РОЗДІЛ 1. Товарні біржі: поняття й суть

ВСТУП

Найбільш масштабною задачею економічної активності держави в ринковому господарстві, що формується в Україні є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Формою її реалізації виступає фактичний образ дій держави, втілена в економічну політику, що охоплює всі сфери економічних відносин у країні. Одним із найважливіших напрямків його діяльності є регулювання збалансованості попиту та пропозиції на національному ринку України.

Існують деякі проблеми, зв'язані з регулюванням ринку. У даній роботі розглянуті такі немаловажні проблеми національного ринку України, як нестабільність на ринку фінансових ресурсів і на товарно-фондовому ринку, обумовлені відсутністю нормативно-законодавчої бази й інших труднощів, що містяться на сформованій політико-соціальній атмосфері нашого суспільства яке формується в ринкових відносинах, що зароджуються, і криміногенній ситуації суспільства, що загострилася, що збільшилася кризою державної влади.

В основі проведеної в країні радикальної економічної реформи лежать принципи товарного виробництва і відповідного йому товарного ринку, що охоплює всю сферу обігу. Формою останнього може бути тільки торгівля в її дійсному змісті, а система, що не позначається цим терміном, розподільних відносин. Це припускає організацію господарських зв'язків між підприємствами по купівлі - продажу й постачанням товарів як комерційних і регулювання цих зв'язків на засадах конкурентної динамічної рівноваги попиту та пропозиції за цінами, що однаково влаштовують і постачальників (продавців) і покупців (споживачів). Правовою формою такої організації господарських зв'язків могли б стати товарні біржі.

В даний час розвиток ринкових відносин у країні супроводжується формуванням організованих ринків, найважливішою складовою частиною яких, безумовно, є товарна біржа.

Біржа як сегмент загального ринку виконує функції збалансування попиту та пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

На початку 90-х років у країнах, де функціонує ринок, нараховувалося близько 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн. доларів, що складає 25% їхнього валового національного продукту. На них реалізується продукція понад 60-ти найменувань.

У країнах із розвинутою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їхнього доходу є: засновницькі і пайові внески й відрахування організацій, що утворять біржу; доходи від надання послуг членам біржі й інших організацій; виторг від інших надходжень.

Товарна біржа - один з атрибутів ринкової економіки, істотний компонент інфраструктури ринку. Чи означає це, що настільки бурхливе поширення товарних бірж у нашій країні можна розцінювати як свідчення успішного й швидкого руху до ринку? Якою мірою товарні біржі можуть стати регулятором оптового товарообігу, зокрема на українському споживчому ринку, що ж узагалі являють собою товарні біржі і якими є характерні відмінності українських товарних бірж від західних? У цій роботі представлена спроба охарактеризувати роль біржової торгівлі у світовій економічній практиці, проаналізувати сам механізм функціонування бірж, визначити умови, при яких біржова торгівля може одержати широке поширення в економіці нашої країни.

Питання про те, що таке біржа і які ознаки входять до складу поняття про неї, у першу чергу, звичайно ж, важливі для законодавства. Існує особлива необхідність юридичного визначення і диференціація різних торгових зборів, тому що економічна важливість і ефективність бірж просто очевидна (досить звернутися до оборотів бірж і порівняти їх з основними макроекономічними показниками економіки держави (наприклад, ВВП)). Очевидно також і те, що біржа є суб'єктом господарювання і веде господарську діяльність (біржову), виступаючи посередником між покупцями й продавцями. У зв'язку з цим біржа має визначені, але досить специфічні, права й обов'язки. Специфіка прав і обов'язків зумовлена все тією ж економічною відособленістю і важливістю, а отже наглядом держави.

На практиці вираження «біржа» позначає в першу чергу будинок (біржа побудована на вулиці N-ской), потім час (біржа продовжується з дванадцяти до трьох), і, нарешті, особливий вид ринку. Винятково з останнім значенням ми будемо мати справу надалі.

У першу чергу, можна було б відзначити, що всяка біржова торгівля являє собою торгівлю замінними цінностями і що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. Однак діяльність біржі не обмежується тільки цінностями, є біржі, на яких виробляються операції фрахтами (наприклад, корабельна біржа). Крім того, існує також питання пов’язане з тим, чи відноситься торгівля по пробі, що надзвичайно часто відбувається на всіх біржах, до торгівлі замінними цінностями. По-друге, характерною рисою біржі можна було б назвати спекуляцію[1]. Однак спекуляція існує також і поза межами біржі. Потім можна сказати, що біржа має своєю задачею полегшення торгівлі товарами і цінними паперами. Це безсумнівно вірно, але залізниці і багато інших установ також служать цими цілям, але не є біржами. Необхідно знайти інші ознаки бірж, що виділяють їхні особливості в порівнянні з ринками.

