Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика проектованого об’єкта




Темою дослідження моєї магістерської роботи є принципи архітектури українських мистецьких центрів у м.Львові на розі вулиць Під Голоском та Варшавська. Потреба виникла через відсутність приміщень функціонально визначальною метою яких є експозиції, культурні заходи. На території опрацювання в даний момент не знаходиться ніяких споруд, територія включає в себе рекреаційну зону – парк 700-річчя Львова, в якому присутні тільки елементи ландшафту у вигляді клумб з рослин та малих архітектурних форм Проектований центр межує з приватним сектором з північної торони, зі східної та західної сторін розташовані багатоповерхові житлові будинки. З усіх сторін також є дорожня магістраль.

В будівлі центру може перебувати 500-2000 осіб.Середня висота забудови – 4 поверхи,а також в експлуатації дах,який слугує оглядовим майданчиком. український мистецький центр має такі системи матеріального забезпечення як: енергопостачання, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Тепло подаватиметься з загальної тепломережі.

В пропонованому мистецькому центрі будуть експозиційні приміщення, відкриту експозиційну площу, конференц–зал, заклади громадського харчування, а також приміщення з допоміжними функціями. Розміщуватиметься пропонований об`єкт головним фасадом перпендикулярно до просп. Чорновола, таким чином, він проглядатиметься фактично з початку проспекту, а також перед ним відкриватиметься рекреаційна зона, центр якої якої міститиме елементами ландшафтного дизайну.

якою також проїжджає електро-транспорт і на якій присутні транспортні зупинки.

2. ЗОВНІШНЯ ПРИРОДНА БЕЗПЕКА ПРОЕКТОВАНОГО ОГД

Геологічні умови

На території міста розвинуті верхньокрейдові відклади, верхньоміоценові і четвертинні відклади. На околицях Львова, як і безпосередньо в центральній частині міста відслонюються тільки відклади маастрихтського віку. Потужність цих відкладів тут невідома, оскільки свердловина, пробурена у 1894 р. в Стрийському парку до глибини 501 м не вийшла з верхньокрейдяних мергелів. За співставленнями з глибокими свердловинами сусідніх районів, можна припустити, що у Львові породи, які підстелюють крейду залягають на глибині 800-900 м.

Верхньокрейдові відклади представлені товщею мастрихських світло-коричневих мергелів, потужністю близько 50м. ці відклади є регіональним водо упором.

Верхньоміоценові відклади представлені (знизу вверх): миколаївськими пісками і пісковиками, товщею літотамнієвих вапняків з пропластками гіпсів. Потужність верхньоміоценових відкладів сильно змінюється, а у багатьох місцях ці відклади повністю знищені до четвертинною ерозією.

Львівські ґрунти представлені чорноземами, елювіальними і торфово-болотянистими ґрунтами.

Кліматичні умови

Львівський клімат – помірно континентальний. Середня температура складає “ –4” ˚С у січні і “+18”˚С у червні. Львів належить до ІІв кліматичного району та ІІ температурної зони. Нормативна глибина промерзання ґрунтів – 0,8 м. Рівень підземних вод – 1,2-3,5 м від поверхні землі. Сейсмічність території згідно карти ЗСР-2004-А – 6 балів. Річний рівень опадів - близько 66см (26 дюймів), при відчутному дефіциті вологи протягом літніх місяців. Хмарність - 66% днів на рік.

Один раз у 3-5 років виникають шквали. За метеорологічними даними, найвища температура (+37˚С) відзначена у вересні 1921, найнижча (-35,8˚) - у лютому 1929 року. На території області снігопади бувають щорічно, протягом лютого, а в прилеглих районах до Карпат – іноді і в травні.

Один раз у 3-5 років виникають шквали і у Львівській області.

 

Засоби захисту людей від уражаючих факторів природних стихійних лих

Проектований ОГД розміщений в зоні невисокого ризику природних і техногенних НС. Це зменшує ймовірність людських втрат і матеріальних збитків, а також умов для невідкладних рятувальних робіт.

