Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих




Ефективність прокурорської діяльності багато в чому залежить від її виконавців, тобто від кадрів органів прокуратури. Складні зав­дання, що стоять перед прокуратурою України, успішно можуть ви­рішувати тільки люди, які мають хорошу професійну підготовку, життєвий досвід і яким притаманні високі морально-психологічні риси. В органах прокуратури повинні працювати ті юристи, котрі на ділі можуть забезпечити точне, неухильне і всемірне виконання законів, незважаючи на економічну нестабільність, політичну не­визначеність, різноманітні прояви тиску на них.

Основні кадри органів прокуратури утворюють прокурори (їхні помічники, старші помічники, заступники) і слідчі різних рангів.

Закон України «Про прокуратуру» (Ст. 46) встановлює вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих, а саме:

Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

Під діловими якостями варто розуміти:

—знання справи на дорученій ділянці роботи;

—теоретичну підготовку;

—кваліфікацію;

- практичний досвід;

—вміння організувати справу (роботу) і забезпечити оперативне та якісне її виконання;

—здатність виявляти недоліки, аналізувати їх причини, відшуку­вати способи їх подолання;

—здатність досягати реальних успіхів у роботі.

Діловитість немає нічого спільного із засідательською суєтністю і марнослів'ям.

З - поміж моральних якостей працівника прокуратури насам­перед слід назвати:

• вірність «Присязі працівника прокуратури»;

• вірність професійному обов'язку;

• здатність до самовіддачі та вболівання за доручену справу;

• скромність;

• чесність, правдивість, непідкупність, сміливість;

• здатність правильно сприймати критику;

• принциповість;

• нетерпимість до недоліків;

• чуйність і уважність до людей та ін.

Особи, вперше призначені на посади старших прокурорів та прокурорів прокуратур, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури" такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові) вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури. Усвідомлюю, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури". Прокурор і слідчий підписують текст прийнятої Присяги, яка додається до особової справи. Про прийняття Присяги вноситься запис у трудову книжку. Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором. Підбір і оцінка кадрів органів прокуратури відбувається:

• під кутом зору їх добросовісності;

• з позиції відстоювання інтересів держави, тобто з державниць­ких позицій;

• з позиції фаховості, тобто знання справи;

• з позиції адміністраторських здібностей.

Основні вимоги кадрової політики в прокуратурі України ста­новлять:

• підбір і оцінка кадрів за діловими, моральними якостями та ро­зуміння завдань державної політики;

• систематичне оновлення кадрів з метою унеможливлення їх застою;

• колегіальність, врахування думки трудового колективу проку­ратури у процесі вирішення питань щодо підбору та оцінки кадрів;

• правильне поєднання досвідчених кадрів з молодими, враху­вання досвіду і традицій;

• стабільність кадрів;

• поєднання довіри й поваги до кадрів з вимогливістю і принци­повістю щодо їхньої діяльності;

• виховання кадрів у дусі принциповості, високої особистої від­повідальності за доручену справу, самокритичності, нетерпимості до недоліків;

• постійний контроль за діяльністю кадрів, об'єктивність її оцінки.Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади прокурора або слідчого прокуратури, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (ст. 11).

Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зокрема щодо:

1) притягнення особи до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття, погашення;

2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення;

3) достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;

4) наявності в особи корпоративних прав;

5) стану здоров'я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.

Порядок проведення спеціальної перевірки затверджується Президентом України.

Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки. У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) проводить спеціальну перевірку, надається можливість претенденту на посаду протягом п’яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа, яка здійснює призначення на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні на посаду. А у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей - повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи. Рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду може бути оскаржено до суду.

Чинне законодавство не містить жодних норм про вимоги щодо особи, яка претендує на посаду Генерального прокурора чи на про­курорські посади в апараті Генеральної прокуратури. Конституція та Закон обумовлює тільки те, що Генеральний прокурор признача­ється на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада може висловити недо­віру Генеральному прокуророві, наслідком якої є відставка з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України та підпоряд­кованих прокурорів — 5 років, без жодних застережень щодо кіль­кості їх повторних призначень.

