Червня (23 червня) — Сінесія, архімандрита Іркутського

Преподобний Сінесій мав світське прізвище Іванов і народився у 1698 році в місті Прилуки Полтавської єпархії. На той час Прилуки були адміністративним центром Прилуцького полку. Тепер це районний центр Чернігівської області. Через 7 років на цій благословенній землі народився ще один український православний святий — святитель Іоасаф, єпископ Білгородський (пам’ять 10(23) грудня).

Нам нічого не відомо про дитячі і юнацькі роки преподобного Сінесія. За деякими відомостями він навчався в Переяславській духовній семінарії. Трохи пізніше її закінчував Стефан Кристалевський, майбутній святитель Софроній, єпископ Іркутський (пам’ять 30 березня (12 квітня)). Після закінчення навчання Сінесій прийняв чернечий постриг у Красногорському монастирі (тепер це в Черкаській області). Сюди ж життєві шляхи приведуть і послушника Стефана, який за три роки буде пострижений у ченці з іменем Софроній. Він був молодший за Сінесія на 11 років. З часу знайомства в цьому монастирі їхні життєві шляхи вже більше ніколи не розійдуться. Час висвячення Сінесія у священницький сан невідомий. Але відомо, що 1742 році архімандрита Софронія церковна влада перевела до Санкт-Петербурга настоятелем монастиря Александро-Невського. Невдовзі він запрошує до себе ієромонаха Сінесія для будівництва філії монастиря, так званої «Троїце-Сергієвої пустині». Поручене завдання преподобним Сінесієм було успішно виконано.

У 1753 році архімандрит Софроній був висвячений на єпископа Іркутського і Нерчинського, а вже 23 квітня 1754 року він призначив отця Сінесія ігуменом Іркутського Вознесенського монастиря. Невдовзі ігумен Сінесій став членом Іркутської консисторії і, звичайно ж, був найближчим помічником владики Софронія з управління єпархією. Владика Софроній ставився до нього з великою довірою. Архівні документи свідчать, що архімандрит Сінесій навіть підписував єпархіальні укази під час місіонерських поїздок владики Софронія по єпархії. Наприклад, дозвіл на освячення Манзурської Введенської церкви і видачу нового антимінса 5 листопада 1766 року підписано саме архімандритом Сінесієм.

Преподобний Сінесій управляв Вознесенським монастирем 33 роки, у тому числі 16 років після блаженної кончини святителя Софронія. Земний шлях преподобного Сінесія скінчився у великій схимі 10 травня 1787 року на 89 році життя. Його поховали в спеціально побудованій каплиці напроти вівтаря Головного монастирського храму. Преподобний Сінесій був прославлений Господом нетлінням тіла та чудесами по молитвах біля його гробу.

Іркутський Вознесенський монастир не витримав лихоліть минулого сторіччя і був зруйнований безбожною владою.

Дата добавления: 2015-06-30