комфортного виставкового середовища;

· теоретично обґрунтувати принципи функціонально-планувальної організації мистецьких центрів.

Предмет дослідження: мистецькі центри української культури.

Об’єкт дослідження: споруди, приміщення і простори, що планувались, будувались, пристосовувались і використовувались як виставкові.

Методи дослідження:

· метод порівняльного аналізу;

· метод типологічного аналізу;

· метод натурного обстеження;

· графоаналітичний метод;

· метод проектування.

РОЗДІЛ 1

. Визначення поняття «Мистецький центр української культури»

Дата добавления: 2015-06-29