Риси політичного життя

Риси соціального життя.

Демократично організоване суспільство.

Складність соціальної структу­ри і зумовлена нею різноманітність соціального життя. Плюралізм соціальних організацій та форм її життєдіяльності.

Розвиток соціальної активності мас. Демократизація й організація соціального життя. Самовиявлеп-

I пя інтересів соціальних спільнот.

І Свідома, вільна, відкрита соціаль­на боротьба, результатами якої є реформи.

Розвиток демократичних форм

[ життя соціальних спільнот як умо­ва соціальної еволюції.

Різноманітність форм політично­го життя різних соціальних спільнот. Плюралізм політичних організацій, розмаїття форм їх політичної діяль­ності. Розвиток політичної актив­ності мас. Демократизація й органі­зація політичного життя.

Волевиявлення політичних інтересів соціальних спільнот. Відкрита політична боротьба, що здійснюється шляхом демократич­них реформ. Пошук мирних шляхів ослаблення гостроти конфліктів.

Розвиток політичної демократії як усунення можливості політич­ної революції.

В сучасних умовах демократизація суспільства має глобальні масштаби і включає в свій зміст не тільки зміни в політичній сфері, але й зміни в суспільстві, що тягне за собою глибокі зру­шення в структурі влади. Влада ж шляхом різноманітних еконо­мічних, політичних і культурних перетворень робить соціальну еволюцію людства не тільки більш стабільною, але й більш динамічною. Однією з важливих умов невідворотності демократизації виступає закладена в природі людини постійна тяга до особисто го, творчого самоутвердження; тяга що згодом робить неминучим встановлення такого соціального і політичного порядку, яким рахувався б з нею. Людська природа не піддається перекувашпм і переплавці - це базове становище вже не можна ігнорувати: полі тичні режими, що намагалися це зробити, ганебно зійшли з полі тичної арени. Природно, демократизація - незворотний процес Невідворотність зовсім не виключає тимчасових гальмувань і відкочування в різноманітних сферах суспільства, що йде по шляху демократизації. Не секрет, що починаючи з кінця 80-х років XX ст відбувається крутий поворот у політиці праворуч. Це спроба формування повномасштабного конкурентно здатного виробник тва на приватновласницькій капіталістичній основі, що веде до значної нерівності за прибутками різних соціальних верств. При родно, це означає глибокі зрушення і в політичному курсі (орі єнтація суспільного розвитку, його рух розрахований на задово лення інтересів могутніх соціальних верств та інших суспільних груп), тобто відбувається капіталізація суспільства і в політик ному режимі організація соціальних взаємодій всередині суспіль­ства, між ним і державою і всередині держави. Принципове зна чення має прийняття оптимального політичного курсу, тому що політичний курс - головна передумова максимально демократии ного режиму. Розгорнуто демократичний режим реалізується лише при такому політичному курсі, що створює широкий соці­альний консенсус.

Для політичного життя XX ст., на відміну від попередніх століть, характерне те, що в сучасних умовах стало можливим політично регулювати динаміку екологічного життя, переорієп товувати напрямки екологічної діяльності, досягати максимуму ефективності економічного розвитку. Майже до середини XX ст. майнове становище мас, а, отже, й економічне життя відігравало значну роль і виступало в основному визначенням політичної діяльності. В сучасних втрачає актуальність питання бідності для майже двох третин населення світу. Розуміння класового підхо­ду, класового інтересу як вихідного в оцінці політичних подій неприйняте для сучасних оцінок багатьох проблем, самобутності культур та ін. Ці проблеми сягають корінням не в класові відно­сини, не в існування експлуатації, капіталізму, а в природу су­часної цивілізації індустріальної і постіндустріальної. Широкого розвитку в країнах Заходу та й в ряді регіонів Сходу набула демократія. Це сприяло тому, що політичні партії, що виражали інтереси більшості, одержали можливість завоювати владу. Відхід більшості політичних партій від своєї вихідної соціальної бази. Суспільство соціально стає багатошаровим, різноманітним. Чи сельно зростають міжкласові, маргінальні групи, виникають гру пи робітників-власників, які володіють нерухомістю, акціями ти ін. Широкого розвитку набирають масові суспільні рухи, як фактор зближення людей різного соціального походження, що само по собі теж якоюсь мірою консолідує діяльність політичних партій. Державна діяльність як вид політичної діяльності стає полі­тичним та правовим інструментом, засобом здійснення реформ в інтересах більшості суспільства. Інтереси широких мас, екологічні, національні, групові, відчутно впливають на політику, її реаліза­цію, утвердження миру на планеті. Фактором зближення людей різного соціального походження виступають і масові рухи, наби­рають в сучасних умовах широкого розвитку зближення різнома­нітних соціальних спільностей людей, що само по собі теж якось мірою консолідує діяльність політичних партій. Різноманітне різнобарвне і політичне життя світового співтовариства, яке в су­часних умовах не зводиться до необхідності соціальної революції. Новою своєрідною реальністю, умовою виживання стає для люд­ства глобалізація політичного життя. Виникають можливості до­мовленостей, пошук шляхів мирного вирішення проблем полі­тичних, соціальних, економічниХі духовних, встановлення консенсусу взаємодії. Все це умови існування людства, рушійна сила політичного процесу. Політичне життя, завдяки зростанню поінформованості, стає надбанням широких народних мас, які активно включаються в політику, в суспільне життя. Особли­вості розвитку політики і політичного життя сприяли стабілі­зації суспільного життя, цілісності, єдності, соціальній впоряд­кованості, плюралізму своєрідності політичного простору активності та ін. Політична стабільність суспільства ~ такий стан рівноваги політичного життя, для якого є характерними в ос­новному сталість і збереження функціонування політичних інсти­тутів, порівняно стабільний перебіг політичних процесів, відсутність впливу конфліктних ситуацій на якісні зміни в полі­тичній сфері.

Дата добавления: 2015-06-29