узгоджуваний іменник, що має атрибутивне значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції
ставиться
дівчина- красуня,хлопець- богатир
якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного слова
не ставиться
богатир хлопець,красуня дівчина
пояснювальний іменник і прикладка можуть мінятися місцями
ставиться
учитель-фізик,художник-пейзажист
прикладки входять до складу термінів
ставиться
гриб- паразит,льон- довгунець
У лапках пишуться поширені і непоширені прикладки, назви газет, журналів, фільмів тощо: журнал «Українська мова та література в школі», газета «Слово».
Д о д а т о к - другорядний член речення, що означає об’єкт, на який спрямована чи поширюється дія або ознака, знаряддя дії.
Відповідає на запитання непрямих відмінків.
Диференційні ознаки
другорядний член речення
виражає об’єктні семантико-синтаксичні відношення
виражається найчастіше іменниками в непрямих відмінках або їх еквівалентами
стоїть після опорного слова
поєднується з опорним словом підрядним зв’язком керування, рідше - прилягання
суб’єкт дії: збудований робітниками,обмитий дощем
Семантичні відтінки
об’єкт, що є результатом дії: збудували дім, написав листа
об’єкт, на який спрямована дія: садимо дерева, мріємо про майбутнє
знаряддя чи засіб дії: зробити своїми руками,скріпити нитками
предмет порівняння з чимось або ознакою: вищий за вас, гірший за інших, кращий від мене
об’єкт виміру: відро води, чашка кави
дієприкметників та слів категорії стану: занурений у роботу, приємно батькам
дієслова: Я до тебе прийду через гори і доли (М.Петренко)
Залежить від
віддієслівного іменника: виховувати любов до природи
Додаток виражається
Вітряки намотують на крилабабине літо
Побачитипотік машин
Закупитипальне,запросититретього
Чекавна мене,прийшов разомз нами
Наказавзупинитися,запропонуваливідпочити
Читатикнигу,подорожуватиз другом
Іменником у непрямому відмінку
Займенником
Інфінітивом
Субстантивованою частиною мови
Синтаксично нерозкладним словосполученням
Фразеологізмом
Додаток буває
П Р Я М И Й
Н Е П Р Я М И Й
означає предмет, на який безпосередньо спрямована дія і охоплює його повністю
означає побічний об’єкт дії
(стану чи ознаки)
Виражається
1) формою знахідного відмінка без прийменника:
І я згадав своє село (Т.Шевченко);
2) формою родового відмінка:
- коли позначає частину від цілого: витяг з торбинки хліба
- у заперечних конструкціях із часткою не: не прочитав книги
- у сполученні зі словами жаль, шкода: шкода часу, жаль втрачених днів;
- коли літературними є паралельні форми родового та знахідного відмінка: співав пісні - співав пісень
іменниками чи іншими
субстантивованими словами у формі знахідного відмінка з прийменником або у формах інших непрямих відмінків як з прийменниками, так і без них:
Не говори Про кольори, Про тони і півтони(В.Мордань)
О б с т а в и н а - це другорядний член речення, що характеризує дію або ознаку з точки зору їх якості, кількості, інтенсивності, місця, часу, мети й причини.
Далекий острів заліг хмарою в небі (М.Коцюбинський).
ОБСТАВИНА МАЄ ТАКІ ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ
ОБСТАВИНИ
МОЖУТЬ ВИРАЖАТИСЯ
· є другорядним членом речення;
· виражає обставинні семантико-синтаксичні відношення;
· виражається прислівниками, дієприслівниками, прийменниково-іменниковими формами та інфінітивом;
· у реченні може займати різну позицію, найчастіше – постпозицію;
· пов’язується з головним словом підрядним зв’язком прилягання або керування;
· залежить найчастіше від дієслова, а також прикметника і предикативного прислівника (слова категорії стану).
Відповідають на запитання всупереч чому? Означають обставину, усупереч якій відбувається дія. Незважаючи на всі розказані Іваном страхи, Соломії трохи розвиднілось (М.Коцюбинський).
Відповідають на запитання за якої умови? Не знайшовши броду, не лізь у воду (Н. тв.)
Відповідають на запитання чому? з якої причини?
Означають причину настання дії чи ознаки: 3кохання плакав я, ридав (П. Тичина).
Відповідають на питання доки? допоки? До самогоранку горів у нас вогонь на курені над Десною (О. Довженко).
Відповідають на питання коли? Я завтра вранці за кордоном буду (В.Ткаченко).
Відповідають на питання куди? звідки?
Мені в дорогу вирушать пора (В.Ткаченко)
Відповідають на питання де? Життя кругом, як поле, розляглося (В.Сосюра)
Відповідають на запитання для чого? з якою метою?
Вказують на мету виконання дії: Для радості, для щастя – ось для чого приходить людина в життя, ось для чого тільки й варто народжувати її на світ (О.Гончар).
Відповідають на запитання наскільки?, як?, якою мірою? Характеризують дію чи ознаку за ступенем і мірою їх вияву. У ролі обставин цієї групи виступають слова на зразок: дуже,трохи, ледве, надзвичайно, вщерть, вволю, дотла, догола, до нитки, разів шість, тричі, цілий тиждень тощо: Сповнилось серце ущерть (Леся Українка)
Відповідають на запитання як? Означають якість дії, стану, ознаки та спосіб їх вияву: Я іду, і в’ються спогади незримо(В.Сосюра)
Способу дії
Міри і ступеня
Місце дії
Напрям руху
Час, у який відбувається дія
Вихідний або кінцевий
момент виконання дії
Мети
Часу
Місця
Причини
Умови
Допусту
В и р а ж е н і і м е н н и к о м
Розрізняй
Увага!
Д о д а т о к
О з н а ч е н н я
О б с т а в и н у
Обставина
Додаток
?
Передає просторове, часове чи інше обставиннезначення
Іменник передає значення об’єкта, на який спрямована дія
Він. сидів на березі (де?) - обставина; 3 кохання плакав я, ридав (з якої причини?) - обставина; Він повернувся до Києва (куди?) - обставина.
Він сидів на стільці (на чому?) - додаток; Усі сміялися з його кохання (з чого?) - додаток; Він звик до Києва (до чого?) - додаток.
Означення
Додаток
?
Іменники втрачають значення предметності і можуть виражати:
а) належність: подарунок сестри, тобто сестрин;
б) ознаку за матеріалом: квіти з паперу, тобто паперові;
в) ознаку за призначенням: приладдя для письма, тобто письмові;
г) ознаку за місцем розташування: табір на морі, тобто морський;
ґ) ознаку за напрямом: двері до кімнати, тобто кімнатні;
д) зовнішню чи внутрішню ознаку: дівчина з карими очима, тобто кароока.
Відноситься до іменника, що має віддієслівне походження: будувати будинок - будівництво будинку, бажати перемоги - бажання перемоги, обороняти Київ - оборона Києва.
Відносяться до іменника, який означає керівника, власника, виконавця, автора: директор заводу, автор книги, власник машини (у словосполученнях же робітник заводу, книга автора, машина власника залежні слова розцінюються як означення).
У реченні можуть виступати як означенням, так і додатком прийменникові словосполучення на зразок: пісняпро море, спогадипро дитинство, упевненістьв успіхові, дружба з Петром, відроз водою.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление