Питання 2.2.Обєкт оподаткування та порядок його визначення

Суттєві зміни торкнулися обчислення об’єкту оподаткування – прибутку.

Більше немає таких категорій як «валові доходи», «валові витрати», «скоригований валовий доход». Тут змінилася не лише назва, але і сутність. Головне те, що сьогодні як доходи так і витрати підприємства виникають в податковому обліку відповідно правилам бухгалтерського обліку. Пройшла гармонізація податкового та бухгалтерського обліку. Підприємство, як платник податку на прибуток підприємств повинно вести єдиний облік доходів та витрат – бухгалтерський у відповідності із нормативними актами його ведення.

Яким же чином визначається об’єкт оподаткування прибуток відповідно до нових вимог.

Об’єкт оподаткування можна диференціювати залежно від території його одержання на доходи отримані:

- на території України

- на континентальному шельфі;

- за межами України (із заліком сум податкових платежів, сплачених за кордоном.

Відповідно до Податкового кодексу об’єктом оподаткування щодо податку на прибуток підприємств визначається прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Для нерезидентів об’єктом оподаткування буде дохід (прибуток), що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України.

З метою визначення об’єкту оподаткування необхідно з’ясувати сутність основних економічних та фінансово-правових категорій, які є визначальними при його формуванні.

А) Доходи, що враховуються та доходи які не враховуються при обчисленні об’єкту оподаткування. Результат підрахунку є складовою визначення об’єкту.

Б) Витрати, що відносяться на собівартість, та витрати, що не враховуються при визначені об’єкту оподаткування.

Результати підрахунку є складовими при обчисленні об’єкту оподаткування

В) База оподаткування. Частина об’єкту до якої застосовується ставка податку (тобто саме той прибуток, що підлягає оподаткуванню).

Розглянемо більш детально складові визначення об’єкту.

Стаття 135, Розділу ІІІ, ПКУ визначає Порядок визначення доходів та їх склад.

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до ст. 135.4 ПКУ;

інших доходів, які визначаються відповідно до ст. 135.5 ПКУ, за винятком доходів, визначених у ст. 135.3 ПКУ та у ст. 136 Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає:

дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу;

дохід банківських установ, до якого включаються:

а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком;

б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами;

г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

ґ) позитивне значення курсових різниць відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Кодексу;

д) надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159 цього Кодексу та суми заборгованості, що підлягають включенню до складу доходів згідно з пунктом 159.5 статті 159 Кодексу;

е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з пунктом 153.5 статті 153 Кодексу;

є) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна;

ж) інші доходи, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші доходи, передбачені цим розділом.

Інші доходи включають:

доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених ст. 153.3.6 ПКУ, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до ст. 153.7 ПКУ;

суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені ст. 151.1 ПКУ;

суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів у порядку, передбаченому ст.. 159.2 ПКУ;

суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з ст.. ст..159.3, 159.5 ПКУ;

фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду;

суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;

суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку;

доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155-161 цього Кодексу;

доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;

дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 ПКУ;

інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування:

сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

До доходів платника податку, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із ст. 209 ПКУ, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених ст. 209 ПКУ;

суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;

суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законом;

суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;

суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат;

суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, отримані від надання державних послуг (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрація, інші послуги, обов'язковість придбання яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідного бюджету;

суми коштів у вигляді внесків, які:

а) надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також осіб, що уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до вказаного Закону;

б) надходять та накопичуються за пенсійними вкладами, рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону;

в) надходять до неприбуткових установ і організацій згідно з вимогами ст. 157 ПКУ;

суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

суми отриманого платником податку емісійного доходу;

номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед зазначеним платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів);

дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, у випадках, передбачених ст.. 153.3 ПКУ;

кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи – емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв;

кошти або майно, які повертаються учаснику договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, в разі припинення, розірвання або внесення відповідних змін до договору про спільну діяльність, але не вище вартості вкладу;

кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів;

вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у таких випадках:

якщо такі основні засоби отримані за рішенням центральних органів виконавчої влади;

Порядок безоплатної передачі таких основних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

кошти або майно, що надаються у вигляді допомоги громадським організаціям інвалідів, спілкам громадських організацій інвалідів та підприємствам і організаціям, що визначені ст. 154.1 ПКУ;

суми коштів або вартість майна, отримані засновником третейського суду як третейський збір чи на покриття інших витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до закону;

кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів;

основна сума отриманих кредитів, позик та інших доходів, що визначені нормами цього розділу, які не враховуються для визначення об'єкта оподаткування;

дохід від безоплатно одержаних необоротних матеріальних активів, крім об'єктів, зазначених у ст.. 137.17 ПКУ, а також об'єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення державної власності, що перебувають на балансі платника податку, який визначається в сумі, пропорційній сумі амортизації відповідних активів, нарахованої у бухгалтерському обліку, одночасно з її нарахуванням;

вартість переданого рухомого складу залізничного транспорту загального користування від одного підрозділу залізниці іншому або від однієї залізниці іншій за рішенням Укрзалізниці. Така передача вважається операцією з безоплатної передачі та балансова вартість відповідної групи основних засобів не змінюється;

вартість безоплатно отриманого платником податку майна, що створене в результаті виконання заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, програмами організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, а також іншими профілактичними заходами відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

Склад витрат та порядок їх визначення регулюється ст. 138 ПКУ. Так, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності (операційними називають витрати пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг).

До них відносять:

- собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати платника податку;

- витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; Та інші.

При цьому платнику податку слід враховувати, що при визначені об’єкту оподаткування не всі витрати відносять на собівартість виготовленої продукції.

Не включаються до складу витрат:

- витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

- організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям;

- суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

- витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів;

- витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

та інші визначені нормами ст.140 ПКУ.

Різниця між доходами та витратами підприємства і є об’єктом оподаткування. Таким чином прибуток є чисто розрахунковою одиницею.

Тому суми отриманих авансів та предоплат у рахунок майбутніх поставок товарів, виконання робіт та надання послуг більше не враховуються у складі доходів платника як це було за попереднім Законом «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно сплачені аванси и передплата не відображаються на сумах витрат платника податку.

Суттєвим нововведенням є і те, що більше не потрібно проводити розрахунок приросту (убутку) запасів, які також були передбачені вище зазначеним Законом. Необхідність їх підрахунку відпала тому, що в податковий облік повернулося поняття собівартість.

З метою гармонізації податкового і бухгалтерського обліку в ПК проведена класифікація основних засобів (в Законі використовувався термін «фонди»). Термін «основні засоби» - термін бухгалтерського обліку. Груп класифікації передбачається 16 замість 4, що використовувались в податковому обліку.

Дата добавления: 2015-06-29