Для уникнення цих небезпек:

- Забезпечена стійкість роботи паливно-енергетичного комплексу і систем водопостачання;

- Підвищена стійкість мереж комунального господарства;

- Для захисту людей від ураження організму через зміну складу повітря у мистецькому центрі запроектовані системи вентиляції, а також регулятори мікроклімату приміщень для підтримання в них нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним та технологічним вимогам;

- Віконні заповнення виконані із високоякісних ударовитривалих склопакетів з високим класом пружності скла;

3.ЗОВНІШНЯ ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА ПРОЕКТОВАНОГО ОГД

На території поблизу місця проектування не розташовано техногенно – небезпечних об’єктів. Житлова забудова має глибокі підвальні поверхи, які можна пристосувати під сховище у разі надзвичайних ситуацій

4.ВНУТРІШНЯ НЕБЕЗПЕКА ПРОЕКТОВАНОГО ОГД

У та виставкових центрах можуть виникати пожежі, тому в таких будівлях потрібно забезпечити повноцінну евакуацію людей під час такої ситуації.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ

Для забезпечення безпечної евакуації людей з мистецького центру:

- створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

- захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.

- Евакуація людей на випадок пожежі передбачається по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.

- Частини споруди різного призначення, відділені протипожежними стінами 1-го типу (протипожежні відсіки).

- Приміщення категорій А і Б не розміщені безпосередньо над або під приміщеннями, призначеними для одночасного перебування понад 50 осіб.

- Евакуаційні виходи та шляхи евакуації мають позначення з використанням знаків пожежної безпеки за ГОСТ 12.4.026.

- Влаштування евакуаційного освітлення здійснюється відповідно до вимог СНиП ІІ-4, ПУЕ, ВСН 59 та інших НД.

- Враховується і те, що вогонь у багатоповерхових приміщеннях часто поши рюється через вентиляційні системи, в яких накопичується легкозаймистий пил, павутина, сажа. Тому, щоб відвернути поширення вогню через вентиляційні системи, їх також слід заливати водою та спеціальною піною. Одним із джерел пожежі є сміттєпровід. Щоб уникнути пожежі треба утримувати його у належному санітарному стані.

- При будівництві виставкового центру передбачаються конструктивні елементи, які обмежують розвиток загорання. Поширення пожеж може відбуватися, як по поверхні всередині будинку, так і по будівельних конструкціях.

- Якщо пожежа сталася на верхніх поверхах виставково-інформаційного центру, під час евакуації потрібно користуватися горизонтальними (коридорами) та вертикальними (сходовими клітками) комунікаціями.

- Територію об'єкту необхідно утримувати в чистоті, не допускати її загромаджувати. Неприпустимо в приміщеннях з легкозаймистими матеріалами, заставляти проходи, евакуаційні виходи, підступи до засобів пожежогасіння. Усе це у випадку виникнення пожежі сприятиме швидкому поширенню вогню, заважатиме його локаліза­ції та гасінню.

ПЛАН ЕВАКУАЦІЇ

Для забезпечення організованого руху людей в умовах змушеної евакуації розробляють план евакуації людей. Він включає в себе:

- заходи, які забезпечують своєчасно оповіщення про пожежу чи про аварії;
-вивід всіх людей з приміщення найкоротшими та безпечними шляхами; -спокій та порядок при русі; -порядок та послідовність евакуації майна та гасіння пожежі первинними засобами. Частина людей довго не може потрапити з поверху до сходової клітки, а на виході з останньої впродовж всього періоду евакуації спостерігається гранична щільність людського потоку (до 9 осіб/м2). Кількість людей,яка перебуватиме в приміщенні від 500 до 2000. План-схема маршруту руху евакуації під час пожежі зображена на – рис.1 Зображено 3 аварійні виходи з оглядового майданчику;

- рис.2 Зображено 2 аварійні виходи з 3-го поверху;

- рис.3 Зображено 3 аварійні виходи з 2-го поверху;

- рис.4 Зображено всі аварійні виходи;

 

 

1 2

ЗМІСТ ІНСТРУКЦІЇ ДО ПЛАНУ ЕВАКУАЦІЇ
В інструкції вказують особу, яка відповідає за евакуацію людей та майна, його місцезнаходження в умовах можливої пожежі чи аварії та спосіб оголошення початку евакуації.
В інструкції до плану евакуації подаються обов'язки осіб адміністративного персоналу, які забезпечують спокійний та організований рух людей, спосіб оповіщення про пожежу, а також порядок евакуації майна.
Рішення з евакуації приймає керівник об'єкта, а в його відсутність заступник чи керівник пожежної охорони об'єкта. У випадку прямої загрози рішення про евакуацію приймає будь-яка особа адміністрації об'єкта. В плані евакуації вказані дії та обов'язки осіб обслуговуючого персоналу з гасіння пожежі первинними засобами. Особи, які призначені для цієї мети, мають добре знати правила користування засобами гасіння пожеж, знати місця, де вони знаходяться, і діяти рішуче та швидко.