Однак, Закон містить чіткі вимоги щодо осіб, які призначаються на посади прокурорів нижчих рівнів. Так, на посади прокурорів Ав­тономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них призначаються особи віком не молодше 30 ро­ків, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років. На посади прокурорів низової ланки, тобто районів тощо — особи віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.

Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України.

Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.

Ще до недавна не могли бути прийняті на посаду прокурора або слідчого про­куратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винят­ком реабілітованих. З чинним законодавством - не може бути прийнята на посаду прокурора або слідчого прокуратури особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої.

Між тим, нововведеннями заборонено прийти на посаду прокурора або слідчого прокуратури особу, на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з офіцерів, які проходять військову службу або перебува­ють у запасі та мають вищу юридичну освіту.

Особи, які претендують на зайняття посад в органах прокуратури, до призначення на відповідну посаду подають за місцем майбутньої служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та зобов'язані повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб. Щодо роботи близьких осіб, Закон України «Про прокуратуру» (Ст. 46-3) встановлює певні обмеження. Зокрема, прокурор або слідчий прокуратури не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. В ст. 1. Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" близькими особами вважаються - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом (працівником прокуратури), в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;У разі виникнення обставин, що порушують вимоги цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк ці обставини добровільно ними не усунуто,
відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з дня виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування. У разі неможливості такого переведення або відсутності згоди на нього особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню з роботи (служби). Прокурору або слідчому прокуратури забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та в будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення. У разі виникнення конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень прокурор або слідчий прокуратури зобов’язаний негайно доповісти про це безпосередньому керівникові. Безпосередній керівник зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством. Термін "конфлікт інтересів" вживається у значенні, наведеному в ст. 1. Законі України "Про засади запобігання і протидії корупції" – це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Підстави для звільнення працівників прокуратури передбачені ст. 46-2. Закону України «Про прокуратуру». Прокурори і слідчі можуть бути звільнені з роботи на загальних підставах, передбачених законодавством про працю. Прокурори і слідчі підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, також у таких випадках: 1) недотримання пов'язаних із проходженням служби в органах прокуратури передбачених вимог і обмежень, які встановлюються законом; 2) порушення "Присяги працівника прокуратури" чи відмови від її прийняття; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо них; 4) за результатами атестації у разі невідповідності працівника займаній посаді; 5) припинення громадянства України; 6) притягнення до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України; 7) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"; 8) у разі неможливості або відсутності згоди на переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі. Прокурори або слідчі прокуратури, яких притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов’язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", або кримінального правопорушення, звільняються з роботи (служби) у триденний строк з дня отримання відповідним органом прокуратури копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. 2. Класні чини працівників органів прокуратури.

Прокурорам і слідчим прокуратури, працівникам науково-на­вчальних закладів прокуратури ПРИСВОЮЮТЬСЯ КЛАСНІ ЧИ­НИ відповідно до обійманих посад і стажу роботи.

Порядок присвоєння і позбавлення класного чину визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України, затвердженим постановою Верховної Ради України 6 листопада 1991р. № 1795//XII.

Воно встановлює 10 класних чинів органів прокуратури:

1. Державний радник юстиції - може мати Генеральний проку­рор — відповідає військовому званню Генерал армії України.

2. Державний радник юстиції 1-го класу — перший заступник Ге­нерального прокурора України — генерал-полковник..

3. Державний радник юстиції 2-го класу:

—заступники Генерального прокурора України;

—прокурор Автономної Республіки Крим;

—прокурори областей поза групою та м. Києва — генерал-лейте­нант.

4. Державний радник юстиції 3-го класу:

—начальники та заступники начальників управлінь, начальники відділів, старші слідчі в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, старші помічники Генерального прокурора України з особливих доручень;

—прокурори областей, транспортні, природоохоронні та інші (на правах обласних), прокурори міст поза групою;

—перші заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, областей поза групою та м. Києва;

—ректор Інституту підвищення кваліфікації Генеральної проку­ратури України — генерал-майор.

