Варіант 3. Орієнтовна програма вивчення учнівського колек­тиву

1. Склад класу за віком, національністю і статтю.

2. Актив класу. Наявність у нього авторитету серед учнів. Характеристика активістів (ініціативність, само­стійність, наполегливість, вимогливість, організаторські здібності). Наявність у класі неофіційного активу, йо­го характеристика і стосунки з офіційним активом.

3. Стан згуртованості та організованості класу. Вмін­ня розподілити роботу і обов'язки. Вміння підкоряти­ся розпорядженням уповноважених осіб. Критика і са­мокритика в колективі. Стан дисципліни в класі. Ви­падки порушення дисципліни та їх характерні причи­ни. Взаємини між учнями класу. На чому вони ґрунту­ються: на спільній роботі, спільних інтересах, визнан­ні авторитету, взаємодопомозі тощо? Наявність малих груп, основа їх виникнення і ступінь зацікавленості за­гальними справами колективу. Характер і спрямованість товаришування і дружби. Взаємини між хлопчиками і дівчатками. Наявність кругової поруки в класі.

4. Ідейно-політична спрямованість колективу класу. Моральні переконання та ідеали учнів. Інтерес до сус­пільно-політичних подій і соціальних проблем у нашій країні та за кордоном. Рівень розвитку почуття націо­нальної самосвідомості.

5. Успішність класу. Загальний показник успішно­сті класу з навчальних предметів. Ставлення учнів до

окремих навчальних предметів і вчителів. Взаємодопо­мога в навчанні. Дисципліна на уроках. Негативні мо­менти в навчальній діяльності (списування, шпаргалки, підказування). Невстигаючі учні, причини їх неуспіш­ності.

6. Громадська робота класу. Інтерес класу до загально-шкільного життя і участь у ньому. Місце суспільно корисної праці в житті колективу. Види праці та харак­тер її виконання класом. Вияви свідомої дисципліни в праці. Громадські обов'язки учнів.

7. Кругозір учнів, їх загальний розвиток, інтерес до мистецтва, літератури і спорту. Форми його вияву (ко­лекціонування, читацькі конференції, диспути, обгово­рення переглянутих кінофільмів, спектаклів тощо). Культура мовлення.

8. Культура поведінки учнів у школі та поза нею. Ставлення до вчителів, батьків і товаришів.

Хоч який би метод вивчення особистості або колек­тиву застосовувався, педагог повинен чітко уявити, для чого йому потрібні певні відомості про об'єкт вивчення. Необхідна конкретна програма вивчення учня або колек­тиву.

Особистість формується і виявляється в різних ви­дах діяльності. Що свідомішою, активнішою та цілеспрямованішою є діяльність особистості, то повніше й дос­товірніше виявляються її якості. Педагог бачить, як учень ставиться до навчання, до фізичної праці, до спор­ту, до громадських справ. Вияв певних рис у різних ви­дах діяльності підвищує достовірність даних про учня. Вивчення учня здійснюється у взаємозв'язку з колек­тивом, у системі колективних взаємин. Його поведінка залежить не лише від особистих якостей, а й від харак­теру стосунків з колективом, специфіки життя колек­тиву. Педагог має знати специфіку впливу колективу на учня та його реагування на цей вплив.

Особистість вихованця і сам колектив не є чимось за­стиглим і незмінним. Вони проходять складний процес розвитку й формування. Тому дослідження змін в осо­бистості й колективі має практичне значення для виховної роботи з ними, правильного прогнозування її змісту й добору методів та форм виховного впливу.

За час навчання учень може побувати в різних кла­сах та школах, однак процес його вивчення повинен три­вати всюди. Кожний новий вихователь перш ніж почати вивчення І виховання нового учня, має встановити, що вже було зроблено до нього, щоб продовжити розпо­чате.

Відомості про учня або колектив, отримані за допо­могою одного методу, потребують перевірки іншими ме­тодами, щоб гарантувати достовірність і об'єктивність.