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖ

Найважливішим в проектуванні об`єктів є безпеки людей під час пожежі.– своєчасна евакуація людей це один із шляхів вирішення цієї проблеми.

Як правило процес евакуації людей з багатоповерхового будинку, визначає рух людських потоків вертикальними шляхами, тобто сходами. Відомо, що у разі одночасної евакуації людей з усіх поверхів будинку через декілька хвилин на рівні виходів із поверхів на сходи утворюються людські потоки з

максимальною щільністю тому потрібно розраховувати, тривалість евакуації людей з будинків.

Досвід показує, що при отриманні сигналу про пожежу, людина, до того, як почати евакуацію, буде вивчати ситуацію, повідомляти про пожежу, намагатися боротися з вогнем, збирати речі, надавати допомогу тощо. Середнє значення затримки початку евакуації може бути невисоким, але може сягати і відносно великих значень. За статистикою час початку евакуації може складати до 80 % від загальної тривалості евакуації людей з будинку. Зважаючи на вищевикладене стає очевидним, що головними негативними факторами під час евакуації людей з сучасних будинків є:

- процес руху людей в умовах високої щільності людського потоку, що

супроводжується небезпекою отримання травм та припинення руху;

- відсутність належних умов для забезпечення можливості евакуації людей

похилого віку, дітей та хворих;

- непередбачуваність часу початку евакуації;

- явища втомлюваності, які спостерігаються вже починаючи з 5 хв. від початку евакуації. Враховуючи ці фактори вважається можливим за рахунок збільшення загальної кількості сходових кліток, використання для евакуації людей у разі пожежі ліфтів.

Потрібно запроектовувати і прораховувати кількість вертикальних комунікацій відповідно до кількості відвідувачів, щоб зменшити щільність

людського потоку.

ЛІФТИ

За даними значна частина людей встигає евакуюватись з будинку за допомогою ліфту до його відключення тому зважаючи на меншу собівартість, є захід що до використання для евакуації людей ліфтів..

Попри велику кількість прикладів, що засвідчують цілковиту адекватність

застосування для евакуації людей ліфтів, вітчизняними нормами, використовувати ліфти, в тому числі й ті, що обладнані системами керування в режимі «транспортування пожежних підрозділів», для евакуації людей заборонено. Не має ніяких заборон,що до застосування поетапної евакуації людей при виникненні пожежі в будинку.

Велику роль відіграє керування евакуацією та спеціальні вказівники що до напрямку руху людей при надзвичайних ситуаціях. Попри наявність відносно значної кількості параметрів систем оповіщення, в існуючих нормативних документах регламентується лише гучність звучання звукових оповіщувачів, що не дає змоги об’єктивно оцінювати ефективність роботи запроваджуваних систем.

Таким чином встановлено, що своєчасна і безперешкодна евакуація людей з сучасних будинків є складним і не в повній мірі вирішеним завданням. Тому перспективою є вирішення є організації евакуації із використанням ліфтів та застосування поетапної евакуації. Головною умовою реалізації цих заходів є запровадження спеціальних систем оповіщення, ефективність роботи яких повинна визначатись науково-обгрунтованими нормами.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДЛЯ МИСТЕЦЬКОГО ЦЕНТРУ - Укладання договору із зарубіжними організаціями, фірмами на проведення вистав тавиставок необхідно враховувати в ньому вимоги чинних в Україніправил пожежної безпеки, а також інформувати про заходи, що намічаються,та місця їх проведення.- Окрім плану евакуації у мистецькому центрі на доповнення до плануевакуації людей повинен бути опрацьований план евакуаціїекспонатів та інших цінностей.- Для проведення спеціальних вогневихефектів на відкритих майданчиках відповідальним постановникомповинні бути опрацьовані й здійснені за погодженням з органами державного пожежногонагляду) заходи що до запобігання пожежам.- Для фойє та глядацьких залів потрібно передбачити матеріали та драперію із важкозаймистими або оброблені вогнезахисними речовинамидля надання їм таких властивостей. Дерев'яні конструкції повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують і групу вогнезахисної ефективності. (Абзац перший пункту 7.5.5 в редакції Наказу МВС N 217 (z0297-02) від 05.03.2002.- В зимовий період необхідно утеплювати клапани димових люків і не рідше одного разу на 10 днів перевіряти набезвідмовність у роботі.- У залах для глядачів усі крісла та стільці слід з'єднувати між собою в ряди і міцно кріпити до підлоги.- В експозиційній частині виставок, картиннихгалерей та пам'яток культури маршрут руху відвідувачів повинензабезпечувати огляд усіх експозиційних залів без утвореннязустрічних потоків та потоків, що перетинаються.- Проходи між вітринами та щитами в експозиційнійчастині виставок, картинних галерей та пам'яток культуриповинні бути не менше 2 м завширшки, а головний прохід - не менше3 м.- У сховищах картинних галерей, виставок ширинаголовних проходів має бути не менше 2,5 м, а відстань між устаткуванням фондів - 0,9 м.