Коли говорять про ринок, що розвився до біржі, мова йде насамперед про регулярно відбуваючих у визначеному місці й у визначений час зборах. Місце й час – основні постійні, операції й обличчя можуть змінюватися.. Однак при перерахованих ознаках біржа нічим би не відрізнялася від ринку. Розходження між біржею й ринком полягає переважно в наступних трьох пунктах:

1. у замінності котируємих на біржі, але відсутніх товарів;

2. в існуючій на біржі, на відміну від вільного ринку, організації;

3. в існуючих на біржі офіційному встановленні курсів і котирувань.

Усюди, де та чи інша ознака відсутня, мова йде не про біржу в зазначеному змісті, а швидше за все про ринок. Розберемо докладніше три приведених відмітних ознаки.

Сутність біржі полягає в тім, що вона – особливий вид ринку, де виробляється торгівля замінними цінностями, причому ці цінності й плата за них не пред'являються. Що таке замінна цінність? Ця властивість порозумівається характером товарів, що складають предмет торгівлі. Наприклад, на ринку купують визначеного коня, визначений букет квітів, шматок м'яса. Господарка купує продукти визначеної якості й сорту. Усі ці речі маються в наявності, їх докладно оглядають. Кота в мішку ніхто не купує. Потім випливає оплата й передача. Характерна ознака ринку складається, отже, у присутності покупців і продавців, грошей і товару. На біржі найчастіше представлені інші обличчя, переважно торговці. Спочатку тут були виробники й споживачі, але вони поступово були витиснуті купцями. Торг на біржі йде не по фізично присутньому товарі, скажемо мішку жита, а просто жита, тобто про вид товару, коли один мішок жита можна замінити іншим рівно якісним. Звідси випливає, що всі товари на біржі – замінні чи ті, що заміняються. Замінність товарів, що обертаються на біржі, приводить до одного дуже важливого наслідку: цінні папери та товари, що обертаються, тобто продавані чи ті, що покупаються, на біржі, можуть бути відсутні. Ця обставина створює велику перевагу для торгівлі і для біржі. Присутність товарів перетворило б біржу знову в ринок і до його розмірів були б зведені обороти.

Із замінності товарів і цінностей випливає і другий наслідок. Цінні папери та товари не тільки не повинні бути до моменту покупки в наявності, вони не повинні бути навіть у розпорядженні власника. Ці операції складають основу біржової спекуляції. Вона заснована на тім, що кожну покупку можна компенсувати продажем і кожну продажу – покупкою. Чи, наприклад, на цукровій біржі, угоди можуть полягати на постачання цукру, коли буряк, із якого буде отриманий цей цукор, ще посіяний.

Друга відмінна ознака біржі – організація. Біржа – організований ринок, тобто в ній є органи для визначених функцій, зв'язаних із керуванням, підтримкою порядку, нормуванням біржових угод і т.д. Ринок такого пристрою не знає. Єдиний орган, що властивий ринку, займається підтримкою порядку. Продавці й покупці на ринку являють собою велику неорганізовану масу. Але усюди, де ринок піднімається до рівня біржі, з'являються органи. Однак ці органи не скрізь ті самі. Кожна біржа має свою організаційну будівлю, але усі мають принаймні біржовий комітет – головний і вищий орган біржі.

Крім чіткої організаційної структури кожна біржа також використовує принцип саморегулювання, тобто має внутрішньо біржові нормативні акти, що є основою біржової діяльності конкретної біржі. До них відносять Установчий договір, і Правила проведення торгів.

В Установчому договорі перелічуються засновники біржі, визначається мета її створення і способи реалізації поставленої задачі, установлюється відповідальність засновників по зобов'язаннях біржі, первісний розмір статутного фонду, розподіл його на акції і порядок їх розподілу між засновниками, права й обов'язки засновників, порядок розподілу прибутку й установи резервного фонду, обмовляються умови припинення діяльності біржі, указуються місцезнаходження й реквізити біржі.

Як правило, Устав біржі включає наступні розділи:

1. загальні положення;

2. задачі створення біржі;

3. діяльність біржі;

4. розмір, порядок утворення і зміни статутного капіталу, фондів і прибутку біржі;

5. права й обов'язки членів біржі;

6. керування біржею;

7. облік і звітність біржі;

8. припинення діяльності біржі.

У Правилах проведення торгів знаходять висвітлення такі питання, як учасники біржових торгів і порядок їхнього проведення; біржовий товар, порядок виставляння і зняття його з торгів; біржові угоди, їхні види, порядок реєстрації, оформлення, розірвання і визнання їх недійсними; дозвіл споровши і санкції за порушення правил біржової торгівлі.

Біржа – організація, що має своєю метою не тільки торгівлю замінними цінностями, на також і встановлення цін. Установлення цін на біржі відбувається регулярно і під загальним контролем, тобто прикривається авторитетом усіх членів зборів правління. Де немає такого офіційного котирування цін, там немає і біржі. Завдяки біржі кожен цінний папір, кожен товар і т.д., що котирується на ній, одержує точну оцінку своєї мінової вартості, і ця оцінка стає для комерційного світу тим рівнем, на який орієнтуються також ті, хто укладає угоди поза біржею.

Зараз ми вже можемо дати визначення поняття біржі. Біржа є організований ринок для торгівлі замінними цінностями, на якому процес утворення цін протікає під суспільним контролем. Задачі біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

Підсумовуючи усе вищесказане, можна вказати основні функції біржі (рис.1.1):

Організація ринку за допомогою біржового механізму:

1. насамперед біржа забезпечує попит, що прямо не зв'язаний з його використанням. Специфічно біржовий попит та пропозицію здійснюють діячі біржі – біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість того, що при існуючих цінах не буде ні дефіциту, ні затоварення;

2. на біржі звертається не сам товар, а титул власності на нього чи ж контракт на постачання товару. Сучасна товарна біржа – це ринок контрактів на постачання товару при відносно невеликих розмірах його реальних постачань. Біржа, не зв'язуючи рух великих мас товарів, вирівнює попит та пропозиція.

Рис.1.1 Основні функції біржі

Звідси видний ще один із компонентів організації ринку - стабілізація цін:

1. коливання ціни, викликані розбіжністю реального попиту та реальної пропозиції, слабко еластичні, не погашаються негайно, а скоріше володіють кумулятивністю - здатністю перетворюватися в різкі коливання ціни. Біржова спекуляція є механізмом не здуття цін, а їхньої стабілізації;

2. важливим фактором стабілізації цін є гласність висновку угоди, публічне встановлення цін на початок і кінець біржового дня (біржове котирування), обмеження денного коливання цін межами, установленими біржовими правилами. З цим зв'язана інформаційна діяльність бірж.

Вироблення товарних стандартів, установлення сортів, прийнятних для споживачів і тому володіння відносною ліквідністю, реєстрація марок фірм, допущених до біржової торгівлі. Останнє особливо важливо, тому що це свого роду ценз на якість продукції, зробленою фірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів, свого роду встановлення традицій торгівлі.

По колишньому біржі виконують свою товаропровідну функцію, тобто ту функцію, через яку вони спочатку і виникли – купівля і продаж реального товару.

Стабілізуючи ціни на обмежений список сировини і товарів, біржі стабілізують і витрати на виробництво інших, не тільки біржових товарів.

Стабілізація грошового обігу і полегшення кредиту. Біржа збільшує ємність грошового обігу, тому що вона являє собою сферу максимальної ліквідності товарів. Біржа – одна з найважливіших сфер додатка позичкового капіталу, оскільки вона надає надійне забезпечення позичок і зводить ризик до мінімуму.

Врегулювання всіляких суперечок і розбіжностей між сторонами – арбітражна діяльність.

Інформаційне забезпечення ринку (обов'язкове представлення біржею інформації про результати торгів є однієї з найважливіших функцій біржі).

Установлення цін на товари, що котируються на біржі (котирування) (наприклад, ф'ючерсні контракти на покупку/продаж валюти виповнюються за курсом, зафіксованому на біржі на день виконання контракту і т.д.).

У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається, по-перше, як економічна категорія, що відбиває складову частину ринку, специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з визначеними характеристиками: масовість, стандартності, взаємозамінність. По-друге, це господарське об'єднання (суспільство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення й здешевлення торгових угод і операцій. Такі об'єднання організовуються для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обороту капіталу. Члени біржі виграють не від її функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі, якими можуть бути як посередницькі (брокерські, торгові і т.п.), виробничі фірми, так і банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни, відповідно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що складається безпосередньо в ході торгівлі в залежності від співвідношення попиту і їхньої пропозиції. Це свідчить про те, що біржа являє собою особливий ціноутворюючий механізм. У вільному ціноутворенні також полягає мета біржі.

Охарактеризувавши різні сторони діяльності товарної біржі, можна дати їй наступне узагальнююче визначення. Товарна біржа - це асоціація юридичних і фізичних осіб, що здійснює оптові торгові операції на основі стандартів, зразків у спеціальному місці, де ціни на товари визначаються шляхом вільної конкуренції.

Дата добавления: 2015-07-02