Критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання

Засобами діагностики успішності навчання є 30 екзаменаційних білетів, кожен з яких містить 2 теоретичні питання і 1 практичну задачу.

Теоретичні питання мають на меті перевірити сформованість у курсантів (слухачів) наступних знань та вмінь:

- основи формування та реалізації кримінально-виконавчої політики, історію становлення та розвитку;

- правовий інструментарій, що складає теорію та методологію кримінально-виконавчого права;

- систему кримінально-виконавчого законодавства, його співвідношення з внутрішнім законодавством України та міжнародними нормативно-правовими актами у сфері виконання покарань;

- правове становище усіх суб’єктів та інших учасників кримінально-виконавчого процесу;

- систему органів та установ виконання покарань їх правову регламентацію, компетенцію та функції щодо застосування засобів кримінально-виконавчого впливу;

- форми контролю та нагляду за діяльністю органів та установ виконання покарань;

- міжнародні нормативно-правові акти та міжнародне співробітництво у сфері виконання покарань;

- правові підстави, порядок і умови виконання усіх видів кримінальних покарань;

- правові підстави і порядок звільнення від відбування покарання та постпенітенціарний вплив.

- використовувати отримані теоретичні та практичні знання в розумінні та поясненні кримінально-виконавчої політики та впровадженні в кримінально-виконавчу практику, визначати проблемні питання щодо формування та реалізації кримінально-виконавчої політики її теоретичного та законодавчого визначення;

- класифікувати та аналізувати систему норм кримінально-виконавчого права, визначати їх ознаки за місцем і роллю в нормативно-правовому акті (за ієрархією), за правовою природою, за соціальним призначенням та вміти тлумачити ці норми;

- визначати систему кримінально-виконавчих правовідносин, її компонентів (суб’єкту, об’єкту, змісту та юридичних фактів), їх виникнення, зміну та припинення;

- надавати юридичну характеристику чинним нормативно-правовим актам на законодавчому та підзаконному рівнях, що регулюють кримінально-виконавчу діяльність;

- диференціювати органи і установи виконання покарань за їх соціальним призначенням, функціями, видами виконання кримінальних покарань, компетенцією та контингентом засуджених, які відбувають покарання;

- характеризувати правові засади, порядок і умови виконання та відбування усіх видів кримінальних покарань;

- застосовувати кримінально-виконавче законодавство в процесі виконання покарань;

- відповідно до законодавства та інших нормативно-правових актів за принципом диференціації та індивідуалізації виконання покарань класифікувати засуджених до позбавлення волі з метою розподілу для направлення до установ виконання покарань різних видів;

- застосовувати чинну систему обліку засуджених у відповідності з нормативно-правовими актами;

- застосовувати основні засоби виправлення та ресоціалізації відповідно до правового статусу засуджених, та умов тримання, та підстави і порядок зміни умов тримання в межах однієї установи та шляхом переведення до установ виконання покарань іншого виду;

- характеризувати особливості виконання покарання у виді позбавлення волі в установах різних видів та щодо окремих категорій засуджених (жінок, неповнолітніх, засуджених до довічного позбавлення волі);

- аналізувати та визначати правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання;

- аналізувати та визначати систему нормативно-правових актів, що регламентують заходи соціальної допомоги, контролю та адміністративного нагляду за особами, звільненими з установ виконання покарань.

Перш ніж приступити до розв’язання задачі, необхідно уважно її прочитати, звернувши особливу увагу на юридичну термінологію, усвідомивши всі обставини, викладені в умові. Розв’язувати задачу потрібно відповідно до точно зазначених обставин. Довільна зміна умов або припущення того, що не зазначено в тексті, не дозволяється.

Для правильного розв’язання задачі слухачам необхідно вказати, якими нормативно-правовими документами слід керуватися при виборі рішення, визначити та вказати мету, яка ставиться при вирішенні задачі, визначити приблизний план своїх дій за умови задачі або конкретну відповідь.

Отже, основними цілями розв’язання задач з кримінально-виконавчого права є:

а) набуття та закріплення навичок самостійної роботи з чинним кримінально-виконавчим законодавством переважно в правозастосовній (практичній) площині;

б) вироблення вміння давати власну кримінально-виконавчу оцінку конкретних життєвих ситуацій (фактичних обставин);

в) досягнення належного рівня обґрунтування власної оцінки фактичних обставин;

г) наближення навчальних форм засвоєння кримінально-виконавчого права до змісту конкретних кримінально-виконавчих правовідносин.