Висновок

На даній території прораховані всі можливі заходи захисту людей та споруд від руйнування, визначено фактори ризику ймовірного стихійного лиха, ступінь його інтенсивності та а також визначені фактори ризику виникнення джерел надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Пораховані конструкції найбільш несприятливих сполучень навантажень. А також на виникаючі зусилля та збереження герметичності сховищ при можливих осіданнях окремих навантажених опор.

Даний проектований об`єкт відповідає нормам та вимогам цивільного захисту при техногенній природній небезпеці.

Загальні висновки

 

 

Для дослідження теми роботи я опрацювала літературні джерела, які охоплюють історію розвитку культових сакральних соруд, а також історію української культури та мистецтва, починаючи з часів древнього світу і до сьогодення, його синтез із різними видами мистецтв та фіксацію цього явища засобами архітектури.

Мистецтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів.

Мистецький центр - це мультикомплекс, який повинен бути синтезом різних напрямів сучасної культури під одним дахом, а також розвитку українського і презентацію зарубіжного мистецтва, створення духовного середовища для гармонійного розвитку.

Світова музейна архітектура другої половини ХХ століття поступово почала відходити від стереотипу музею-палацу. Реакцією на змінність експозицій стала категорична відмова архітекторів від фіксованих просторів та поява тотально недиференційованих експозиційних просторів.

В світовій історії найбільш повно ця тенденція відображена в Новій національній галереї, яку було побудовано за проек том в Берліні, арх. Ван дер Рое. Власне виставкова зона присвячена тимчасовому та швидкоплинному, що знаходить своє відображення і в архітектурі будівель Сучасна архітектура музеїв демонструє відмову від традиційних елементів композиції приміщень заради досягнення майже “безтілесної” архітектури музеїв. Проте, у сучасному будівництві чітко простежується і інша, суперечна тенденція – підняти роль архітектури музеїв до рівня самостійної емоційної сили. У музеї Гуггенхейма поєднані принципи «музею із багатьма приміщеннями» та «музею з одним головним приміщенням». Це один із небагатьох прикладів просторового будівництва інтер’єру, який дозволяє із

будь-якої точки оглядати всю експозицію.
У 1965 році відкрився музей сучасного мистецтва у Лос-Анджелесі.
У ньому використана схема, запропонована Ф.Л.Райтом, проте із значними змінами.

Що стосується України, то значна частина культурних центрів розташована у м.Києві. Одним з таких є проект ініційований - Мистецький арсеналз метою створення культурно-мистецького та музейного Комплексу європейського рівня. Також в Києві діє багато арт-центрів таких, як: Арт-центр «Я Галерея»,Центр актуального мистецтва EIDOS,Пінчук Арт Центр.

Мистецтво (творче віддзеркалення, відтворення дійсності в художніх образах) існує і розвивається як система взаємозв'язаних між собою видів, різноманіття яких обумовлене багатогранністю самого реального світу, що відображається в процесі художньої творчості.

Види мистецтва - це форми творчої діяльності, що історично склалися, які володіють здатністю художньої реалізації життєвого вмісту і відрізняються за способами її матеріального втілення (слово в літературі, звук в музиці, пластичні і колористичні матеріали в образотворчому мистецтві і т. д.).

Постійне оновлення поняття "мистецький центр" стало очевидною реальністю для багатьох країн Європи. Залучаючи немалий творчий потенціал архітекторів і дизайнерів, таке будівництво нестримно еволюціонує і приносить усе більш цікаві концепції організації середовища для відпочинку культурного розвитку. Можливо, саме завдяки реалізації чисельних масштабних проектів нових мистецьких центрів у Європі отримав досить потужний імпульс для свого розвитку і радикального перегляду самої "мови" формоутворення. Відбулися значні зміни в традиційних підходах до створення мистецьких просторів. Але при цьому незмінним залишається прагнення постійно розширювати набір засобів, що допомагають добитися образної виразності. Йде пошук оригінальних ідей, які забезпечують максимальний естетичний ефект і одночасно зберігають функціональний сенс паркового простору.