5. Старший радник юстиції:

—заступники начальників відділів, начальники відділів у складі управлінь Генеральної прокуратури України;

—старші прокурори, слідчі в особливо важливих справах Гене­ральної прокуратури України, помічники Генерального прокурора України з особливих доручень;

—заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, облас­тей, міст Києва і Севастополя, транспортних, природоохоронних та інших прирівняних до них, міст поза групою;

—начальники управлінь та відділів прокуратур Автономної Рес­публіки Крим, областей та прирівняних до них на правах обласних;

—старші слідчі в особливо важливих справах прокуратур Авто­номної Республіки Крим та обласних і прирівняних до них на пра­вах обласних;

—прокурори міст 1-ї групи;

—проректор Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури;

—начальник навчального центру Генеральної прокуратури Укра­їни — полковник.

6. Радник юстиції:

—прокурори управлінь та відділів Генеральної прокуратури України;

заступники начальників, старші прокурори управлінь і відді- лів, слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі прокуратури Автономної Республіки Крим і прирівняних до них, слідчі в особ­ливо важливих справах прокуратур міст;

— прокурори міст 2-ї та 3-ї груп, районів і прирівняних до нихпрокуратур;

— заступники прокурорів міст 1-ї групи — підполковник.

7. Молодший радник юстиції:

—помічники прокурорів, прокурори управлінь, відділів прокура­тур Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них;

—заступники прокурорів міст 2-ї та 3-ї груп, районів та прирів­няних до них прокуратур;

—старші помічники прокурорів, старші слідчі, слідчі прокуратур міст, районів і прирівняних до них — майор.

8. Юрист 1-го класу — капітан.

9. Юрист 2-го класу — старший лейтенант.

10. Юрист 3-го класу помічники міських, районних і прирівня­них до них прокурорів — лейтенант.

Присвоєння класного чину провадиться в послідовному поряд­ку, з урахуванням ділових та особистих якостей працівника відпо­відно до посади, яку він обіймає, та стажу роботи.

Присвоєння класного чину без додержання цих вимог можливе лише у випадках, коли:

— Генеральний прокурор України за зразкове виконання службо­вих обов'язків присвоює працівникам чергові класні чини до закін­чення строку перебування в конкретному класному чині. Ці строки є такими:

а) юрист 3-го класу — 2 роки;

б) юрист 2-го класу — 2 роки;

в) юрист 1-го класу — 3 роки;

г) молодший радник юстиції — 3 роки;

г) радник юстиції — 4 роки;

д) старший радник юстиції — 4 роки.

Строки перебування в чинах державного радника юстиції 1, 2, 3-го класу не встановлюються.

—Генеральний прокурор, призначаючи на вищу посаду, при­своює чин без дотримання черговості, але не більш як на два чини вище того, в якому працівник перебуває;

Генеральний прокурор входить з поданням до Президента Ук­раїни про присвоєння класного чину ДЕРЖАВНОГО РАДНИКА ЮСТИЦІЇ 1, 2, 3-го КЛАСІВ. Отже, названі класні чини може при­своїти лише Президент. Інші — Генеральний прокурор України.

Класний чин юриста 3-го класу присвоюється працівникам, які працюють в органах прокуратури не менше 6 місяців, а молодим спеціалістам — після закінчення строку стажування і призначення на посаду.

Працівникам, які перейшли на роботу в органи прокуратури з інших організацій, класні чини присвоюються з урахуванням по­сад, на які їх призначено, і досвіду роботи.

Як виняток, присвоєння вищого класного чину працівникові, незалежно від посади, яку він обіймає, можливе за зразкове вико­нання службових обов'язків, ініціативу в роботі, інші значні заслу­ги, з урахуванням стажу роботи.

Працівники органів прокуратури, яким присвоєно класні чини, перебувають у них довічно.

Позбавлення класного чину можливе, в разі звільнення праців­ника з органів прокуратури за провини, які ганьблять його.

У разі грубих порушень службового обов'язку чи негідної поведін­ки працівника прокуратури може бути понижено в класному чині.

Працівникам органів прокуратури, які мають класні чини, ви­плачуються відповідні грошові надбавки до посадових окладів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-02; Просмотров: 1154; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.058 сек.