Будь-яка задача з кримінально-виконавчого права передбачає: а)умови; б) основне питання. Умовами задачі є інформація про поєднання певних фактичних обставин (юридичних фактів); іноді в умови задачі вводяться оцінки та доводи конкретних суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин, які також є предметом дослідження при розв’язанні задачі.

Деякі задачі, крім основного запитання, містять одне чи кілька додаткових (проміжних) запитань. Як правило, вони спрямовані на полегшення вирішення основного запитання задачі, тому відповідь на них має передувати остаточній відповіді на основне питання.

У деяких задачах замість запитань можуть бути сформульовані завдання, наприклад: «Дайте оцінку діям адміністрації». У цьому випадку виконання таких завдань відбувається у контексті загального розв’язання задачі і, як правило, є його завершальним елементом.

Незалежно від того, чи сформульовано в задачі конкретне запитання або завдання (кілька запитань чи завдань), її розв’язання у найбільш загальній формі включає:

- встановлення кримінально-виконавчого змісту наведених в умовах задачі фактичних обставин;

- формулювання власної кримінально-виконавчої оцінки у відповідній формі (кількох формах);

- обґрунтування здійсненої кримінально-виконавчої оцінки;

- конкретну відповідь на поставлені в задачі питання чи завдання, якщо таку відповідь не було сформульовано раніше.