Вивчення і виховання здійснюються одночасно, вза­ємодоповнюються. Прийом або метод вивчення особисто­сті може бути водночас і методом її виховання (бесіда, доручення та ін.). Аналіз реагування учня або колективу на певний виховний вплив допомагає дібрати способи впливу для наступної роботи.

Дані, отримані у процесі вивчення учня або колек­тиву, слід одразу ж використовувати у виховній роботі з ними.

Варіант 4. Схема-програма вивчення класного колективу

І. Склад колективу і його загальна характеристика:

1. Віковий склад.

2. Пізнавальний рівень учнів, їх загальний розвиток.

3. Працездатність і успішність.

4. Громадське лице класу, інтерес до громадських справ. Виконання громадських поручень. Свідомість учнів.

5. Основні професійні інтереси і нахили.

II. Згуртованість класу

1. Чи є групи за діловими інтересами, чи негативного характеру? Як ставляться учні один до одного? Їх ставлення до класних і загальношкільних справ.

2. Чи люблять учні проводити разом час, розважатися або спільно трудитися,

3. Дружба хлопчиків і дівчаток. Чи захищають учні членів свого колективу, а хлопчики дівчаток?

4. Чи нема в класі кругової поруки, якщо є, то в чому виявляється.

5. Чи хвилюють школярів успіхи і невдачі свого класу?

6. Чи переживають за свій колектив?

7. При проведенні загальношкільних заходів прагнуть бути разом, чи роз’єднано.

III. Організованість класу

1. Вміння учнів самим організуватись для виконання колективних справ, розподілити між собою роботу і найраціональніше її виконати.

2. Вміння терпляче і уважно вислухати один одного (під час особистого спілкування в позаурочний час, на перерві, на зборах).

3. Ставлення до рішень органів учнівського колективу і розпоряджень його уповноважених.

IV. Громадська думка в класі

1. Які вчинки своїх товаришів учні схвалюють, а які осуджують?

2. Як і в якій формі вони виражають своє ставлення, свій осуд?

3. Чи є розбіжність між тим, що учні говорять, і тим, що роблять?

4. Наявність критики та самокритики в класі і реакція учнів на неї.

V. Характер товариських зв’язків у колективі

1. Характер зв’язків між учнями (спільне місце проживання, місце за партою, спільна робота, інтереси).

2. Дружба учнів у школі і поза нею.

3. Ставлення до товаришів, прагнення їм допомогти, у чому виявляється.

4. Вимогливість школярів по своїх товаришів: вміння бачити в них недоліки.

5. Ставлення класу до відмінників, дезорганізаторів, активу, невстигаючих.

6. Чи правильно ставляться учні до товаришів з фізичними недоліками.

VI. Актив класу

1. Склад активу.

2. Офіційний (виборний) і фактичний активи.

3. Авторитетність активу.

4. Чи виконується розпорядження активу.

5. Ставлення активістів до товаришів класу.

6. Чи є учні, які постійно перебувають в активі.

7. Класні та загальношкільні активісти і стосунки між ними.

8. Чи живуть загальношкільні активісти життям класу, чи не відриваються від нього. Ставлення до них у класі.

VII. Зв’язок класного колективу з загальношкільним

1. Інформованість класу про життя інших класів та школи в цілому

2. Чи вносяться пропозиції щодо поліпшення життя і класі і в школі.

3. Виконання загальношкільних доручень (постійних, тимчасових).

4. Чи є зв'язки з учнями інших класів і їх характер (шефство, змагання, спільні справи).

5. Участь класу в загальношкільних заходах.

VIII. Заходи по дальшому згуртуванню класного колективу.

1. Педагогічні заходи, які треба здійснити в класі з метою згуртування і організації класних колективів.

2. Використання класного колективу для виховного впливу на окремих учнів.

Дата добавления: 2015-06-30