Щоб об'єднати людей різного віку і, в першу чергу, залучити доросле населення, мистецькі центри повинні носити не тільки рекреаційно - розважальний, але й інформаційно-пізнавальний характер.

Упродовж віків Львів формував свою самобутню культуру та мистецтво, які поєднали багато місцевих традицій із культурними впливами інших народів.
Як місто з віковою спадщиною Львів багатий на музеї, яких у місті налічується понад два десятки. Справжньою перлиною є Національний музей, заснований з ініціативи великого митрополита Андрея Шептицького. Серед його експонатів -найбільша у світі колекція українського іконопису. Далеко за межами України знають Львівську галерею мистецтв. Не можна оминути на мальовничих схилах Шевченківського гаю Музей народної архітектури та побуту - унікальний музей під відкритим небом, де зібрані найкращі зразки української дерев’яної архітектури.
Мистецька палітра сьогоднішнього Львова багата на таланти. Львів зберіг багато цікавих народних звичаїв, традицій, легенд, ремесел. Тут знаходяться осередки ткацтва, вишивки, писанкарства, ковальства, виготовлення ґердану, кераміки, гутного скла, художньої обробки металу, шкіри та інше. З метою відродження ковальства - традиційного українського мистецтва, розвитку сучасного художнього металу та гутного скла проводиться мистецька акція «Ковальські імпрези», Міжнародний фестиваль «Замкові брами»,

Міжнародний симпозіум гутного скла.

Сучасне життя Львова багате на різноманітні культурно-мистецькі події. Це і виставки сучасного мистецтва, і театральні дійства, і концерти,і різнома- нітні літературні акції, і традиційні свята.
Мистецькі культурні центри є невід`ємним елементом соціального життя і духовного розвитку суспільства будь-якої країни.

Площа,що знаходиться на розі вулиць Під Голоском та Варшавською перебуває у досить занедбаному стані та не виконує ніяких функцій. Величезна за площею і потенціалом територія використовується хіба що для комунікації

Саме тому я обрала цю ділянку для дипломного проекту. Я пропоную організувати на ній «український мистецький центр».

Посеред ділянки я запроектувала мистецький центр, основним вектором діяльності якого є просвітницька діяльність українського мистецтва. Архітектурно будівля є висотою 17,3 метри, із виставковим залом на першому поверсі в якому я запроектувала ідейний прообраз житнього поля, як символічного духу українського народу, його працелюбства та миролюбства. На 2-му поверсі розташована експозиційна зона. На перших двох поверхах знаходяться виставкові приміщення, у яких експонуються твори мистецтва (живопис, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, різного роду експонати) Також тут планується проводити майстер класи та інші соціальні прогарами для жителів відвідувачів. На 3-му поверсі розташовуватиметься кафе. З 4-го поверху можна попасти на оглядовий майданчик, з якого проглядатиметься панорама Львова. В підвальних приміщеннях знаходитимуться склади та сховища для творів неактуальних експозицій, технічні приміщення.

Основною ідеєю середовища вхідної зони є інтерактивність простору, мультимедійного екрану, який може мінятись в залежності до потреб та обставин.

Для європейської практики останніх десятиліть характерна зміна орієнтації мистецької діяльності. Створюються гнучкі моделі простору, що розвивається, з можливістю подальшого оновлення і доповнення новими ідеями. Вільні трансформації переважають над жорсткою регламентацією функцій. Це відбивається в підходах до планувальної організації мистецьких центрів, що враховують еволюцію уявлень про прийоми гармонізації архітектурного середовища. Орієнтація на так званий відкритий план, що допускає просторове перетікання, супроводжується істотною зміною характеру перебування людини в середовищі мистецького центру. Відбувається перехід від переважно споглядальної до активної рекреаційної діяльності.

Місією Комплексу є виконання актуального для України завдання цілісної репрезентації національної культурної спадщини і внутрішньої модернізації української культури та її інтеграції в європейський гуманітарний простір.

Діяльність українського мистецького центру спрямована на збереження та відродження кращих мистецьких традицій України, на розвиток усіх напрямів сучасного українського і презентацію зарубіжного мистецтва, створення духовного середовища для гармонійного розвитку особистості, опанування здобутками класичного та сучасного мистецтва, залучення до участі в культурно-мистецькому житті знаних українських та іноземних митців тощо.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-29; Просмотров: 539; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.04 сек.