Характеристик рівнів засвоєння знань та вмінь	Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для контрольної роботи
Курсант (слухач) на високому рівні виявляє знання основ формування та реалізації кримінально-виконавчої політики, історії її становлення та розвитку; системи кримінально-виконавчого законодавства, правового становища усіх суб’єктів кримінально-виконавчого процесу; системи органів та установ виконання покарань, функції щодо застосування засобів кримінально-виконавчого впливу; форми контролю та нагляду за діяльністю органів та установ виконання покарань; міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань; правових підстав, порядку і умов виконання усіх видів кримінальних покарань; та звільнення засуджених; вміння: використовувати отримані теоретичні та практичні знання в розумінні та поясненні теоретичних та практичних положень КВП, класифікувати та аналізувати систему норм кримінально-виконавчого права, визначати систему кримінально-виконавчих правовідносин, її компонентів їх виникнення, зміну та припинення; надавати юридичну характеристику чинним нормативно-правовим актам що регулюють кримінально-виконавчу діяльність; диференціювати органи і установи виконання покарань за їх функціями, характеризувати правові засади, порядок і умови виконання та відбування усіх видів кримінальних покарань; застосовувати кримінально-виконавче законодавство в процесі виконання покарань; класифікувати засуджених до позбавлення волі з метою розподілу для направлення до установ виконання покарань різних видів; та вести облік засуджених, застосовувати основні засоби виправлення та ресоціалізації, характеризувати особливості виконання покарання у виді позбавлення волі в установах різних видів та щодо окремих категорій засуджених, аналізувати та визначати правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання та заходів соціальної допомоги, контролю та адміністративного нагляду за особами, звільненими з установ виконання покарань.	90 – 100	А	відмінно
Курсант (слухач) з деякими неточностями виявляє знання основ формування та реалізації кримінально-виконавчої політики, історії її становлення та розвитку; системи кримінально-виконавчого законодавства, правового становища усіх суб’єктів кримінально-виконавчого процесу; системи органів та установ виконання покарань, функції щодо застосування засобів кримінально-виконавчого впливу; форми контролю та нагляду за діяльністю органів та установ виконання покарань; міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань; правових підстав, порядку і умов виконання усіх видів кримінальних покарань; та звільнення засуджених; вміння: використовувати отримані теоретичні та практичні знання в розумінні та поясненні теоретичних та практичних положень КВП, класифікувати та аналізувати систему норм кримінально-виконавчого права, визначати систему кримінально-виконавчих правовідносин, її компонентів їх виникнення, зміну та припинення; надавати юридичну характеристику чинним нормативно-правовим актам що регулюють кримінально-виконавчу діяльність; диференціювати органи і установи виконання покарань за їх функціями, характеризувати правові засади, порядок і умови виконання та відбування усіх видів кримінальних покарань; застосовувати кримінально-виконавче законодавство в процесі виконання покарань; класифікувати засуджених до позбавлення волі з метою розподілу для направлення до установ виконання покарань різних видів; та вести облік засуджених, застосовувати основні засоби виправлення та ресоціалізації, характеризувати особливості виконання покарання у виді позбавлення волі в установах різних видів та щодо окремих категорій засуджених, аналізувати та визначати правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання та заходів соціальної допомоги, контролю та адміністративного нагляду за особами, звільненими з установ виконання покарань.	82-89	В	добре
Курсант (слухач) в основному, але з неточностями виявляє знання основ формування та реалізації кримінально-виконавчої політики, історії її становлення та розвитку; системи кримінально-виконавчого законодавства, правового становища усіх суб’єктів кримінально-виконавчого процесу; системи органів та установ виконання покарань, функції щодо застосування засобів кримінально-виконавчого впливу; форми контролю та нагляду за діяльністю органів та установ виконання покарань; міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань; правових підстав, порядку і умов виконання усіх видів кримінальних покарань; та звільнення засуджених; вміння: використовувати отримані теоретичні та практичні знання в розумінні та поясненні теоретичних та практичних положень КВП, класифікувати та аналізувати систему норм кримінально-виконавчого права, визначати систему кримінально-виконавчих правовідносин, її компонентів їх виникнення, зміну та припинення; надавати юридичну характеристику чинним нормативно-правовим актам що регулюють кримінально-виконавчу діяльність; диференціювати органи і установи виконання покарань за їх функціями, характеризувати правові засади, порядок і умови виконання та відбування усіх видів кримінальних покарань; застосовувати кримінально-виконавче законодавство в процесі виконання покарань; класифікувати засуджених до позбавлення волі з метою розподілу для направлення до установ виконання покарань різних видів; та вести облік засуджених, застосовувати основні засоби виправлення та ресоціалізації, характеризувати особливості виконання покарання у виді позбавлення волі в установах різних видів та щодо окремих категорій засуджених, аналізувати та визначати правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання та заходів соціальної допомоги, контролю та адміністративного нагляду за особами, звільненими з установ виконання покарань.	74-81	С	добре
Курсант (слухач) в основному, але з помилками виявляє знання основ формування та реалізації кримінально-виконавчої політики, системи кримінально-виконавчого законодавства, правового становища усіх суб’єктів кримінально-виконавчого процесу; системи органів та установ виконання покарань, форми контролю та нагляду за діяльністю органів та установ виконання покарань; правових підстав, порядку і умов виконання усіх видів кримінальних покарань; та звільнення засуджених; вміння: використовувати отримані теоретичні та практичні знання в розумінні та поясненні теоретичних та практичних положень КВП, класифікувати та аналізувати систему норм кримінально-виконавчого права, визначати систему кримінально-виконавчих правовідносин, надавати юридичну характеристику чинним нормативно-правовим актам що регулюють кримінально-виконавчу діяльність; характеризувати правові засади, порядок і умови виконання та відбування усіх видів кримінальних покарань; застосовувати кримінально-виконавче законодавство в процесі виконання покарань; та вести облік засуджених, застосовувати основні засоби виправлення та ресоціалізації, характеризувати особливості виконання покарання у виді позбавлення волі в установах різних видів аналізувати та визначати правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання.	64-73	D	задовільно
Курсант (слухач) з грубими помилками виявляє знання основ формування та реалізації кримінально-виконавчої політики, системи кримінально-виконавчого законодавства, правового становища усіх суб’єктів кримінально-виконавчого процесу; системи органів та установ виконання покарань, форми контролю та нагляду за діяльністю органів та установ виконання покарань; правових підстав, порядку і умов виконання усіх видів кримінальних покарань; та звільнення засуджених; вміння: використовувати отримані теоретичні та практичні знання в розумінні та поясненні теоретичних та практичних положень КВП, класифікувати та аналізувати систему норм кримінально-виконавчого права, визначати систему кримінально-виконавчих правовідносин, надавати юридичну характеристику чинним нормативно-правовим актам що регулюють кримінально-виконавчу діяльність; характеризувати правові засади, порядок і умови виконання та відбування усіх видів кримінальних покарань; застосовувати кримінально-виконавче законодавство в процесі виконання покарань; та вести облік засуджених, застосовувати основні засоби виправлення та ресоціалізації, характеризувати особливості виконання покарання у виді позбавлення волі в установах різних видів аналізувати та визначати правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання.	60-63	Е	задовільно
Курсант (слухач) майже не володіє визначеним переліком знань та вмінь, поверхово і безсистемно опановує навчальний зміст і не здатний його презентувати.	35-59	FX	не задовільно